Колаж: Суспільне Запоріжжя
"Програмою єВідновлення вже скористалося майже 100 тисяч українських родин"
У жовтні ми з вами говорили про проблеми з фінансуванням єВідновлення в бюджеті на 25-й рік. Що врешті в остаточному варіанті кошторису-2025 передбачено на цю програму?
Надзвичайна державна програма єВідновлення, яка підтримує людей в кого пошкоджене або зруйноване житло. Станом на сьогодні програмою скористалося вже майже 100 тисяч українських родин. Більше ніж 16,5 млрд грн витрачено на 2 етапи реалізації цієї програми. Це саме ті люди, які отримували компенсації за пошкоджене житло і люди, які отримали компенсації у вигляді житлового сертифікату за зруйноване житло. Не вдалося уряду в цьому році запустити третій етап програми, який би стосувався виплат за зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях. Не вдалося з різних причин. Я думаю, що перша причина – це державне фінансування. Друга причина – це те, що не було, скажімо, адвоката або людини, яка б активно працювала з міжнародними партнерами в тому числі для того, щоб залучати відповідні кошти, щоб ця програма розвивалася. У нас міністерство було деякий час, мені здається, місяців 4 без очільника. Лише у вересні був призначений на цю посаду пан Олексій Кулеба. І на сьогодні, попри те, що був втрачений відповідний час у 24-му році, дуже важливо, щоб ті люди, в кого зруйноване житло саме на тимчасово окупованих територіях, все ж починали отримувати відповідні компенсації.
"4 мільярди на єВідновлення – це вже величезна робота"
То вони таки зможуть скористатися програмою єВідновлення?
Вся законодавча база для цього існує. Це буде залежати від того, яку політику прийме для реалізації Міністерство розвитку громад і територій. В нас були дуже серйозні батли з Міністерством фінансів. Я нагадаю, що бюджет на 2025 рік в першому читанні взагалі не передбачав грошей на єВідновлення. І ці 4 мільярди – це вже величезна робота і народних депутатів, і представників Офісу президента. Тому що пані Ірина Верещук також є прихильницею, вона захищає програму єВідновлення, оскільки розуміє, наскільки вона важлива для внутрішньо переміщених осіб. Я впевнена, що ми будемо переглядати ще бюджет 2025 року стосовно того, щоб на програму єВідновлення було збільшено фінансування.
"На реалізацію програми єВідновлення в рік потрібно щонайменше 12 млрд гривень"
На яку суму воно може збільшитися, за вашим розрахунком?
На сьогодні в нас є пропозиції від народних депутатів. Наприклад, ТСК, яку очолює Павло Фролов, робила відповідне звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Вони просять щонайменше 15 млрд грн. Я подавала правку з розрахунку 10 млрд грн на рік, щоб це було, як той мінімум, який потрібно забезпечити. І думаю, що спільними зусиллями із залученням міжнародних партнерів це реально. Тому що Банк розвитку Ради Європи долучився до цієї програми в 24-му році і планує долучатися в 25-му році. І Світовий банк, який фінансував саме компонент пов'язаний з пошкодженим житлом. Але повторюсь, що 4 мільярди – це дуже мало. На реалізацію програми єВідновлення в рік потрібно щонайменше 12 мільярдів. Будемо сподіватись, що спільними зусиллями ми будемо це робити. І вам величезна подяка за те, що ми піднімаємо ці питання в ефірі. Тому що я отримую кожного дня величезну кількість повідомлень саме від мешканців, в яких зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях. Інколи люди залишаються без житла, без роботи, взагалі без нічого і для них мати можливість отримати свою власну домівку – це просто як ковток свіжого повітря. Я нагадаю, що середня вартість житлового сертифікату – 1,5 млн грн. Це та сума, за яку можна придбати гідну домівку, гідне житло. Нехай це буде не в Києві. В нас на сьогодні лідер з реалізації житлових сертифікатів – це саме Київська область. І на сьогодні всі люди, які скористалися такою можливістю, є там дуже щасливими власниками нового житла і можуть розпочати своє життя вже у власній домівці.
Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
Перемога. Робота. Житло
Резонанс мала заява вашого колеги, заступника голови фракції партії "Слуга народу" Максима Ткаченка щодо повернення вимушено переміщених осіб на окуповану територію. Він цю заяву відкоригував, але від того проблема не зникла. Тому питання до вас, що саме держава на всіх рівнях робить не так, що є люди, які вважають за краще повернутися додому в окупацію, ніж жити у вільній Україні?
