Кримчани: страх і надія. 106 років тому, 24 квітня 1918 року, українські загони зайняли Сімферополь, наступного дня – Бахчисарай. І хоча за кілька днів під тиском союзних німецьких військ Крим довелося залишити, Кримський похід 1918 року став славною сторінкою в історії українського війська. В сьогоднішньому Криму, вже 10 років окупованому росією, є люди, які чекають українську армію і звільнення від окупантів.
Мінно-вибухова травма або контузія: важливість правильного надання першої медичної допомоги, наслідки ураження та методи реабілітації. Гості: Ксенія Возніцина, директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна"; Всеволод Стеблюк, доктор медичних наук, професор, військовий лікар.
Його мрія — підняти український прапор у рідному Луганську. Командир полку імені Героя України Сергія Губанова у складі штурмової бригади "Лють" кавалер ордена "За мужність" Олександр Твердохліб.
Штаб-сержант Краматорського прикордонного загону Павло на псевдо "Тєлік" найкращою роботою у світі вважає роботу воїна. Гордо носить кавалера ордена "За мужність", шеврон "Захисник фортеці Бахмут".
Кожен бойовий виліт лицаря 2-х орденів Богдана Хмельницького, командира гвинтокрила Володимира Остапенка — то ще один крок, що наближає до мрії — пролетіти над звільненим від рашистів Севастополем.
На визвольній війні він пізнав своє справжнє місце в житті — воїн, захисник! Герой України, лицар трьох орденів Богдана Хмельницького, відзнаки Президента "Хрест бойових заслуг" командир батальйону К-2 Кирило Верес.
Її військова кар'єра, омріяна з дитинства, почалася ще у 2016. Лицар ордена Богдана Хмельницького офіцер-артилерист крупнокаліберної арти Любов Плаксюк — єдина дівчина — командир батареї грізних "Гіацинтів".
Колишній член Національної збірної з легкої атлетики, а нині — бойовий офіцер. Лицар ордена Богдана Хмельницького на псевдо "Майстер", майор поліції Віктор Левченко.
Захищати свою державу, свою родину від ворога він вважає найголовнішим обов‘язком кожного чоловіка. Ішхан Григорян, на псевдо "Хан" — командир роти окремого штурмового батальйону "Арей", для котрого Україна з дворічного віку стала Батьківщиною.
Герой України, кавалер двох орденів "За мужність" з позивним "Хантер". Ну, дуже вже подобається головному сержанту із 95-ї десантно-штурмової бригади Борису Харчуку нищити рашистську бронетехніку.
Оборонець Києва і Бахмута — киянин з позивним "Дєд" — боєць третьої штурмової бригади Володимир Давидюк.