На думку Костянтина Дульцева, беззаперечним фаворитом у квартеті є збірна Португалія. Інші команди групи боротимуться за друге та третє місця.
Вадим Власенко погоджується, але при цьому зауважує, що надто категорично стверджувати це також не варто. З одного боку, у португальців і зараз хороші потенціал та ресурси, але на тих же двох попередніх Євро та чемпіонаті світу команда розпочинала свій виступ доволі важко. Є, як завжди, заряджений на рекорди Роналду, поруч із ним низка справді сильних гравців, а ще новий тренер Роберто Мартінес, після призначення якого португальці виграли 10 поспіль матчів. Проте, наприклад, відчутна і різниця, чи є на полі той-таки Бруну Фернандеш чи немає, інші деякі моменти.
Костянтин Дульцев водночас вважає, що однією із головних інтриг групи є те, чи зможе абсолютний дебютант великих турнірів вийти до плей-оф. Це, звісно, про збірну Грузії.
ПОРТУГАЛІЯ
Португалія — єдина країна в Європі, кордони якої не змінювалися з 1139-го року. Місто — столиця Лісабон є одним з найстаріших у світі. Воно було засноване сотнями років ранішще за Лондон, Париж і навіть Рим. Португальські мореплавці першими дісталися земель Нового Світу та започаткували епоху географічних відкриттів у 15-му столітті.
.jpg)
Фото: @Maxppp
Спорт у Португалії ділиться на дві категорії: футбол і все інше. Португальських футболістів називають європейськими бразильцями. Зокрема, через певну схожість щодо манери гри та те, що ці країни свого часу були тісно пов’язані. 1500-го року мореплавці під керівництвом Педру Кабрала відкрили у Південній Америці саме Бразилію. Відтоді і до 1825-го ця країна була колонією Португальської імперії. До того ж упродовж 14-ти років столицею Португалії було місто Ріо-де-Жанейро. Саме до нього втекла королівська родина, рятуючись від військ Наполеона. Ріо-де-Жанейро було єдиною в історії столицею європейської країни, розташованою за межами Старого світу. Так було до 1822-го року.
Досягнення
Збірна Португалії — одна із найтитулованіших команд у світі. Серед найвідоміших її гравців присутні легендарний Еусебіу, а ще плеяда виконавців на чолі із Луїшем Фігу та Кріштіану Роналду. В ідентичному списку тренерів, наприклад, Жозе Моурінью та Паулу Бенту. Португалія має одну із найстабільніших збірних планети у 21-му сторіччі. Із двохтисячного року її футболісти не пропустили жодного чемпіонату світу та Євро. Лише двічі вони не потрапили до плей-оф цих змагань.
На першостях Європи ця команда постійно перебуває серед претендентів на нагороди. 2000-го та 2012-го вона була у півфіналі турніру, 2004-го отримала срібло, 2008-го дісталася однієї четвертої, а 2016-го виграла чемпіонський титул. Лише на Євро-2020 стався невеличкий збій, адже тоді португальці поступилися у першому раунді плей-оф бельгійцям. Доволі великими були очікування щодо цієї команди на чемпіонаті світу у Катарі, проте вона програла у чвертьфіналі збірній Марокко.
Шанси
Якщо проаналізувати кваліфікацію Євро-2024, то збірна Португалії — це нині найкращий колектив Європи. Вона виграла усі свої 10 матчів відбору. У португальців 36 забитих м’ячів і 2 пропущених. Букмекери прогнозують команді потрапляння до півфіналу. Шанс щодо виграшу титулу оцінюється як 9 до 1-го.
За версією transfermarkt.com, загальна вартість гравців збірної Португалії становить понад один мільярд євро. Серед найдорожчих гравців перебувають Нуну Мендеш, Жуан Пальїнья, Жуан Невеш, Матеуш Нуньєш і Гонсалу Рамуш. Кожний із них коштує нібито понад 50 мільйонів євро, а лівий вінгер "Мілана" Рафаель Лєао — майже 100.
На фоні такої компанії вартість Кріштіану Роналду становить лише 15 мільйонів. При цьому у кваліфікації Євро — 2024 він забив 10 м’ячів. На нинішньому чемпіонаті від ігрової форми багаторічного капітана, можливо, буде залежати і успіх португальської команди. Роналду 39 років. Нинішній чемпіонат Європи для нього буде шостим. Якщо заб'є хоча б один м'яч, то перевершить своє ж досягнення. Перед цим Роналду відзначився на п’яти чемпіонатах Європи, тоді як найближчі переслідувачі це зробили на трьох Євро.
