Хто такі інтернет-шахраї?
"Шахраї та інтернет-шахраї – це одне і те саме. Дуже не люблю, коли говорять "хакери", адже це люди, які дуже добре розуміють комп'ютерну техніку із самих основ. Це не шахраї, це більше інтернет-фріки, люди, які дуже добре шарять в комп'ютерах. А шахраї – це злочинці", – розповів Євген Поремчук.
За його словами, 99 % шахрайств та зламів в інтернеті – це не хакерські атаки, а порушення елементарної інформаційної гігієни користувачів. Тому кількість подібних злочинів щороку збільшується: "Це говорить не про те, що шахраї стали кращими, а люди – тупішими. Просто збільшилась кількість покупок та загалом активності в інтернеті. Але в цьому не варто звинуватимувати гроші, картки, владу, а лише свою необачність та те, що ти не виконуєш елементарні поради з інформаційної гігієни".
Разом з тим, експерт наголосив, що офіційна статистика, яка показує, що українці втратили на фішинг-атаках у 2020 році 250 мільйонів гривень, занижена: "Це лише офіційні дані. А в нас рівень недовіри до держави майже 70 %. Тобто люди в принципі не ходять і не пишуть заяви на втрату своїх коштів. Суму можна сміливо множити на десять і це буде реальна цифра втрат".
Фішинг – один із найпопулярніших видів інтернет-шахрайства
"У фішингу грають на емоціях, страху, на природньому бажанні халяви. За останні декілька місяців ми, наприклад, знайшли кілька підроблених сайтів "Дії", де вказувалось, що користувача чекає 8 тисяч гривень (допомога від держави в зв’язку із локдауном – прим.ред.), але не знати, куди їх перераховувати. Люди вводять дані своєї карти одразу на фішинговому сайті, отримують смс через 5 хвилин, відкривають клієнтбанк, а там повідомлення не про 8 тисяч, а про те, що на рахунку більше немає грошей", – зауважив Поремчук.
Він пояснив, що так само працюють фішингові сайти й у випадку, коли людині повідомляють, що вона щось виграла або що її акаунт заблокований: "Тоді людина забуває про все, адже, наприклад, виграла мільйон. Але просять оплатити комісію в тисячу гривень і люди шлють тисячами".
"Якщо в людини є хоча б підозра на суперхаляву, на те, що її просять зазначити дані карти, логіни і паролі, номери телефонів – слід задуматись. Зверніть увагу на стрічку в браузері, де вказано сайт. Там має бути замочок, при натисканні на який висвітлиться ccl-сертифікат, який підтверджує автентичність цього сайту. Якщо ви зайдете, наприклад, на Українське радіо і натиснете на замочок, там буде написано, що це перевірений якоюсь аудиторською компанією, яка цінується на ринку, власник. Й тільки тоді можна подумати, чи вводити дані кредитної карти", – порадив експерт.
Любов вимагає жертв, або Романтичне шахрайство
Євген Поремчук розповів, що у всесвітній мережі існує велика кількість різновидів шахрайства, зокрема, й романтичне: "Зовсім недавно жертвою шахрайства стала жителька Північної Македонії. Жінка продала квартиру, влізла в борги, понабирала кредитних карток, щоб допомогти своєму онлайн-коханнячку – статному американському військовому.
Вони переписувалися, проте, як виявилось, ніякого Адама Донні не існувало. Цифровий образ створив собі шахрай. Найцікавіше, що він використовував як свій аватар фотку нашого колишнього заступника міністра з питань стратегічних галузей Віталія Немілостівого. Не знаю, чи він красунчик, але люди продають квартири, щоб йому допомогти".
"На щастя, шахрая знайшли і частину коштів жінці повернули", – зазначив експерт.
Що робити, якщо ти вже став жертвою шахраїв?
"Часто буває, що вже нічого зробити не можна. В багатьох випадках шахраї беруть маленькі суми грошей, за які людина не хоче боротись. Але в будь-якому випадку я б рекомендував звернутись до поліції. Часто буває, що ви – не єдина жертва шахраїв, буває, що їх потім таки виловлюють і поліція дивиться на заяви, аналогії і, можливо, вам потім навіть повернуть гроші. На моїм пам’яті таке бувало декілька разів", – підсумував Євген Поремчук.
Фото: pixabay
