— Треба бути модним?
— Якщо вам треба, то ви це робите. Якщо вам не треба, то ні. Щодо роботодавців, то навряд чи від тебе вимагатимуть, щоб ти виглядав модно, якщо тільки ти не працюєш у якомусь модному виданні. Треба, щоб ти виглядав відповідно до ділового дрес-коду, от і все. А це може бути доволі консервативно і не мати жодного стосунку до моди.
— Якою є Україна з точки зору моди?
— Ми дуже класні. Київ точно. Ми дуже стильні. Є дуже багато стильних жінок, які розуміють, що вони роблять з собою, і це дуже поширено у різних прошарках суспільства. У нас жінки з різних соціальних прошарків докладають дуже багато зусиль, щоб гарно виглядати.
— Мода — це те, в що треба вкладати дуже багато зусиль, на чому треба концентруватися?
— Тут немає протиріччя. Коли ти знайдеш свій стиль, то він у тебе буде природно виходити, і це не буде для тебе складно, тобі не доведеться до цього докладати надзусиль. Насправді, коли ти знаходиш свій стиль, це робить життя простішим. Якщо ти знаєш, що тобі пасує, ти менше часу витрачаєш на шопінг, бо ти знаєш, що ти шукаєш. У тебе нормальний, впорядкований гардероб, у тебе в шафі порядок. Дуже важко вдягаєшся. І у тебе легке життя, а не складне.
— Чи доречно у нашому суспільстві з дитинства формувати стиль і чи можна навчити дитину формувати власний стиль?
— Я вражаю, що так. І у мене є досить успішний досвід. Але у мене два сини, а не доньки, і у мене не було шансів нав’язати їм власний стиль. Не так треба перейматися стилем, як просто смаком. Тут, як з книгами. Якщо дитина бачить, що батьки читають, то вона і читатиме. Якщо не читають, о і вона не буде. Тут все так само. Якщо дитина бачить, що у батьків є смак, то виростає цим, і це для неї є природнім. Але це абсолютно не означає, що не можу бути навпаки.
— Щодо то, як сформувати відчуття стилю і смаку. У вас скептичне ставлення до курсів зі стилю. Чому так?
— Я вчу людей щодня у себе в блозі. Це те,що я можу робити і нести відповідальність, бо я нікому нічого не нав’язую. Я просто показую, що можна так, а можна отак. Якщо вам подобається це, то можна його поєднати таким чином. А якщо вам це не подобається, то не носіть. Я вважаю, що стиліст має своє бачення, а людина бачить себе у дзеркалі іншою. І тут значення мають не тільки параметри. Їх легко виміряти, і легко якісь шаблони вигадати, які допоможуть те, що буде пасувати формально. Але насправді це не пасуватиме, бо себе у цьому не відчуває, коли одяг не передає її сутність. Я за ті курси, які розповідають теоретично (про історію моди, стилі, силуети тощо). Це дає людині змогу, щось зрозуміти, дає базу.
Детальніше про блог можете дізнатися за посиланням.
На фото— Майя Тульчинська, facebook.com/clochetheblog
