Фото надані музикантами
Можливо, я колись і хотіла жити за кордоном, але коли почалась війна, то зрозуміла, що Україна – це мій дім. І я хочу зробити максимально з того, що можу, саме для України
Привіт тобі, Дарино!..
Привіт-привіт!
Ого, яка в тебе швидка реакція, ми навіть не закінчили вітатись! Ти, мабуть, десь в прохолодному містечку, що так швидко реагуєш?
В прохолоді, так (сміється). Ну і в мистецтві дуже класно розвивається швидка реакція на будь-які запити, тому що люди мистецтва завжди як розпечена сковорідка. Вони реагують на подразники і створюють якісь нові речі у тій сфері, в якій вони, власне, працюють. Це стосується і музики.
А який був подразник в тебе, щоб ти почала займатися музикою? Якщо такий взагалі існував, звісно.
Мабуть, це покликання, наскільки би це пафосно не прозвучало (сміється). В мене мистецька сім’я. Мама – актриса і режисер, тато – композитор. І я завжди знала, що хочу саме в мистецтві працювати.
Але конкретно з Nervo3ni все розвивалось дуже поступово, повільно, через зв’язки і знайомства, через якісь спроби в музиці ще з дитинства – я закінчила музичну школу по класу фортепіано, проте не займалась вокалом ціленаправлено. Але зрештою склалось так, що я відчула в собі потребу писати вірші, а потім і пісні. І зорі так склалися, що я зустріла людей, так само закоханих в музику.
Артистична родина – це все зрозуміло. Але твоя освіта – іноземна філологія…
Це перша моя освіта.
А друга тоді яка?
Друга – акторська освіта. Але це вже було пізніше. Я пообіцяла батькам, що перша буде серйозною (сміється).
А, тобто були спросби все-таки серйзну професію опанувати? (всі сміються).
Так! Але зрештою я почала використовувати англійську мову саме для мистецтва. Деякі перші пісні були англійською. І я постійно читаю книги, дивлюсь вистави і мюзикли англійською мовою, для того аби пізніше ці речі якось трансформувати і переосмислити. Зараз дуже класно розвивається європейський театр, і американський так само. І музика в них теж для мене в багатьох моментах є зразком.
Від культури залежить наше майбутнє. Культура і історія завжди йшли разом
Певний час ви навіть орієнтувались на іноземну авдиторію – ще до повномасштабного вторгнення. В 2023 році Олег остаточно повернувся до України. А в який момент ви знайшлись із Сергієм Мінаєвим?
Насправді, він був з нами із самого початку. Ми зверталися до нього за допомогою із запису вокалу. Він був постійно присутній у нас на запису, і я постійно чула його поради. Спочатку мені дуже важко було прийняти те, що хтось бачить щось інакше, ніж я (сміється). Але насправді в нього є дуже багато чому повчитися. І він класно орієнтується в трендах саме у музиці і у вокалі. Окрім того, він професіонал гітари. Тому зрештою було логічним, щоб він став учасником команди. Тому коли ми в 2023 році грали акустичну програму, були і Олег, і Сергій, і вийшло, як на мене, дуже достойне тріо!
А з Nervo3ni ми дійсно орієнтувались спочатку на іноземну авдиторію, і багато пісень було випущено саме англійською мовою. Наіть щодо назви – хотілося, щоб це була двомовна назва, яка була би зрозуміла всім. Основа – "nerv" – сприймається і українською, і англійською. Але, звичайно, війна відкрила нам очі на те, що як би ми не старалися, ми ніколи не будемо своїми десь – поза межами України.
Можливо, я колись і хотіла жити за кордоном, але коли почалась війна, то зрозуміла, що Україна – це мій дім. І я хочу зробити максимально багато того, що я можу в силу своїх здібностей і можливостей, з такими ж людьми, як і я, саме для України. І в тому числі для української музики. Тому що не секрет, що від культури залежить наше майбутнє. Культура і історія завжди йшли разом.
Ви з Сергієм – волиняни. Волинь – це справжнє місце сили. Її магію вкрай важко описати. І ви зараз працюєте саме там? Чи десь в іншому місці?
Так, ми всі троє з Волині. І мені дійсно здається, що це якась магічна земля. Тут дуже багато талановитих людей і талановитих музикантів зокрема. І на щастя, це як велике село (сміється). Всі вже зі всіма грали й працювали, навіть в тих же кавер-проєктах. Всі одне одного знають. Тому я впевнена, що попереду ще багато цікавих музичних відкриттів. І, до речі, на альбомі "Super People" – який ми створювали досить тривалий час, почали ще коли англійською співали – є пісня "Мій дім". Я її написала ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Але, на жаль через технічні моменти (та й Олег тоді ще був за кордоном), ми не могли одразу її випустити. Лише нещодавно це сталося. І ми дуже раді поділитися нею та іншими своїми піснями нарешті.
Сьогодні ми представляємо в проєкті "Промінь рекомендує" пісню "Ти не такий". Одразу виникає запитання: якщо не такий, то який?..
(Сміється) О, це дуже особиста пісня. Напевне, в усіх жінок (та й чоловіків теж) є якісь очікування щодо інших людей, і часто вони залишаються невиправданими. І ця пісня, власне, про невиправдані очікування – але і про самоцінність! Дуже багато жінок в якийсь момент наївно вважають, що вони можуть когось змінити. І навіть повинні! Що це наша почесна місія. Але все-таки варто розуміти, що та людина, яка перед тобою – вона така вже й буде. І треба або прийняти і любити її такою, як вона є, або йти далі. Все залежить від ситуація і від того, на що ви, власне, готові заради цієї людини.
Слухати трек "Ти не такий" гурту Nervo3ni, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