Незважаючи на доволі поважний футбольний вік, мотивація у Кріштіану, немов у 18-річного юнака. Він хоче грати, забивати та перемагати. Нещодавно він вирішив виступати на міжнародному рівні до 2026-го року, тому намагатиметься все ж таки стати чемпіоном світу. Ми ж поки будемо стежити за грою бомбардира — легенди на полях у Німеччині. Не факт, що це Євро стане останнім у його яскравій кар’єрі.
ТУРЕЧЧИНА
Футбол у Туреччині — пріоритетна спортивна пристрасть. Головним уболівальником країни є Реджеп Тайїп Ердоган, який сам до 27-ми років був гравцем аматорської команди стамбульського міського управління трамваїв і тунелів. Формально — він працював у цьому муніципальному підприємстві, а фактично — займався лише футболом. Грав у півзахисті та був лідером і капітаном команди. Уболівальники називали його "Тайїпом Беккенбауером".
Свого часу Реджеп Тайїп навіть зацікавив одного із грандів турецького футболу, а саме "Фенербахче". Його головний тренер Томіслав Калоперович запропонував Ердогану підписати трирічний контракт. Можливо, життя нинішнього лідера Туреччини склалося б інакше, проте батько майбутнього президента (офіцер берегової охорони) категорично не підтримав подібної ідеї. Він наполіг, щоб син приділяв увагу навчанню. Навіть зараз Ердоган зберігає інтерес щодо футболу, тому багато рішень щодо майбутнього цієї гри у країні приймаються на найвищому політичному рівні. Наприклад, клубом "Істанбул Башакшехір" керує родина Ердогана. Фан-угруповання команди отримало назву "1453", і це рік османського завоювання Константинополя. У сучасній Туреччині Ердогана саме ця історична подія, на думку влади, передусім об'єднує усе суспільство.
.jpg)
Фото: Getty Images
Досягнення
Збірна Туреччини двічі грала на чемпіонатах світу, а саме 1954-го та 2002-го. 22 роки тому в Японії та Південній Кореї вона дещо несподівано стала бронзовим призером турніру. Після цього збірна жодного разу не змогла кваліфікуватися до фінальної частини цих змагань. При цьому із 1996-го збірна Туреччини доволі регулярно потрапляє на чемпіонат Європи. Відтоді вона пропустила хіба що турніри, а саме 2004-го та 2012-го. Найбільше досягнення на Євро — це потрапляння до півфіналу 2008-го.
На попередньому чемпіонаті Старого світу збірна Туреччини стала чи не найгіршою командою, адже закінчила свій виступ із трьома поразками, одним забитим м'ячем і проблемами щодо командної гри. Чому так трапилося? Упродовж багатьох років запорукою футбольних успіхів Туреччини (зокрема, і збірної) був сильний клубний чемпіонат. Місцева Cуперліга мала розкішний телеконтракт. Права на трансляції її матчів придбала катарська кабельна мережа BeIN Sports, яка щороку сплачувала 500 мільйонів євро. Упродовж того часу до Туреччини приїжджали Веслі Снейдер, Дідьє Дрогба, Лукас Подольські, Радамель Фалькао, Роберто Карлос, Ніколя Анелька, Робін ван Персі, Пепе, Куарежма та Маріо Гомес. Легіонери мали неймовірні щодо фінансових умов контракти. Наприклад, зарплата того ж Дрогба або Снейдера становила щосезону 15 мільйонів євро.
З 2016-го у Туреччині триває економічна криза. Відтік іноземного капіталу разом із певними рішеннями уряду Ердогана призвели до того, що країна опинилася на порозі дефолту. Ліра обвалилася та і безробіття зростає, адже не може працевлаштуватися кожний четвертий молодий турок. Ці моменти позначилися на футболі. Провідні клуби вже давно стали б банкрутами, якби не підтримка з боку держави, в якої стає дедалі менше можливостей для порятунку команд.
Шанси
У відборі збірна Туреччини досить упевнено вийшла із групи, залишивши позаду потужні команди Хорватії та Вельсу. Проте на самому Євро, певно, не варто очікувати на щось феєричне від команди, яку із 2023-го очолює італієць Віченцо Монтела. Коефіцієнт щодо можливого виграшу нею титулу — 60 до 1-го. Це означає, що із групи збірна Туреччини вийти повинна, але навряд чи подолає перший раунд плей-оф. За версією transfermarkt, увесь склад команди коштує трохи більше, ніж 300 мільйонів євро. Найдорожчий футболіст — це півзахисник "Інтера" Хакан Чалханоглу (40 мільйонів євро).
