Ілюстративне фото Міноборони України
Жінок, дійсно, стало набагато більше в ЗСУ
— Кількість жінок у лавах Збройних Сил України зростає. На сьогодні службу проходять майже 43 тисячі жінок, із них 5 тисяч безпосередньо на фронті. Загалом, як підрахували у Міноборони, кількість жінок-військовослужбовиць у Збройних Силах України у порівнянні з 2021 роком зросла на 40%. Які посади зараз найчастіше жінки обіймають у лавах ЗСУ та чи складно потрапити на бойові посади?
Якщо брати проміжок часу від початку повномасштабного вторгнення, то жінок, дійсно, стало набагато більше в Збройних Силах. Жінки зараз можуть обіймати досить різні бойові посади, зокрема, стрілецька спеціальність, гранатометниці, снайперки. Ми, дійсно, розширюємося, зараз зведеться комплексна робота в Збройних Силах саме щодо імплементації того, що жінка — це та сама бойова одиниця, як і чоловік.
— Тобто доступ є, можливість є, а за фактом, якщо подивитися на статистику, куди складніше жінці до війська потрапити?
Напевно, це вже в роди військ, зокрема Сили спеціальних операцій. Тому що лише зараз уперше жінка мала змогу пройти Q-курс.
— Наскільки важливими є фізичні показники?
Стандартний відбір. Жінка здає свої "фізо", і по цьому рівню вже визначають, чи вона підходить для певного роду військ, наприклад, для десантно-штурмових, для сухопутних військ тощо.
— А на яких напрямках жінки справляються краще?
Особисто моя суб'єктивна думка, що жінка морально стійкіша. І в критичних ситуаціях, коли навколо все вибухає, коли все горить, коли є поранені та загиблі, жінка бере себе в руки й починає працювати потужно, іноді заспокоюючи чоловіків. Це особисто мій досвід, те, що я бачила власними очима. Жінки, які приходять на посади бойових медиків, приходять вже з певними базовими знаннями, які здобули в цивільному житті й посилюють їх у лавах ЗСУ.
"Є необхідність довести суспільству, що жінка може командувати на фронті"
— Чи може бути упереджене ставлення до жінок з боку бійців?
Гендерні упередження, безумовно, є, але станом на сьогодні вони розвіюються. Я зустрічала повномасштабне вторгнення в лавах однієї з бойових бригад, яка на той час була в Бахмуті. Я можу порівняти, що було до 24 лютого, що було після. Варто відзначити, що ті чоловіки, які були в лавах Збройних Сил України до повномасштабного вторгнення, знали про те, що жінки в армії є. Жінки — це потужна рушійна сила, це не тільки обслуга, кухарки та швачки. Це дійсно жінки із бойових посад. У чоловіків, які прийшли після 24 лютого, жінки у формі викликали щире здивування. Вони запитували: "Як це жінки ходять на фронті? Як це жінка може ходити по окопу?"
Втім саме цивільне населення сегментує, що якщо жінка у війську, то вона не може робити паперову роботу. Тому що "це вже не є бойова одиниця, все, ми її не рахуємо". Мовляв, "ми поважаємо тільки ту жінку, яка бігає з гранатометом в руках". Насправді жінки у війську — це велика спільнота, яка об'єднується з різних частин, з різних бригад, із різних органів військового управління. Всі жінки між собою знають, кому чим допомогти, що кому передати, які в кого є потреби, які є проблеми?
— Ми орієнтуємося на стандарти НАТО, один із них стосується гендерної рівності й балансу, який в країнах НАТО вже давно виконаний. Але чи трапляються ситуації, коли гендерний баланс порушується?
З 2018 року в нас діє закон про гендерну рівність, який розширив кількість посад, які можуть обіймати жінки — їх було менше, ніж 40, а тепер близько 200. Єдине, що нам потрібно, це саме впроваджувати. Сьогодні жінка довела, що вона ефективно воює, але суспільству потрібно ще довести, що жінка може командувати саме на фронті, може керувати чоловіками та жінками, керувати боєм, тримати все під контролем. Тому що велика кількість жінок, які прийшли з цивільного життя, були керівницями установ, банків, а також ефективними менеджерками. В них теж були підлеглі, і вони показували високий рівень у своїй сфері. Сьогодні вони покинули всі свої напрацювання, навіть дітей для того, щоб зберегти країну. Більшість прийшла у званні солдатів, які готові працювати на перемогу. Вони вірять в керівництво, у свого командира і в народ України.
— З якими побутовими проблемами найчастіше зараз стикаються жінки на фронті?
Напевне, це проблема побутового сексизму, який ще є. Хтось каже: "Ти не можеш, ти жінка, тобі не потрібно". Чоловіки думають, що вони цим захищають жінку. Але жінка — так само воює, як і чоловік. Ми робимо однакову роботу, ми робимо однакову мету, ми врешті-решт перебуваємо в одному місці.
— Чи зустрічаються з російського боку жінки?
У 2021-му році напроти однієї з позицій досить часто працювала російська жінка-снайперка. Ми чітко знали, хто вона, де вона раніше працювала. Вона тривалий час була з тієї сторони.
— Якщо говорити про законодавчу основу – чи все ухвалено?
Саме зараз ведеться потужна, інтенсивна робота щодо впровадження гендерної рівності. Адже чоловіки та жінки в нас мають рівні права, як і рівні обов'язки. Всередині Збройних Сил я бачу інтенсивну роботу саме з гендерної просвіти, зокрема роботу з особовим складом про те, що жінка — це бойова одиниця, вона так само воює. Це виходить і назовні. Тобто, для суспільства йде відкритий діалог.
— При Міноборони України є 81 позаштатний радник з гендерних питань і 74 таких радників на громадських засадах. У чому полягає їхня робота?
Зараз вони показують свою ефективність, тому що вони ведуть роботу саме на місцях. Вони слухають, ми маємо можливість звернутися. Є радники командувачів військ. Якщо виникають якісь проблеми, ми можемо безпосередньо звертатися, зініціювати те, що нам потрібно.
Катерина Мирончук. Фото: zaborona.com
ЗСУ працюють над тим, щоб жінки були забезпечені спеціальною жіночою формою
— Народна депутатка і засновниця проєкту Arm Women Now Ірина Никорак говорить, що досі залишаються великі проблеми з забезпеченням жінок формою та берцями.
Цього року тільки поставили "на потік" вироблення жіночої форми, яку пані Ірина також розробляла разом із робочими групами, разом із Міністерством оборони, представниками Збройних Сил. Дійсно, форму відшили зручну, по жіночих лекалах, за жіночою потребою відшили й зручну жіночу білизну, тому що під формою має бути конкретний одяг із конкретної тканини, яка не натирає і не пріє.
— А всі жінки зараз мають таку форму?
Ні. Але зараз Збройні Сили працюють над цим. Усі ці роки жінки користувалися чоловічою формою. Вони її вшивали, вдосконалювали, робили вставки за зручностями, тому що анатомія жіночого тіла трішки інша. Рух VETERANKA відправив напередодні партію надлегких бронежилетів, бронеплит для жінок-медиків на передовій. Тому що їм потрібно рухатися, їм потрібно берегти свою спину, тому що окрім ваги, яку вона несе на собі, вона дуже часто ще має нести пораненого і великий рюкзак із медикаментами.
— А є стандарти щодо ваги, яку жінка може підіймати?
Є загальні, але в умовах повномасштабного вторгнення ніхто на це не дивиться. Я просто підіймаю, тому що це моє життя, моя безпека, моє здоров'я, я маю бути захищена.
