Навіщо Росія поставила Україні дедлайн на перемовах щодо Донбасу — пояснює експерт Жовтенко

Навіщо Росія поставила Україні дедлайн на перемовах щодо Донбасу — пояснює експерт Жовтенко

3-го липня у Берліні відбулась зустріч політичних радників "нормандського формату". Як повідомили в офісі президента перемови тривали 11 годин: "Україна, Франція та Німеччина продемонстрували готовність докласти максимум зусиль для виконання домовленостей нормандської четвірки, досягнутих у Парижі наблизити проведення саміту". Росія ж наполягала на своїх попередніх позиціях щодо надання Україною правового статусу ОРДЛО і наполягає на змінах у Конституцію держави. Що означає ця зустріч для України, в ефірі Українського Радіо аналізував експерт із проблем національної безпеки Тарас Жовтенко.

0:00 0:00
10
1x

Очільник офісу президента Андрій Єрмак зауважив, що переговори у Берліні "на крок наблизили країн-учасниць до саміту у Берліні". Росія ж узяла паузу для відповіді на консолідовану позицію України, Німеччини та Франції. Представники Москви заявили, що Україні треба на законодавчому рівні погодити з Донбасом десятки законів, визначитися щодо правового статусу ОРДЛО і представити до 6-го липня проєкт змін до Конституції у цьому питанні. На що президент Володимир Зеленський відповів, що Росія не має права вимагати від України найближчим часом представити законопроект про поправки до Конституції про особливий статус Донбасу. "Ніхто від України нічого не може вимагати, ми незалежна країна" , – зазначив він.

"Це є типова риторика Російської Федерації з 2014-го року, – говорить експерт із проблем національної безпеки Тарас Жовтенко, – яка показує її основний пріоритет, що окуповані території Луганської і Донецької областей, є нічим іншим, як важіль впливу на українську політику, і врешті Російська Федерація не має наміру інтегрувати ці території в себе, як вона це зробила з окупованим, і анексованим в подальшому Кримом".

А з іншого боку, вважає аналітик, це – продовження політичної гри Росії. "І, власне, цей дедлайн (6-те липня – ред.) – оголошення побажань, скоріше за все, було направлено на те, щоб потім сказати : "Ну, бачите, ми ж конструктивно висловлюємо якісь побажання до української сторони, а нам відповідають в неконструктивній манері".

Нагадаємо, у середині травня перемовник Кремля Дмитро Козак уже прилітав до Берліна на зустріч із представником апарату Ангели Меркель. Сторони обговорювали врегулювання ситуації на Донбасі. Після переговорів Козак повідомляв російським федеральним ЗМІ, що "зустріч пройшла успішно". Він зазначав, що вдалося домовитися про подальші дії, які вимагають взаємодії з представниками Донбасу та України і в "нормандському форматі".

Треки таких зустрічей експерт із нацбезпеки розділив на два напрямки: внутрішньополітичний і зовнішньополітичний. "Ми маємо розуміти, що різні переговори, на різних рівнях, те, що робить українська дипломатія, для дипломатичного вирішення нашого збройного конфлікту з Російською Федерацією, все це носить систематичний характер". Українська сторона, каже Тарас Жовтенко, завжди озвучує одну позицію, окреслює "червоні лінії", які країна не переходила і не збирається переходити, і це має два основних мотиви. "Перший це – показувати російській стороні, що українська позиція існує, і чітко цю позицію артикулювати.З іншого боку – показувати цю позицію нашим західним партнерам. Тому, мова дипломатії така, що яка б зустріч гострою не була, вона все одно є кроком у цьому процесі і сподіванням на правильне, коректне та і врешті, просто - завершення цього процесу".

За будь-яких умов, пояснює Жовтенко консолідовану позицію України, Німеччини та Франції, є "Мінські домовленості", і ми маємо їх дотримуватися. "У наших західних партнерів є тверда чітка позиція. Я думаю, що не треба очікувати, що наші західні партнери будуть відходити від тих попередніх домовленостей, які ми вже отримали".

Нагадаємо, з 9 червня українську делегацію в Тристоронній контактній групі з питань Донбасу консультують представники ОРДЛО ─ журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш від Донецької області, а також голова Міжнародної громадської організації "Луганське земляцтво" Вадим Горан і лікар Костянтин Лібстер ─ від Луганської. 

фото - Укрінформ