Ілюстративне фото з відкритих джерел
Накопичена Путіним "подушка" все більше і більше худне
Що може бути у новому пакеті санкцій ЄС? Брюссель поки що тільки збирає пропозиції щодо санкцій, тому говорити про конкретне наповнення пакету ще зарано. Країни Балтії та Польща виступають за заборону російського імпорту зрідженого газу, скандинавські країни хочуть посилити обмеження проти тіньового російських нафтових танкерів. Чи можуть ці обмежувальні заходи по нафті й газу позбавити Путіна грошей на війну?
Ми з вами вже неодноразово говорили про те, що не існує срібної кулі. Немає тієї санкції, яку можна запровадити, і у Росії не буде взагалі грошей на війну. Але санкції щодо російського LNG і додаткові обмеження, які мають ускладнити діяльність російського тіньового флоту, суттєво вдарять по російському військовому бюджету. Ми вже бачимо, що станом на сьогодні у них вже дефіцит бюджету 3,3 мільярда. Ми розуміємо, що для того, щоб покрити цей бюджет, росіяни знову полізуть у свою "кубишку" – Фонд національного добробуту (ФНБ). Найімовірніше, їм доведеться витягнути більше половини того, що у них залишилося в цьому фонді. І ми бачимо, як ця "подушка", яку Путін накопичив до повномасштабного вторгнення, для того, щоб пом’якшити удар від санкцій, все більше і більше худне. І вже в наступному році її майже не буде.
Ми чекаємо засідання Центробанку Росії, яке відбудеться 20 грудня. Побачимо, яка там буде нова облікова ставка. Ходять чутки, що може бути і 23%, і 25%, і навіть більше. Дехто називає це засідання кінцем світу, і чекає, що ж буде після нього. І звичайно, передусім, крім того, що це вдарить по звичайному російському бізнесу, який доживає в тих умовах, які склалися в російській економіці, це також вдарить і по військово-промисловому комплексу. Тому що з моменту початку виробництва до моменту кінця виробництва військової техніки, технологічної зброї, ракет тощо минає тривалий час. Відповідно, та ціна грошей, яка закладається на початку виробництва цими військовими заводами, і ціна наприкінці виробництва – це абсолютно різні гроші. А залучати кредитні гроші вони не можуть, тому що дуже високі відсотки. Якщо сьогодні облікова ставка – 21%, то можна гроші на приватному ринку залучити за 30% і більше. Тобто це дуже високий кредитний відсоток.
Якщо наші партнери серйозно вдарять по LNG і тіньовому флоту, відповідно, не буде грошей, щоб накопичувати їх в наступному році, щоб покривати всі ці витрати. Тобто, вести війну буде значно складніше. Страждатимуть від цього військові підприємства Росії. І звичайно це вплине, в тому числі, на російські можливості мобілізації. Адже значна частина грошей йде на те, щоб мотивувати росіян мобілізуватися в армію. Ми бачимо, що там просто шалені виплати за мобілізацію. Враховуючи те, що грошей буде менше, ці виплати не будуть здійснюватися в переважній кількості випадків. І це шахрайство від Кремля буде поширюватися серед росіян, і всі будуть розуміти, що можна піти в армію, але гроші не отримати.
Почали санкціоновувати судна тіньового флоту
Є питання до самої організації санкційних заходів. Чому на третьому році війни Росія продає зріджений газ і нафту? Всі знають про так званий тіньовий флот. Чому про нього згадали тільки в 15-му санкційному пакеті?
По тіньовому флоту вони почали працювати раніше. Санкційні пакети, в тому числі, ЄС, які стосувалися тіньового флоту, вже були. Це тільки щодо Росії вони започаткували те, що можна санкціоновувати кораблі. Раніше вони санкціоновували компанії, які володіли цими кораблями тіньового флоту. Це виявилося неефективним. Тому що коли почали застосовувати санкції щодо компаній, Росія почала швидко перереєстровувати ці судна. Ми бачили, як за один місяць кілька разів могло одне судно поміняти власників. Тому почали санкціоновувати судна. Кілька пакетів санкціонування суден уже було.
.jpg)
Агія Загребельська. Фото: Суспільне
Але ви абсолютно праві, що все відбувається, на жаль, дуже повільно. І тут з одного боку, ми маємо справу з бюрократією. Можемо подивитися, як працює, приміром, українська бюрократія. Те ж саме, тільки повільніше, відбувається у наших партнерів. Нещодавно Україна ухвалила пакет санкцій щодо російських компаній-виробників FPV-дронів, до цього були санкції щодо російських компаній, пов’язаних з логістикою тощо. Тож уявіть, якщо навіть ми витрачаємо по кілька років для того, щоб щось підготувати і санкціонувати, а ми безпосередньо є у війні, і нам на голови падають ці ракети... То що говорити про наших партнерів! Поки всі ці бюрократичні процеси пройдуть, мине час.
