У Києві активісти прийшли до однієї з точок збору готівки нібито для ЗСУ. Скриншот із відео: Олег Симороз / Facebook
"Це просто "ряжені" персонажі"
— Ви вирішили поїхати 16 листопада цього року і особисто розібратися у ситуації із молодиками, вдягненими у камуфляж і які збирають донати нібито для Збройних Сил України. Це все сталося у Києві, біля станції метро "Героїв Дніпра".
Це вже другий рейд. Перший рейд був на Майдані Незалежності, і після цього вони зникли з центру міста. Близько місяця тому до мене звернулися дівчата-студентки і розповіли неприємну історію, що вони підійшли в центрі Києва на Майдані до цих псевдоволонтерів із дуже правильними питаннями — чому військові займаються зборами, це відпустка чи служба, хто їх уповноважив? Тобто запитали за звітність. Студентки отримали у відповідь хамство, грубість, посилаючись саме на військову форму. І тоді мені все стало зрозуміло: військові себе так не поводять, і це просто ряжені персонажі. Тож я вирішив приїхати і підтримати молодь, яка цікавиться, сумнівається, і це абсолютно правильно. Ми тоді приїхали, і ці хлопці самі визнали на камеру, що вони не військові, що вони форму начепили просто так, що вони збирають готівку і за неї не звітують. Була низка журналістських розслідувань, адже до цих персонажів є питання у військових частин, зокрема у 95-ї бригади. Псевдоволонтери збирали кошти на автівку для 95-ої бригади, яка так і не доїхала до фронту. І ще є низка таких історій, де збирають на відповідні військові частини, а військові частини відповідають, що не знають таких "волонтерів". Після цього скандалу псевдоволонтерів затримала поліція, відкрили кримінальне провадження за статтею шахрайство, і вони зникли. Але через певний час вони знову з'явилися у військовій формі на вулицях Києва, вже в переважній більшості спальних районів. Але, що характерно, ми бачили, що люди продовжують донатити їм готівкові кошти. Тож ми вирішили продовжити наші рейди. Ми приїхали, але псевдоволонтери вже були більш підготовлені, було видно, що провели роботу, як діяти у відповідних ситуаціях. Ми підійшли й дізналися багато нової інформації, наприклад, те, що на готівкові кошти, які кидають люди, вони встановили комісію 20%, яку забирають собі. Хлопці, які стоять у формі, визнали, що ніколи не були військовослужбовцями і, відповідно, учасниками бойових дій. Але вони є на зарплаті у фонду "Врятуймо рідну країну".
У цій ситуації є дві чіткі претензії. Перша — у ветеранів, друга — у волонтерів. У мене багато друзів-волонтерів, які не беруть собі жодної копійки комісій, і мій підрозділ отримав багато волонтерської допомоги, зокрема, автівку. Тому я з глибокою повагою і вдячністю ставлюсь до волонтерів. І я розумію, що такі діячі кидають на них тінь. У нас у мультикамі деякі хлопці виконували бойові завдання. Мультикам стоїть на службі у таких поважних підрозділів, як 3-тя штурмова бригада, полк Азов Національної гвардії України, Сили спеціальних операцій. Мультикам — це камуфляж, відомий у всьому світі, і він для виконання бойових завдань, а не для збору готівкових коштів у мирному Києві.
"Ця людина мала громадянство в Росії, вона вела бізнес на окупованій території"
— Тож як цей діалог відбувався? Ви запитували: "Чому ви стоїте в мультикамі?". Якою була відповідь?
"Просто стоїмо, тому що надягли". Я кажу: "Ви військові?" "Ні". "Були військовими?" "Ні". "Учасники бойових дій?" "Ні". "Для чого вам форма в мирному Києві?" "Нам холодно, а ми що, не можемо її надягти?" Я кажу: "Не можете, ви не маєте морального і юридичного права на цю форму. Ця форма просякнута кров'ю, захистом нашої держави, захистом нашої Батьківщини". Але вони почали глузувати з цих питань. Тобто вони вважають, що вони мають право надягати військову форму в мирному Києві, хоча не є військовими. Після цього вони покликали "тітушок", які приїхали їх захищати. Один із їх керівників — це помічник директора фонду Миколи Осаула, пан Карен. Це людина з окупованого Криму, громадянин Росії. Росія прекрасна тим, що у них за дуже символічні кошти можна купити інформацію абсолютно на будь-яку людину, у них абсолютно розпродані реєстри, і ми змогли отримати підтвердження, що ця людина має дійсний паспорт громадянина Росії та штрафи Податкової служби РФ. Окрім того, що ця людина мала громадянство в Росії, вона вела бізнес на окупованій території — він займався перевезеннями з окупованих територій на материкову частину. Але бізнес був зареєстрований на окупованій території, і він платив податки окупаційній владі.
