Костянтин Копелюк. Фото: Invictus Games: Team Ukraine
"Якщо це не моя війна – це не моя країна"
Яким було ваше життя до повномасштабного вторгнення, де ви працювали, де ви навчалися, чим ви цікавилися, чим жили?
Я народився і живу на даний час в місті Ковель Волинської області, вчився на майстра лісового господарства, а працював до війни взагалі барменом в місцевому закладі харчування. Займався футболом і настільним тенісом.
Де служили?
Строкову службу проходив в Президентському полку в Почесній варті. Повномасштабне вторгнення застало мене вдома. Після поїхав на роботу, віддав ключі від закладу. Я вважаю, що якщо це не моя війна – це не моя країна. Я вже був у бойовій бригаді. Ритм війни дуже шалений був на той час, я проходив службу в різних областях, починаючи з Київської області. Зазнав поранення в Донецькій області.
Вирішив спробувати себе в адаптивному виді спорту
Яким був ваш шлях реабілітації?
Він, звичайно, триває. Шлях реабілітації почався з першого дня еваку – це коли операція за операцією, перев'язка за перев'язкою. Це було 2022 року наприкінці літа, початок осені, коли я зазнав поранення. Далі потрапив у реабілітаційний центр, де займався без протезу, але вже з реабілітологом, щоб підготувати травму до протезування. Повернувся після протезування до реабілітації, бо треба було навчитися правильно ходити. Треба довіряти протезу. Це складно, але потрібно. Після закінчення реабілітації я продовжував службу.
Чи можете трохи про цей досвід розповісти. Чимало військових, які втратили кінцівки і говорять, що хотіли б повернутися на службу, але не всі розуміють, наскільки це можливо?
Взагалі по рішенню ВЛК мене не списали і мені потрібно шукати було місце служби, бо за висновком ВЛК я мав право служити тільки в тилових підрозділах. Звільнився по інвалідності, бо отримав інвалідність цього року в червні місяці.
Чи знали ви раніше до служби, до поранення про те, що існують Ігри Нескорених?
Вперше я взагалі почув про Ігри Нескорених на строковій службі. Там був офіцер, який також був учасником бойових дій під час АТО і ООС. Він також зазнав поранення і був учасником збірної Ігор Нескорених. Я думав тоді, що це дуже класний проєкт для реабілітації, для адаптації військовослужбовців до цивільного життя. Далі я не стежив за перебігом подій Ігор Нескорених, поки сам не стикнувся з цією подією. Вагань взагалі ніяких не було, я просто вирішив спробувати себе в адаптивному спорті, бо займався звичайним спортом до поранення.
На Іграх Нескорених в національному відборі я брав участь в таких видах спорту, як волейбол сидячи, настільний теніс. Спортивний результат на нацвідборі відігравав тільки 10%. Там взагалі відігравала роль більш психологічна – це спілкування з психологами. Також порівну відігравали роль спортивна етика – як ти спілкуєшся з учасниками. Відбіркова комісія дивилась за тобою цілий відбір і тоді вже ухвалювала рішення.
Вперше на п'ятий рік участі збірної України в Іграх Нескорених на цьому форумі будуть зимові види спорту
Як ви дізналися, що вас відібрали і ви будете учасником збірної України?
Був вдома, вийшов на відеодзвінок з організацією Ігор Нескорених. Коли я почув своє прізвище, думаю – круто. Це вже перемога, що потрапив сюди. Відчув гордість, що я буду представляти збірну України.
Ви будете надалі представляти Україну вже на змаганнях саме в цих видах спорту чи все може змінитися?
Уже змінилося. Бо це будуть перші Ігри Нескорених, так би мовити, гібридні Ігри Нескорених. Вперше на п'ятий рік участі збірної України на Іграх Нескорених на цьому форумі будуть зимові види спорту. Я вирішив для себе обрати волейбол сидячи, баскетбол на кріслах колісних, регбі на кріслах колісних, а також вирішив обрати один із зимових видів спорту – сноуборд.
А як ви будете тренуватися?
З першого навчального тренувального збору зрозуміли, що це можливо. Я сам був трошки шокований, але це можливо. Наші організатори придумали дуже наближений графік тренувань – адаптивний вейкбординг – тренування на воді. Там психологія і сама техніка виконання їзди на сноуборді збігається з їздою на вейкборді на воді.
Як часто ви тренуєтеся і чи можете розповісти, як це відбувається?