Водночас, це також і природній процес, тому що відбувається адаптація Росії, і адаптація наших відповідей. Коли почалися санкції щодо компаній, Росія почала їх обходити. Але зараз ми бачимо, що, на жаль, навіть санкції на судна також не призводять до того ефекту, на який ми очікуємо. Частина суден дійсно зупиняється і більше не ходить, а частина – так. І частина країн ці судна приймає. Звісно, це не країни санкційної коаліції, але все ж. І тут ми говоримо про те, що мають бути застосовані більш жорсткі заходи. Що країни, через протоки яких проходять ці судна, мають перевіряти страховки, технічний стан, наявність документів на вантаж, дотримання інших правил для цих суден.
Поки ця дискусія триває між нашими дипломатами і представниками, передусім, скандинавських країн. І я сподіваюся, що ця дискусія закінчиться все ж позитивно. Тому що, з того боку, ми чуємо занепокоєння з приводу міжнародних правил. Мовляв, міжнародними правилами не передбачена можливість таких перевірок і такого контролю. Українська стороні говорить про те, що ці правила застарілі. Що на момент, коли багато десятиліть тому ці правила ухвалювалися, не було повномасштабної війни в центрі Європи. І не було тих викликів, які постали сьогодні. Тому ми маємо адаптувати право їхнього застосування. Але взагалі правила цього і не забороняють. Тому ми чекаємо, що в цьому напрямку будуть рухи.
З приводу Газпромбанку. Ми всі пам’ятаємо, як було важко просувати санкції на все, що стосується російського газу. Були певні залежності. Деякі країни, такі як Угорщина, Австрія, Словаччина, досі отримують по газопроводу і нафтопроводу окремі енергоресурси. Відповідно, їм потрібно розраховуватися. Ми бачили, як Путін вигадував різноманітні історії, щоб Газпромбанк не потрапив під санкції. Адже всі платежі за газ йдуть через нього. Тому цей процес був дещо складний. Але зараз я дуже щаслива, що Газпромбанк потрапив під санкції. Це потужний крок адміністрації Байдена, яка завершує свою каденцію. І я думаю, це також пов’язано з тим, що ми вже бачимо зміну лідерства в США. І лідер, який йде, зробив такий довгоочікуваний важливий крок наостанок.
"Цікава ситуація з металами": Росію спокійно можна замінити на ринку ЄС
Посол України в ЄС Всеволод Ченцов сказав в інтерв’ю, що Україна розраховує на закриття схем, які дозволяють Росії імпортувати електроніку для зброї. Україна також пропонує заборонити імпорт в ЄС нафтопродуктів з Індії, вироблених з російської нафти, та розраховує на санкції проти російських виробників хімікатів, зерна, добрива, урану, фінансових та ІТ компаній. Як бачимо, асортимент дуже широкий. Європа не може жити без цієї сировини та товарів? Вона зацікавлена щось одержувати? Чи можна компенсувати ці поставки з Росії, якщо вони будуть припинені?
Тут цікава ситуація з металами. Я б їх поділила на дві частини. Якщо говорити про хром – то це той метал, який Росія купує через Європейський Союз. Що таке хром? Хром використовується Росією для хромування стволів. Для того, щоб стволи стріляли довше. Якщо їх не хромувати, вони дуже швидко будуть виходити з ладу. Ми розуміємо, що стволи – це розхідники. А від артилерії у нас найбільша кількість смертей. Росія імпортує хром із різних країн. Здебільшого, це країни Глобального Півдня. Але завозить вона його через європейські країни. Для прикладу, через Нідерланди. 2023 року половину імпортованого хрому Росія завезла саме через Нідерланди.
Є підприємства-видобувники в третіх країнах. Наприклад, Південна Африка, де Росія купує хром. Власником цих шахт із видобутку хрому є німецька компанія. Тут наші партнери взагалі не відчують цієї заборони, вони точно знайдуть, куди продавати цей хром на ринку. І Росія не є для них якимось дуже важливим покупцем.
Але є й метали, які Росія постачає в ЄС. І тут ми можемо з вами говорити про ті самі сляби, чушки тощо. ЄС може зробити, щоб ця заборона була запроваджена. Є цілі підприємства в ЄС, які перебувають у власності російських олігархів, наближених до Кремля. Це, зокрема, Лісін і його заводи. Цікава ситуація в тому, що насправді на європейському ринку оці російські компанії конкурують своєю продукцією з українськими національними виробниками.
Росія, маючи доступ до дешевого газу, олігархи, маючи допомогу від Кремля, не сплачуючи податки, мають можливість демпінгувати на європейському ринку і витісняти звідти наших українських виробників, наших металургів, які продовжують виробництво цієї ж продукції під ракетами, "шахедами" тощо. Російські олігархи намагаються заплутати європейських лідерів, дипломатів, економістів та уряди, розповідаючи про те, що ЄС критично залежить від цих металів. Але це не правда. Частково їх може замінити Україна. Ми маємо й перелік інших країн, які не є партнерами Росії, які можуть спокійно замінити Росію на ринку. І вони готові це зробити. Тому я не бачу тут проблем. Це потрібно робити. Наші партнери в ЄС закцентували саме на тих точках, на яких 15-тий пакет має базуватися.