Склад збірної Туреччини на нинішньому чемпіонаті Старого світу є одним із наймолодших. Це не дивно, адже цьогорічний турнір у Німеччині — це фактично генеральна репетиція перед Євро-2028. Його прийматимуть Туреччина та Італія. На ньому уболівальники команди сподіватимуться на більше, ніж місце у плей-оф.
ЧЕХІЯ
Злата Прага, хокей і спа-курорти — це голові візитівки Чехії. Гарна репутація і у мешканців країни, які вважаються щирими та практичними. Чехія — одна з найцікавіших європейських країн щодо туризму. Пиво — це окрема культура. Перша броварня на території країни з’явилася 1118-го року. Нині чехи є світовими рекордсменами щодо кількістю випитого пива. Щороку одна людина там споживає його 160 літрів.
Символом чеського гумору вважаються Ярослав Гашек і його "Пригоди бравого вояка Швейка". При цьому місцевих мешканців цей роман нібито навіть дратує, адже кумедний образ солдата здається їм вульгарним і негативним. Незважаючи на подібне, Йозеф Швейк є брендом.
Чехословаччина та і згодом Чехія оформили доволі вагомі здобутки у футболі, проте найпопулярнішим видом спорту у країні залишається хокей. У збірної солідна історія льодових тріумфів на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх. Саме любов до хокею стала частиною чеської культурної ідентичності.
.jpg)
Фото: REUTERS/David W Cerny
Досягнення
Упродовж трьох років (із 1989-го по 1992-й) відбувалося Оксамитове розлучення, тобто мирне та офіційно узаконене розділення федеративної держави, якою була Чехословаччина, на дві окремі — Чехію та Словаччину. Цей процес розпочався після подій Оксамитової революції. Усе закінчилося чудово, адже країни залишилися друзями.
У світовому футболі правонаступницею збірної Чехословаччини стала Чехія. Словаки не сперечалися, оскільки передусім саме чеські гравці формували ту команду. На світовому рівні команда Чехословаччини доволі вагомі здобутки. Зокрема, 1934-го та 1962-го вона стала срібним призером чемпіонату світу, 1976-го виграла золото першості Європи, а 1980-го — її бронзу.
Якщо для словацького футболу розділення на дві країни був дещо болісним, адже збірна упродовж 15-ти років не могла потрапити до фінальної частини великих міжнародних турнірів, то чехи адаптувалися майже миттєво. Вони подолали перший для себе відбір на Євро-96 і стали командою — несподіванкою змагань. У групі чехи фінішували на другому місці, у чвертьфіналі пройшли португальців, у півфіналі перемогли французів, тоді як у вирішальному матчі за золото поступилися німцям. Той поєдинок став історичним, адже основний час закінчився унічию — 1:1, а у додатковий суперник забив м'яч, і гра зупинилася. Все відбулося, немов у хокейному овертаймі. Саме тоді ФІФА активувала правило золотого голу, яке незабаром і скасувала.
Із 1996-го року збірна Чехії є регулярним учасником фінальних стадій чемпіонатів Європи. Повторення успіху 96-го не було, хоча 2004-го команда була доволі близько щодо цього, проте виграла бронзу.
Шанси
На ЄВРО-2024 чехи кваліфікувалися без особливих труднощів. Видатних зірок, якими колись були Карел Поборскі, Томаш Росіцкі або ж Павел Недвед, у нинішній команді немає. За версією transfermarkt, найдорожчим її футболістом є представник "Вест Хема" Томаш Соучек, який грає в опорній зоні. Його вартість становить 35 мільйонів євро, а увесь склад — це орієнтовно 150 мільйонів.
Певно, багатьох шанувальників футболу здивувало те, що після закінчення відбору у відставку подав головний тренер команди Ярослав Шилгави. Причина — він не витримав тиску, хоча саме під його керівництвом чехи потрапили до чвертьфіналу попереднього Євро. Нового тренера знайшли доволі швидко. Команду очолив Іван Гашек, який свого часу був головною зіркою чехословацького футболу. Навряд чи такі зміни будуть на користь збірній. Букмекери вважають, що чехи навіть не вийдуть із групи. Шанси на здобуття ними титулу оцінюються як 101 до 1-го.
