Я не знав, чи буде використаний мій переклад "Нас нема" – аж до самого виходу пісні! Якось дивлюсь – Ірина Білик тегнула мене в пості. Чи то зараз будуть якість скандали, чи таки вийде пісня. Виявилось – другий варіант!
Привіт тобі, Богдане! В нас зараз трохи по 11-й ранку – а в тебе ніч?
Привіт! Так, в Сан-Франциско, де я мешкаю, друга ночі.
Дякуємо, що прокинувся заради розмови з нами! Ми перед тим, як зв’язатись з тобою, міркували на тему того, як відрізняється життя молоді в Європі, Америці та Україні. В контексті того, що час летить і суспільство нам нав’язує стереотип, що ми маємо бігом-бігом все робити. І умовно з 15 до 25 років треба встигнути все зробити, бо далі все – ти вже будеш вважатися старим. Укласти шлюб, народити дитину, зробити кар’єру. Тоді як в Європі і Америці життя лише починається з 25-ти – люди можуть лише навчатися в університет піти. Чи не хибне це відчуття?
Я думаю, тут все залежить від тиску суспільства, на яке впливає релігія. Я не буду зараз говорити багато про релігію, але скажу, що в Америці цього дійсно є менше. Оскільки тут дуже багато людей з різних країн, кожен приносить частинку своєї культури, і всі разом створюють загальну. Але ця загальна культура виявляється більш вільною від стереотипів – і на людей не тисне. Тобто, якщо це якась китайська сім’я, то там може бути таке. Старші люди можуть говорити: пора отримувати освіту, потім обов’язково створювати свою сім’ю тощо. Але загалом такого немає… Тим не менш, час летить дуже швидко, бо всі кудись поспішають, всі чогось хочуть, всі з кимось за щось змагаються… Доводиться іноді перезавантажуватись. Я особисто люблю це робити, втікаючи з міста до природи і насолоджуватись моментом. А потім назад – в кам’яні джунглі і вічну гонку! (сміється).
Хочемо запитати про участь у флешмобі з виконання "Щедрика", який провела наприкінці минулого року Jerry Heil. Тоді виконавці з різних країн виконали "Щедрик" на 50 сценах, де він сто років тому пролунав уперше за межами України в рамках гастролей хору під керівництвом Олександра Кошиця. Як ти долучився до цієї події?
Мені написав консул України тут, у Сан-Франциско. Сказав, що є такий цікавий проєкт. Я навіть не питався для кого і нащо – одразу погодився. Пішов до Bill Graham Hall, де колись вперше лунав "Щедрик", записав відео і відправив консулу. Мені не сказали, коли той проєкт вийде. І тут я 24 грудня дивлюся відео, де Віра Фарміга і Барбра Стрейзанд розповідають про цей проєкт – і такий: блін, украли нашу ідею! Навіть не усвідомив спочатку, що і я там є, і що це той самий проєкт (сміється). Я не знав, що то для флешмобу Jerry Heil. І вона потім писала, що також не знала, що я там беру участь (сміється). От так все випадково сталось.
Читати по темі: "Щедрик" прозвучав в десятках міст світу, де лунав 100 років тому
Чи так само випадково ти переклав пісню Ірини Білик "Нас нет"?
Тут ще цікавіша історія. Я працював свого часу з піарниками, які говорили, що зараз в тренді перекладати пісні російськомовних артистів українською. А в мене у ТікТоку, як то говорять – "миша повісилась". До речі, підписуйтесь, друзі (сміється). І я почав перебирати пісні: так, Тіну Кароль вже перекладали… цих теж… Вакарчук у нас україномовний… І тут дивлюсь – Ірина Білик. О! А яку пісню взяти? "Снег"? Щось мене той Кіркоров так нервує… – не хочу. І обрав цю пісню, бо вона справді дуже глибока. Я не мав на меті зв’язуватись з пані Білик, просто захотів зробити "Нас нет" для свого ТікТоку.
І ось я переклав, виклав відео у ТікТок… І наступного дня мені написав менеджер Ірини Білик і запитав, чи не переклав я раптом всю пісню? Ну, мені для ТікТока було потрібно лише 30 секунд (сміється). Тоді він запитав, чи можу я перекласти її всю пісню? Я переклав усю, і тоді вже вони з пані Іриною зв’язалися з приводу авторських прав. Я навіть хотів спочатку запропонували дует (сміється), але потім зрозумів, що це буде трошки дивно. Бо я представник ЛГБТ, а тут ми співаємо про романтику… Якось не дуже доречно.
Тож команда Ірини взяла цей переклад і елегантно зникла (сміється). Я не знав, чи буде він випускатись – до моменту релізу нової версії пісні! Якось прокинувся, дивлюсь, а Ірина Білик тегнула мене в пості. Думаю: чи то зараз будуть якість скандали, інтриги, провокації – чи таки вийде нова пісня. І це був другий варіант!
Насправді, ви знаєте, мені було дуже цікаво почути, як вона її заспіває. І дуже красиво вона її заспівала.
Дякуємо тобі за вдалий переклад і зазначимо, що пісню Нас нема можна буде почути в "Промінь рекомендує" з наступного тижня. А ще інша пані Ірина була в твоїй творчості: ти випустив пісню-присвяту Ірині Фаріон…
Так, це була пісня "Голосами нащадків". В ній поєднуються любов до ідеї, яка захищає українську мову, і присвята пані Фаріон. Бо коли її вбили, для мене особисто це була як метафора пострілу в мову. І я в тому пригніченому стані сів за фортепіано і десь за півгодини написав цю пісню. Був якийсь такий сильний зв’язок… Ви знаєте, ми не були знайомі. Одного разу лише я був на її лекції. Але зараз ми з її донькою дуже тепло спілкуємось. І скажу по секрету: мені зараз донька пані Фаріон має передати її вірші, які не були опубліковані і, можливо, я покладу їх на музику.