Давайте говорити краще про те, що держава повинна робити так. Для кожного українця, я про це говорила неодноразово, і для внутрішньо переміщеного українця є 3 великих бажання. Перше бажання – це наша Перемога. Це питання, пов'язані з безпекою. Це те, що дасть можливість повертатись людям, які зараз і за кордоном перебувають. Друге бажання – це мати роботу з гідною оплатою праці. Або мати такі умови для ведення бізнесу, щоб хотілося інвестувати і розвивати свій бізнес. І третє бажання – житло. Ми ментально так влаштовані, ми дуже хочемо мати своє житло, свою власну домівку. І в кожному з цих напрямів зусилля всієї влади, разом з народом України, повинні бути об'єднані і спрямовані на те, щоб досягти відповідний результат. Якщо з житлом допомагає державна програма єВідновлення, то потрібно її розвивати максимально, говорити з нашими міжнародними партнерами, включати всі рівні. Тому що станом на сьогодні, до речі, ми говорили про ветеранське підприємництво і державні та міські програми, а єВідновлення фінансується лише за рахунок державних програм, за рахунок державного бюджету. Можливо, є міста, які готові профінансувати і частково зі своїх місцевих коштів цю програму. Тому потрібно говорити, долучати їх до такої роботи і забезпечувати максимальну кількість внутрішньо переміщених осіб, які сьогодні не мають свого житла, відповідними житловими умовами.
"Всі соціальні виплати ВПО продовжуються в максимальному розмірі"
Які інструменти, на вашу думку, потрібні і що ще треба зробити для того, щоб внутрішньо переміщені особи не відчували, можливо, якогось тиску і їм було комфортно бути тут?
Протягом 3-ох років повномасштабного вторгнення всі соціальні виплати, які пов'язані з ВПО, продовжуються в максимальному розмірі, наскільки собі це держава може дозволити. Враховуючи, що в нас повномасштабне вторгнення. Чи хочеться більше? Звичайно, хочеться. Але на сьогодні треба не просто видавати кошти, не просто підтримувати виплатами щомісяця, а й створювати відповідні умови і для того, щоб внутрішньо переміщені особи були працевлаштовані. І тут, до речі, величезна роль сьогодні органів місцевого самоврядування, наших громад. Тому що є громади, які на сьогодні прийняли таку велику кількість внутрішньо переміщених осіб, що в них населення громади збільшилося на 20%, на 30%. І тут залежить від того, як громада вже на місцевому рівні надасть можливість інтегруватися внутрішньо переміщеним особам, щоб вони себе почували як вдома. Щоб вони мали і відповідну роботу, і житло, і користувалися державними послугами на якісному рівні.
"До політики в сфері поховання потрібно вносити відповідні зміни. Це очевидно"
Перший заступник голови вашої фракції Андрій Мотовиловець вніс законопроєкти №12188 та 12189, які серед іншого передбачають, що крематорії і кладовища зможуть бути не лише державними, а й приватними. І усі одразу звернули увагу на норму про запровадження ПДВ на ритуальні послуги, які і без того не дешеві. Теоретично ці проєкти прагнуть внести конкуренцію у цю непрозору і монополізовану сферу. Як ви оцінюєте ці ініціативи і чи варто їх реалізовувати саме зараз?
Я очолюю комітет, в якому створена відповідна робоча група, яка займається питаннями щодо реформування похоронної справи в Україні. Вже не один рік працює така робоча група. Ми очікуємо від неї напрацювання у вигляді законопроєкту. Робочу групу, якщо не помиляюсь, очолює народна депутатка Ганна Бондар. Дуже добре, що пан Андрій Мотовиловець зареєстрував такий законопроєкт. Це зрушить, можливо, дасть більше активності і в робочу групу, яка працює при комітеті. Але сьогодні мені дуже важко сказати, які положення і чи саме цей законопроєкт буде вноситись до сесійної зали, чи це буде напрацьована спільна депутатська версія.
Що в результаті буде?
В результаті буде робоча група, буде комітет, буде підкомітет, які будуть розглядати цю ініціативу Андрія Мотовиловеця також і вже народні депутати будуть ухвалювати остаточне рішення, яка саме версія буде виходити до сесійної зали. Станом на сьогодні підкомітет ще не розглядав цей законопроєкт, немає відповідного рішення. Але те, що потрібно вносити відповідні зміни до політики в сфері поховання, – це очевидно.