ГРУЗІЯ
Сакартвело – саме так називають свою країну грузини, тобто "країною картвелів". Походження пов'язане з назвою місцевого регіону Картлі. Що ж до слова "Грузія", то деякі джерела відзначають імовірність його арабо-перського коріння та схожість зі словом "Гурджистан".
Це країна з унікальними традиціями. Національні народні танці та пісні визнані ЮНЕСКО шедевром культурної спадщини людства. Грузинська кухня є однією з найвідоміших у світі, адже суп харчо, пиріг хачапурі, хінкалі та різноманітні гострі м'ясні страви знають у багатьох країнах.
Історія Грузії має трагічні спогади. Народ країни багато років вів важку боротьбу за існування. 2-го лютого 1918-го року завдяки договору щодо Тартуського миру Грузія, нарешті, стала незалежною. На жаль, цей період був не дже швидкоплинним. 1921-го її територія була силоміць приєднана до Радянського Союзу. Про свою незалежність грузини оголосили через 70 років, як і інші республіки СРСР.
У Грузії двома найпопулярнішими ігровими видами спорту є регбі та футбол. Якщо місцеві регбісти регулярно беруть участь у розіграшах Кубка світу, то для футболістів цьогорічне Євро є дебютним великим міжнародним турніром в історії.
.jpg)
Фото: Tamuna Kulumbegashvili/AP Photos
Досягнення
До 1989-го року грузини із тбіліського "Динамо" були на провідних ролях у збірній срср. Наприклад, Гіві Чохелі, Слава Метревелі і Михало Месхі 1960-го стали чемпіонами Європи. 1972-го Гіві Нодія, Реваз Дзодзуашвилі і Муртаз Хурцилава виграли срібло. На Евро-1988 Тенгіз Салаквелідзе був у заявці на фінальний матч із нідерландцями. Помітний внесок у гру команди у сімдесятих і вісімдесятих роках зробили Отар Габелія, Олександр Чивадзе, Давид Кіпіані та Віталій Дараселія.
1989-го року через перебудову у Грузії активувався рух за вихід зі складу срср. Це позначилося на спорті. Грузинський футбол оголосив про свою незалежність. 1990-го року була створена збірна Грузії, яка 27-го травня провела перший товариський матч в історії, а саме із командою Литви.
Футболісти із Грузії завжди користувалися великим попитом в Європі. Причиною є, зокрема, технічна майстерність гравців. Наприклад, нею відзначалися Каха Каладзе, Георгій Кінкладзе, Леван Кобіашвілі та брати Арвеладзе. Проте створити з них ефективну збірну не вдавалося, хоча місцева Федерація запрошувала доволі відомих тренерів, серед яких були Йоханнес Боскамп, Ален Жиресс та Ектор Купер. Індивідуально грузинські футболісти — це топ рівень, але реалізувати його на рівні збірної не вдавалося. До 2024-го вони навіть повноцінно не претендували на вихід до фінальної частини чемпіонатів світу та Європи.
Кваліфікацію Євро-2024 грузини провели не надто переконливо. На груповому етапі відбору вони оформили три перемоги (над збірними Шотландії, Норвегії та Кіпру). Ще один шанс надала Ліга Націй, в якій грузини роком раніше стали найкращою командою групи у дивізіоні "Сі". У півфіналі плей-оф відбору ця збірна пройшла представників Люксембургу — 2:0, а у вирішальному поєдинку вона у серії післяматчевих пенальті обіграла греків.
Шанси
Навряд чи можна очікувати на щось надзвичайне від підопічних французького фахівця Віллі Саньоля на полях Німеччини. Серед усіх учасників Євро збірна Грузія займає найнижче місце у рейтингу ФІФА. На її чемпіонство ставки приймаються як 300 до 1-го. Букмекери взагалі не вірять, що команда здобуде хоча б одне очко.
За версією сайту transfermarkt.com, загальна вартість усієї команди становить 156 мільйонів євро. Проте в її складі є дві справжні зірки, яких нібито хочуть запросити до себе "Реал" і "Барселона". Це півзахисник "Наполі" Хвіча Кварацхелія (його трансферна вартість — 80 мільйонів євро) і воротар "Валенсії" Георгій Мамардашвілі (35 мільйонів євро). Тобто ці двоє гравців коштують більш, ніж інші 20 футболістів збірної. Саме тому щодо них будуть дуже великі очікування та вимоги.
