Україна є "кузнею світу" зі створення безпекового обладнання — Яковенко

Україна є "кузнею світу" зі створення безпекового обладнання — Яковенко

Україна стала під час війни "кузнею світу" зі створення безпекового обладнання, констатував в ефірі Українського Радіо співзасновник проєкту Drone.ua Валерій Яковенко. На його думку, всі інновації в безпековій сфері зараз створюють саме в Україні. І увага всіх міжнародних мілітарних компаній зараз прикута до досвіду, який формується у нас. І нам цим потрібно користуватися, щоб залучити іноземні інвестиції та компанії. Вони можуть відкривати свої виробничі потужності як на території України, так і поблизу її кордонів. Водночас Яковенко наголосив на тому, що зараз в Україні потрібно звертати увагу на всі верства населення, котрі могли б змінити фах і стати інженерами. Місця для такої роботи вистачає. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: ФБ-сторінка Національної гвардії України 

 

"Потрібно виявляти чудеса креативу й адаптивності"

— Що означає для вас блокада фур на польському кордоні? Як вона вплинула на проєкт Drone.ua і ваших партнерів? 

Насправді це великий виклик для всіх, хто займається логістикою. Зараз потрібно виявляти чудеса креативу і адаптивності, і знаходити можливість отримувати вантажі. Для українських компаній, які збирають обладнання, створюють українські дрони і робототехніку – це є викликом і челенджем. Від цього залежать строки постачання обладнання для нашої оборони. Тож, коли ми говоримо про те, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, то це насправді великі затримки у постачанні обладнання, як мінімум на два-три тижні. Це те, що додатково потрібно закладати в терміни постачання обладнання. Але це не критична ситуація. Є зсув строків, але всі моменти будуть подолані. Є варіанти вирішення ситуації. Зараз просто потрібно бути гнучкими щодо пошуку рішень ситуації, в якій ми опинилися.

Усі інновації у безпековій сфері зараз створюють в Україні

— Що зараз потрібно для розширення і масштабування виробництва дронів в Україні?  

Проблеми, які виникли з логістикою є ще одним із сигналів того, що нам потрібно більше акцентувати увагу на власному виробництві. І не лише готових пристроїв, а й всієї компонентної бази, з чого дрони можуть складатися. Залежність від іноземних поставок, особливо на кінцевих ланках складання обладнання, є критичною. І в такому випадку потрібно докладати максимум зусиль для повноцінної локалізації дронів та іншої робототехніки, які зараз стоять на нашому захисті. Для цього нам потрібно демонструвати відкритість для іноземних інвестицій, для іноземних компаній, які мають відкривати свої виробничі потужності на території України та на кордонах, що наближені до нас. І це Україна вже робить.

Валерій Яковенко. Фото: DroneUA

Сфера робототехніки і безпекового застосування обладнання стала максимально прозорою за останні роки. Є гарантована можливість отримувати прибутки в цьому напрямку, що дозволяє зважити і акцентувати увагу наших міжнародних партнерів на цьому. Також ми чітко розуміємо, що будь-яка компанія, що зараз створює українську робототехніку, після нашої Перемоги опиниться перед абсолютно відкритим зовнішнім світом, де Україна вже виявила себе як "кузня світу" з точки зору створення безпекового обладнання. Всі інновації в безпековій сфері зараз створюють саме в Україні. І увага всіх міжнародних мілітарних компаній зараз прикута до досвіду, який формується в нас. І нам цим потрібно користуватись. 

"Україна потребує інженерів"

— Створюється і випробовується в реальних бойових умовах. Наскільки це підвищує вартість продукції українських виробників робототехніки, зокрема безпілотників?

Можливість отримувати безпосередній досвід і фідбек з поля бою за лічені години та дні, дає можливість створити цикл виробництва нових прошивок і ідей максимально швидким. Коли наші закордонні колеги і партнери можуть похизуватися зміною своїх апаратних версій обладнання за останні 30 років у чотири версії, то в українських реаліях ці чотири версії можуть змінитися всього лише за місяць. А це означає удосконалення продукції, удосконалення всієї компонентної бази, яку ми використовуємо, і виведення продукції на однозначно передові характеристики у порівнянні з будь-якими можливими аналогами. Українське обладнання стоїть зараз на тій самій сходинці, як і те, що розроблялося десятиріччями. Тож попереду – лише можливість зробити щось унікальне, що здивує світ. За дуже короткий проміжок часу, відносно загальних світових практик, Україна стала ІТ-державою, коли кількість ІТ-працівників в країні стала однозначно однією з найбільших, і експортний потенціал наших ІТ-розробок став великим. Це відбулося безпосередньо перед початком повномасштабного вторгнення. 

Якщо ж ми говоримо про наше майбутнє, то ті зміни, які зараз відбуваються в безпековому секторі, розробки, інновації, які народжуються, однозначно дають поштовх для розвитку іншим суміжним сферам. І зараз ми можемо 100% казати про те, що Україна потребує інженерів для того, щоб виконувати ці завдання прямо зараз у безпековому секторі. Але людей зараз мало. Я чесно скажу, що нам не вистачає персоналу для того, щоб виконувати всі завдання, які стоять перед нами. Ми постійно шукаємо нових людей. Ми готові брати людей без технічної освіти для того, щоб вчити їх на місці, допомагати їм опановувати нову професію інженера в тому напрямку, в якому зараз це необхідно. І це не лише наша задача, це загальна ринкова історія. Зараз нам потрібно звертати увагу на всі верства населення, котрі могли б змінити свій фах і стати інженерами. Місця для роботи вистачає. Нам потрібні всі можливі рухи для того, щоб опановувати нову професію. І 100% цей напрямок буде так само в попиті, коли війна закінчиться нашою перемогою. Тож зараз нам потрібно швидко нарощувати можливість інженерного виробництва, найрізноманітнішого обладнання. 

Якщо ж ми говоримо про університети, школи, загальноосвітні заклади, то насправді в нас все добре в цьому напрямку. Історично так склалося, що математична, інженерна школа в Україні завжди була на висоті. І ті результати, які ми маємо прямо зараз, свідчать про те, що нам потрібно просто поглиблювати ці знання. Я б хотів привернути більше уваги до питання вищої освіти. Тому що нам зараз потрібно, щоб люди, котрі стають студентами, здобували не просто академічну освіту, а були максимально долучені до практики. Тож зараз я б закликав кожного студента шукати можливість отримувати дуальну освіту – здобувати як знання в університетах, так і одразу з перших курсів, знаходити місце майбутньої роботи, щоб опановувати майбутню професію і бути дотичним і до нових знань, і до практики виробництва. Особливо це важливо саме в інженерній сфері.

Останні новини
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
Новини по темі
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
Відчуття повсюдної смерті: Renie Cares презентували сингл "Дамоклів меч"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери