Ілюстративне фото Апостроф
Україна витрачає 26% ВВП на безпеку та оборону
Чому Президент так довго не підписував закон про підвищення податків?
Увесь цей час йшли обговорення стосовно того, звідки йтиме фінансування дефіциту державного бюджету. Наступного року планується зростання на рівні 2,7% - це менше, ніж очікувалося раніше. У 2023 році ми відвоювали 5% після 30% падіння після першого року війни, цього року – 4% і наступного року планується 2,7%. Це означає, що ми все одно на 20% нижче, ніж рівень, який ми мали до повномасштабного вторгнення. І ці 20% будуть лише на кінець 2025 року. Зараз ми ще нижче порівняно з довоєнним станом. Крім того, зараз ми витрачаємо значно більше на безпеку і оборону. 26% нашого ВВП витрачається на безпеку України. Це шалений відсоток, якщо порівнювати з країнами НАТО, які витрачають приблизно 2-3% ВВП на безпеку. На наступний рік на безпеку в бюджеті закладено близько 50 млрд доларів. Тому постало питання, де брати додаткові кошти. Одне з джерел – це зміни в податковій системі. Усі не безпекові витрати, а це приблизно 40 млрд доларів, на наступний рік фінансуються за рахунок наших союзників і партнерів. 12,5 млрд євро мають зайти з боку ЄС, 2 млрд доларів повинні зайти з боку МВФ. Незрозумілою досі лишається цифра фінансування з боку США. Вже після того, як стало зрозуміло, що різко змінюється політичний ландшафт США покладати в зону ризику наш бюджет було просто неможливо. Тому було ухвалене рішення щодо підвищення податків, зокрема військового збору. Відтак з кожної тисячі 50 гривень йтиме на потреби нашого війська. Але тут виникає інше питання. Коли ти збільшуєш податки, збільшується податкове навантаження у країні з недостатнім бізнес-кліматом, що може призвести до збільшення тіньового сектору економіки. Навіть помірне збільшення податків може призвести до зворотного ефекту. Тобто замість збільшення доходів можна отримати збільшення тіньового сектору. Тому тут потрібно було спрогнозувати і змоделювати, як себе поводитиме бізнес. Мінфін робив багато зустрічей з представниками бізнесу, намагаючись зрозуміти, яким чином реагуватиме бізнес. Звісно, бізнес не в захваті від цього рішення.
Олег Устенко. Фото: РБК-Україна
Спершу ріжуть витрати, а потім шукають додаткові джерела фінансування
Чи вистачить очікуваних цифр для того, щоб закрити увесь проблемний спектр? І чи дотриманий принцип соціальної справедливості?
Потрібно ще раз переглянути усі видаткові частини нашого бюджету і намагатися їх оптимізувати. В економічній політиці, якщо виникають проблеми з фінансуванням дефіциту державного бюджету, потрібно переглядати витрати і шукати додаткові джерела економії. Тобто шукати, що можна не фінансувати цього року, що можна перенести на кінець року, а від чого можна взагалі відмовитися. Можливо доведеться вводити тимчасові обмеження навіть у соціальному секторі, наприклад зменшення спеціальних пенсій. Можливо доведеться відмовлятися від частини програм, наприклад стимулювання садівництва і городництва або конярства. Крім того, потрібно негайно переходити до паралельних заходів пов’язаних із пом’якшенням інвестиційного клімату, наприклад різке зменшення адміністративних бар’єрів для ведення бізнесу. Дуже добре зібрати кошти в економіці, але є додаткові можливості. В будь-якій економіці світу, де є проблеми з фінансуванням, перш за все не шукають, де взяти додаткові кошти, а ріжуть витрати. Тобто спершу ріжуть витрати, а потім шукають додаткові джерела фінансування.
