Ілюстративне фото з відкритих джерел
Від лікаря до пацієнта
"З 2015 року є певний наказ Міністерства охорони здоров’я про телемедицину, але в ньому йдеться про зв’язок не особисто пацієнта та певного лікаря, а зв’язок сімейного лікаря окремого пацієнта та вузькоспеціалізованого спеціаліста. В такому випадку ми як пацієнти приходимо до сімейного лікаря, він нас оглядає і якщо вирішує, що це не його профіль, можливо, якимись знаннями він не володіє, тоді він звертається, наприклад, до уролога, хірурга, отоларинголога. Він зв’язується через інструменти дистанційного зв’язку і консультується. Так було з 2015 року і є донині", – розповів Олександр Гришаков. Зараз, пояснив адвокат, на підставі нового закону відбулася зміна парадигми телемедицини: вона стала більш сучасною і такою, яка існує в світі: "Йдеться про ситуації, коли сам пацієнт звертається до лікаря, консультується, отримує певні діагностику та лікування або реабілітацію. Це вже може визнаватися як медична послуга".
Консультація без відповідальності
"Раніше теж було достатньо медичних центрів, які надавали такі послуги, але вони не називалися "телемедичними". Це були звичайні "інформаційно-консультаційні послуги". Якщо брати юридичний аспект, то лікар не несе відповідальності за такі послуги взагалі. Якщо ж лікар зазначає, що надає медичну послугу із застосуванням телемедицини, то це вже прирівнюється до медичної послуги і за неї лікар нестиме відповідальність. От ситуація: ми звертаємося до лікаря і він каже, що йдеться нібито про телемедицину, однак висновок видає, наприклад, у листі без певного оформлення, підпису. Ви берете його за основу, лікуєтеся і вам, наприклад, стає зле. Ви звертаєтеся до лікаря з питанням, чому так відбулося? А він каже: "я не знаю, бо це була винятково консультація". Тому ми як пацієнти повинні контролювати лікарів, які нас консультуватимуть, – це телемедична послуга, яка буде внесена до електронної системи охорони здоров’я, до медичного електронного документообігу, матиме певне оформлення на бланку закладу охорони здоров’я", – наголосив Гришаков. Він звернув увагу, що багато лікарів уже звикли, що вони з 9 до 18 години працюють в комунальному чи державному закладі, а після 18-ї – консультують пацієнтів по телефону за гроші: "Це не телемедична послуга, це консультація, за яку лікар не несе відповідальності. Тому для пацієнтів, які спілкуються з лікарем, важливе правильне лікування, діагностика, аналіз, економія наших коштів та часу. Адже не треба їхати до лікаря в заклад, а можна отримати послугу по телефону або через "зум".
Фото: ФБ-сторінка Олександра Гришакова
Як же працюватиме телемедицина? Поки що невідомо
"Законом вноситься поняття, що таке "телемедицина", яка тепер є "відносинами між пацієнтом та лікарем". Найголовніше, що зміни, які вносять зміни до інших законів, не сформували чітку структуру, що таке телемедицина і як вона буде працювати? Ми очікуємо, що на підставі цього закону МОЗ розробить певні накази, інструкції, положення, методичні рекомендації, як взагалі надаватимуть послуги за допомогою телемедицини. Зараз є питання: як це оформлюється, чи переписка в електронній пошті дійсно буде підтвердженням того, що пацієнт погоджується на такі умови діагностики, консультації? У мене як юриста виникає дуже багато питань. Проте очевидно, що зараз закладається фундамент майбутньої структури телемедицини, яка має запрацювати і бути на рівні зі світовою телемедициною", – розповів адвокат.
Наостанок Олександр Гришаков звернув увагу: поки що парламент вніс зміни до закону про реабілітацію та закону про екстрену медичну допомогу. Про первинну ланку – сімейних лікарів – взагалі не йдеться: "Тому, можливо, буде окремий закон або додаткові нормативні документи, які регламентуватимуть телемедицину на первинній ланці".
