Фото надане артисткою
Наше основне завдання – дійти до нашої омріяної перемоги, знаходити в собі сили горіти, жити і кохати. Нехай ми будемо більш сильні і врешті переможемо
Привіт тобі! Нас одразу ось що зацікавило. У твого проєкта непересічна назва, позичена з української давнини. А перший реліз називався "Польська". Звідки така любов до мов?
Насправді, пісня так називається, бо я її написала перебуваючи на навчанні в Польщі. Вийшло все дуже просто. Я відчула, що хочу писати, почала писати – і зрозуміла, що назва буде польська.
А на кого ти вчилась? В тебе освіта музична чи стосується якихось інших сфер життя?
Так, я співачка. В мене музична освіта. Я досі продовжую вчитись цьому (сміється). Це вічний процес, бо завжди хочеться дізнаватись щось нове – і ти не можеш не дізнаватись, бо ти цим живеш.
А в тебе співоча родина, хтось має стосунок до музики? Що тебе надихнуло піти музичною стежкою?
Ні, в мене родина не співоча. Але в мене родина творча (сміється). Тому я завжди проявлялася вільно, і не тільки в музиці. Я танцювала раніше, малювала. І творчість в принципі була основою мого способу життя. А в якийсь момент я зрозуміла, що хочу співати – і якось так все закрутилося!
Припускаємо, що віршів у тебе чимало. І припускаємо, що не всі вони стали піснями. Чи все ж таки більша їх кількість лягли на музику?
Я зараз пишу переважно пісні. Раніше писала більше лірики. В мене є збірка вже сформована, яку я планую видати колись. Це поезія, яка не лягає на музику… Бо я відчуваю, що сонграйтерство – це одне, а поезія – це інше. І інколи тексти дуже складно поєднати з музикою і заспівати. Вони мають просто бути текстами.
Ти розказувала в одному з інтерв’ю про свою вчительку, яка привила тобі любов до поезії і стала певним чином рушійною силою до того, щоб ти сама почала писати вірші. Як звати вчительку, в якій школі Миргорода вона викладає?
Я дуже тішуся, що можу розповісти цю історію. Це Тетяна Вікторівна Севастьянова. Моя вчителька української мови з гімназії (зараз це вже ліцей) Тараса Шевченка. Мені пощастило зустріти людину, яка стала моїм наставником. Вона мене оберігала, спонукала писати ще й ще. Ми тоді навіть зібрали невелику шкільну збірку. Тоді був такий підлітковий період, коли подібні речі дуже мотивують на майбутнє, тому я якось так змотивувалася й надихнулася, що дозволила собі займатись цим далі. І недарма.
Дуже добре, що є такі вчителі, які дбають про майбутнє дітей. Коли слово "вчитель" – не просто напис на дипломі, а стан душі. Пані Севастьянова, вдячні вам за те, що ви так опікуєтесь, впевнені, не лише Наталею, але й всіма своїми учнями! Щоби ще більше ставало людей, закоханих в українську мову.
Сьогодні ми презентуємо твою пісню "До зими". Що ми маємо про неї знати?
В цієї пісні досить цікава історія. Я написала її давно. І тоді я писала її для чоловіка – от мені чогось спало на думку, що її має співати чоловік. Кілька років я тримала цю пісню, пропонувала її різним артистам – але щось не складалося. Але цього року я відчула, що це по-справжньому моя пісня – і вона буде моєю. І вона дуже підтримала мене в мій складний період. Працюючи над нею, я багато плакала і багато раділа. Тому я би дуже хотіла, щоби зараз ця пісня допомогла всім нам, власне, протриматися. Наше основне завдання – дійти до нашої омріяної перемоги, знаходити в собі сили горіти, жити і кохати. Нехай всі серця об’єднаються, нехай ми будемо більш сильні, більш витривалі і врешті переможемо.
Слухати трек "До зими" Абіє, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.