— І це він приїхав розбиратися з вами, з ветераном російсько-української війни?
Ця людина вирішила мені погрожувати, лаяти мене, глузувати з мого поранення, з того, що в мене немає ніг, я пересуваюсь на візочку. Але є більш цікава історія, котра буде предметом розслідування Служби безпеки України. Ми дослідили в соціальних мережах, зокрема, в "Однокласниках", що цей пан був дуже ярим прихильником окупації Кримського півострова. У нього є дописи на підтримку окупантів, а також дописи на підтримку дружби України з Росією вже після окупації 2014-го року, після початку війни. Щобільше, на відео він мені в очі це все визнає, але спокійно себе почуває і зараз намагається вдатися волонтером. Я розумію прекрасно, хто цих товаришів "кришує", це було видно по діях працівників Оболонського управління поліції.
Ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз. Фото: Владислав Кравець/Суспільне
"Тітушки" погрожували мені фізичною розправою в присутності поліції"
— Ви пишете, що представники патрульної поліції поводилися нормально, а от представники Оболонського районного управління — ні. А в чому це виражалось, на ваш погляд?
Перші питання у працівників районного відділу виникли до мене. Вони цікавилися організацією заходу, хто старший? Тобто, вони, очевидно, не розуміють, що люди можуть організуватися в інтернеті. Серед нас були й інші ветерани, я не один був військовий. Але є межа, коли при начальнику відділу громадської охорони Оболонського управління поліції глузують з ветерана, говорять, що я використовую візок, глузують, де мої протези, глузують з того, що я брав участь у бойових діях, кажуть, що "вони, мабуть, уже провели як волонтери більше часу на війні", тому що я в жовтні 2022 року зазнав поранення і вже рік минув, як я не служу. Вибачте, але якщо ти називаєш себе офіцером і людиною з офіцерською честю, то коли ти чуєш такі заклики – це є кримінальне правопорушення, тому що є стаття в Кримінальному кодексі України за визначення людей за расою, за релігійними переконаннями, зокрема, за вадами здоров'я, за інвалідністю і ти як поліціянт маєш реагувати на це.
— А вони не реагували?
А вони не реагували — стояли з боку, насміхалися. Потім, коли я став погано себе почувати, тому що у нас зараз температура змінюється і не можу довго проводити час на вулиці, а це тривало декілька годин, і друзі почали відвозити мене до своєї автівки, мене оточило близько десятка "тітушок", які погрожували мені фізичною розправою в присутності поліції. І реакція була ніяка. Допомогло, мабуть, те, що зі мною були друзі, жінки й те, що в мене є вогнепальна легальна зброя.
— На ранок після описаних вами подій, 17 листопада, в поліції поширили відео цього конфлікту і повідомили, що правоохоронці врегулювали конфлікт та доставили до територіального управління поліції п'ятьох представників "благодійного фонду". Працівники поліції кваліфікували подію як шахрайство, внесли до єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочали кримінальне провадження. Вам щось про це відомо?