На даний момент в нас вже третій навчально-тренувальний збір з усіх видів спорту, бо перед цим були тільки з командних видів спорту. Ми тренуємося зазвичай десь два тижні, але не щодня. Бо потрібно між тренуваннями відновлення організму, щоб він відпочив, трошки переналаштувався. Зазвичай ми тренуємося два тренування в день – це один індивідуальний вид спорту, а один командний вид спорту – це хто обрав командні види спорту. Три дні тренуємося, один день відпочинку, три дні тренуємося, один день відпочинку. Відновлення – це якісь процедури, сауна, баня, масаж, заняття з реабілітологом. Був випадок, коли мій організм трошки дав збій, перенавантажився, але наш парамедик дуже швидко поставив мене на ноги назад.
Метою Ігор Нескорених є адаптація до цивільного життя
А де тренуєтесь?
Взагалі ми тренуємося кожен НТЗ (навчально-тренажерні заклади – ред.) на різних локаціях. Перш за все це наші організатори, менеджери, спортивні аналітики, тренери, спортивні асистенти тренерів різних видів дивляться спочатку самі на ці локації, щоб ми, як ветерани, маючи різний ступінь поранення – хтось на кріслі колісному, хтось на протезі міг дістатися до цієї локації. Це залежить від того, який це НТЗ. Бо є НТЗ з усіх видів спорту, а є НТЗ з командних видів спорту. Тоді вже треба буде більш детальніше обирати місця для тренувань. Метою Ігор Нескорених є адаптація військовослужбовця, ветерана, людини з інвалідністю до цивільного життя.
А можете на своїх відчуттях і після спілкування з можливо колишніми учасниками, можливо з тими, з ким ви потоваришували зараз, з нинішніми учасниками збірної, як вони говорять, чи працює це на них?
Не можу говорити за членів команди, але говорю за себе. Коли я займаюся видом спорту, в мене думки зосереджені тільки на тому виді спорту. В мене думки про війну, про теперішнє становище в нашій країні якось трошки відходять на задній план, ти зосереджений на виді спорту. Щоб цілковито адаптуватися до цивільного життя, потрібно не тільки займатися спортом, потрібно якось щоб зі сторони родини, друзів також була підтримка.
Сім'я, побратими, друзі та спорт
Ви маєте таку підтримку?
Звичайно. Я розділив свою адаптацію до цивільного життя на чотири ланки.
► Перша ланка – сім'я, яка завжди підтримувала, підтримує і буде підтримувати мене в усіх моїх нових починаннях.
► Друге – це побратими, які дзвонять, цікавляться що я, де я.
► Третя ланка – друзі, які, починаючи від поранення і зараз мене витягують на якийсь відпочинок в гори, ліс, по гриби, на риболовлю.
► Четверта ланка – спорт, коли ти приходиш в спортзал, в басейн – це все по-різному, і ти, спілкуючись з ветеранами, адаптуєшся до цивільного життя. Кожен висловлює все, що в нього накипіло. Просто спілкування з ветеранами і заняття спортом з ветеранами.
Чи можете ви сказати, що все-таки можна щось знайти те, що підійде тобі. І фахівці, які допоможуть розібратися з тими проблемами, з тими питаннями, які виникають у людей після повернення з фронту?
Звичайно, у нас зараз дуже велика затребуваність у фахівцях психологічної допомоги, бо не тільки ветерана потрібно готувати до адаптації до цивільного життя, а також його родину потрібно готувати до того, що можливий буде синдром ПТСР. Ніхто не думав, що в 21 столітті можлива війна. Ніхто не готував дочку чи сина до того, що батько може від гучних звуків на вулиці просто присідати, просто падати, ніхто не готував дружину до того, що чоловік може прийти без кінцівки з війни або вночі кричати. Ветерани і їх члени родини дуже затребувані зараз в нашому суспільстві і зараз багато є програм міжнародного рівня і програм українського рівня підготовки спеціалістів, психологів, соціальних працівників, які допомагатимуть супроводжувати ветерана від початку поранення до закінчення його служби і оформлення пенсії.
Що вам відомо про самі ігри, як усе це відбуватиметься, коли ви поїдете, як будете їхати, яким складом?
Остаточний склад ще нам невідомий на даний момент, але знаю точно, що в нас ще заплановано точно один тренувальний цикл, а можливо ще два. Ми повинні ще поїхати заздалегідь до Канади, потренуватися на тих локаціях, де ми будемо брати участь в спортивних заходах, а тоді будуть відбуватися самі змагання. Точну дату від'їзду нашого ми ще не знаємо.
Там, у Канаді, будуть дещо інші умови? Чи це вже буде те місце, де і проходитимуть змагання?
Треба трохи освоїтися. Клімат і час відрізняються від українського і тому треба невеликий період адаптації до Канади. Я до цього готовий, бо я був в Америці в штаті Міннесота в місті Міннеаполіс на протезуванні. Там клімат більш схожий на Канаду.