Безперечно. Я б трошки ширше відповів на цитовану вами інформацію. Перший аспект — не врегулювали нічого, тобто абсолютна бездіяльність. Тобто в присутності поліції я сам забезпечував свою безпеку проти людей, які стали перед моїм кріслом колісним на відстані п'ятьох сантиметрів. Тому я з тим категорично не згоден, і це так само буде предмет дослідження слідчих Державного бюро розслідувань щодо даного керівника відділу Оболонського управління поліції. Другий аспект — Головне управління поліції міста Києва дійсно повідомило про порушення кримінального провадження за статтею "шахрайство". Все так, але знову ж таки хотів би відзначити і подякувати, що це винятково за рахунок наших громадян, нашого громадянського суспільства. Я опублікував цю інформацію доволі-таки пізно — десь близько 12-ї ночі після цих подій. І я висловлюю подяку людям, котрі мені досі пишуть. Є колосальна підтримка людей, колосальний суспільний резонанс. Тож те, що порушили кримінальне провадження — це заслуга людей, але ми будемо чекати підозр цим людям.
"Я закликаю вас утриматися від внесення готівкових коштів"
— Якою буде ваша порада нашим громадянам щодо того, як правильно робити донати на Збройні Сили України? Що треба перевірити перед тим, як віддати свою зароблену гривню, аби її справді використали на потреби військових?
Треба відповідально ставитися до волонтерської діяльності. Те, що ви готові фінансово підтримати наше військо — за це вам глибока подяка, але будьмо відповідальними. Тож закликаю всіх громадян приділяти цьому трошки більше часу. По-перше, я категорично закликаю не вносити готівкові кошти будь-яким волонтерським організаціям, тому що ці кошти неможливо відслідкувати. Наше законодавство, на жаль, не регулює достатньо цю сферу відносин. У нас є стара постанова Кабінету міністрів, де працівники цього ж фонду можуть проводити виїмку. Але це зацікавлені особи, це ті люди, котрі точно об'єктивно не будуть рахувати цю готівку. І головне — вони не будуть нести прямої за це відповідальності, адже є працівниками цього ж фонду, тобто у них є інтерес. Тому, з огляду на те, що неможливо відстежити обіг готівкових коштів, як вони будуть витрачені і яка сума була зібрана в фінальному варіанті, я закликаю вас утриматися від внесення готівкових коштів. А далі в соціальних мережах, в інтернеті, через своїх друзів-знайомих приділити увагу дослідженню цих волонтерських організацій. Я закликаю вас підтримувати ті волонтерські організації, які 100% коштів донатять на ЗСУ. Тобто треба дивитися, щоб 100% "монобанки" було витрачено на потреби підрозділу, подивитися на звіти, на бекграунд волонтерської організації, подивитися успішні кейси, що дійсно, умовно, 300 тисяч гривень було зібрано на автівку, вона була придбана по накладній за 300 тисяч гривень, доставлена і передана підрозділу, і підрозділ про це прозвітував. Можна також подивитися ціни на аналогічні автівки чи види спорядження. Наприклад, на ті ж бронежилети чи турнікети — фіксовані ціни, і їх можна простежити в інтернеті. Відтак якщо ринкова ціна збігається, якщо чітко зафіксовано, скільки було зібрано коштів і чітко відзвітовано, це ознака порядного фонду, з яким можна мати справу, якому можна довіряти і донатити. Таких фондів у нас абсолютна більшість. Шахраїв маленька кількість, але вони трапляються, на жаль. Крім того, подивіться на фізичних осіб з цього фонду, на їхній бекграунд. Тому що в цьому випадку по "волонтерському фонду" (про який Олег Симороз розповідає на початку цього інтерв'ю — ред.) достатньо просто посидіти 5 хвилин, погуглити, щоб подивитися, що це, м'яко кажучи, антисоціальні елементи, ще й з російськими паспортами.
Українське Радіо готове оприлюднити реакцію Оболонського управління поліції міста Києва на цю ситуацію із молодиками, вдягненими у камуфляж, які збирають на вулицях Києва донати нібито для Збройних Сил України, і готове оприлюднити коментар Оболонського управління поліції міста Києва стосовно того, що заявив у прямому ефірі Українського Радіо ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз.
За фактом можливих шахрайських дій з боку представників благодійної організації щодо збору коштів на потреби українських військових розпочате кримінальне провадження, повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Процесуальне керівництво у ньому здійснює Оболонська окружна прокуратура. Як інформувала напередодні (17 листопада) пресслужба Київської прокуратури, у межах провадження щодо збору коштів на потреби військових проводили обшук за місцем фактичного здійснення діяльності благодійного фонду. Досудове розслідування триває.
