Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов про тарифи на тепло, можливий локдаун та прощання з ДАБІ

Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов про тарифи на тепло, можливий локдаун та прощання з ДАБІ

В ефірі Українського радіо Міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов розповів про те, як органи місцевого самоврядування долучаються до боротьби з коронавірусом, можливий локдаун, подальшу долю реформи децентралізації та нову редакцію закону про столицю, яких тарифів на тепло слід чекати цього сезону та коли українці попрощаються з Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

0:00 0:00
10
1x

Про те, чи готові регіони до третьої хвилі коронавірусу

Коронавірусна хвороба має свою специфіку та сезонні ознаки. Ми безумовно готувалися до нової хвилі і безперечно вона прогнозується, адже наразі ми бачимо впевнений розвиток кількості інфікованих. Державна комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на цьому тижні у четвер розгляне це питання і прийме рішення щодо необхідності застосування того чи іншого рівня епідеміологічної небезпеки. 

Що стосується регіональних аспектів, то держава за останні практично півтора роки, коли ми живемо в режимі і дізналися про таку хворобу як коронавірус, готується. Регіони також потужно підготувалися до цього сезону. В березні минулого року, коли був введений карантин, готовність держави була непорівнюваною з тією, яка є зараз. Суттєво зросли обсяги і кількості професійно підготовлених ліжкомісць, які оснащені централізованою подачею кисню. Зараз йде потужна вакцинація і, щоб ми подолали ризики коронавірусу, вона має стати сильнішою, адже іншого шляху, як розвивати вакцинацію в нас немає.

Про можливий локдаун

Введення будь-якого локдауну є обмеженням, яке впливає на економічний розвиток, швидкість розвитку бізнесу, а підтримка з боку суспільства досить лімітована. Тому, приймаючи рішення, ми маємо спиратися виключно на фактичні показники, офіційні прогнози та спроможність медичної системи протистояти цим загрозам. Наші регіональні потужності зросли, але все ж таки вони різні і ми будемо приймати таке рішення виключно на базі цих факторів. Також ми досить ефективно навчилися співпрацювати з органами місцевого самоврядування, вони мають певні повноваження. Діють регіональні комісії ТЕБ та НС: на рівні областей, районів, міст. Й вони пропонують, спираючись на фактичну ситуацію, яка є в регіоні, запровадження того чи іншого рівня епіднебезпеки. 

Я не можу прогнозувати будь-який локдаун. Проте, на мою думку, це не є неминучим кроком, оскільки медична система наприкінці 2021 року не може порівнюватися із медичною системою березня 2020 року. Я впевнений, що до повного локдауну якщо і дійде, то тільки у випадку справжньої надзвичайної ситуації, але я б її не прогнозував.

Про комунікацію з місцевим самоврядуванням в Києві

Ми маємо визнати, що Київ  це місто, за яким оцінюють нашу державу іноземні гості. Щодо розвитку столиці, то ми очікували більшого, адже Київ має входити до десятки європейських столиць за рівнем розвитку інфраструктури, рівнем життя та мотивації для туризму. Такі можливості для столиці існують і Київ має розвиватися більш швидкими темпами. Щоб це зробити, треба почати більш ефективно працювати, заощаджувати, мотивувати інвесторів  як іноземних, так і вітчизняних, більш ефективно і вчасно будувати інфраструктуру, розвивати імідж і бренд, а також довіру до міста, як інвестиційно, так і економічно. 

На мій погляд, співпраця місцевої влади, міської державної адміністрації і центральної влади має бути більш ефективною. Це дасть можливості реалізувати додаткову кількість інвестиційних проєктів, як в свою чергу будуть працювати на користь громадян та мешканців столиці. 

Щодо розподілу повноважень (київського міського голови та очільника КМДА  прим.ред.), то це питання з самого початку було контроверсійним. Було декілька спроб вирішити цей пазл і ми, безумовно, маємо врегулювати це питання. Відповідь на нього знаходиться в новій редакції закону "Про столицю", який має врегулювати можливі розбіжності. Але наголошу, що держава має наміри розвивати столицю, роблячи її інфраструктуру більш потужною, комфортною та безпечною. 

Про нову редакцію закону про столицю

Зараз законопроєкт перебуває в профільному комітеті. Йде підготовка до другого читання і в найближчі місяці цей закон, з мої сподіваннями, буде прийнято. 

У вирішенні питання щодо розподілу посад і повноважень (міського голови Києва та голови КМДА  прим. ред.) ми аналізуємо досвід європейських країн, наприклад, Французької республіки. На моє запрошення нещодавно приїздив префект з Франції й ми багато спілкувались про прототипи і вирішення цього питання. Зокрема в Парижі існує обраний мешканцями міський голова й існує префект, який виконує функції виконавчої влади. Між цими двома фігурами повноваження чітко розподілені. Більше того, конкретно в Парижі існує ще й другий префект  префект поліції. Регулювання державних функцій забезпечується двома префектами і центральна влада не залежить від думки міського голови. Основна робота префекта  це нагляд за законністю рішень рад. Він буде мати повноваження призупинення того чи іншого рішення, якщо представник держави матиме підстави вважати його протизаконним. Але законопроєкт про префектів буде розглянутий тільки після того, як будуть прийняті зміни до Конституції. 

Про реформу децентралізації

Минулого року була завершена конфігурація об’єднаних територіальних громад: наразі є 1469 ОТГ. Були досить великі дискусії, але все успішно завершено та погоджено зі всіма областями. Після того було ліквідовано 498 районів, в яких ми мешкали дуже багато років. Замість них ми створили 136 нових районів. Після того в 2020 році були проведені місцеві вибори і наразі ми маємо нових обраних голів громад, обраних міських голів.

Але загалом реформа децентралізації в Європі триває десятки років, тому навіть коли будуть прийняті зміни до Конституції ми завершимо лише певний етап. 

Зміни до Конституції ми вже ініціювали: створена робоча група з Верховною радою, Офісом Президента та Урядом, яка працює над редакцією цих змін. Ми плануємо вже найближчим часом розпочати реєстрацію і я сподіваюсь, що в першому півріччі наступного року ці зміни вже будуть прийняті. Але слід розуміти, що технологічно для прийняття цих змін ми маємо провести дві сесії. 

Загалом реформа децентралізації ще ніколи не рухалась з такою швидкістю: фактично щодня органи місцевого самоврядування отримують все нові і нові повноваження. 

Про опалювальний сезон та тарифи

Щодо фізичної підготовки підприємств до опалювального сезону, то з боку Мінрегіону ведеться постійний моніторинг підготовки. На сьогодні більш як 80 % готовності вже є і я впевнений, що підприємства доведуть свою готовність до 100 % до початку опалювального сезону.

Щодо тарифів, то ми бачимо, яка ситуація з європейськими та світовими цінами наразі, розуміємо, яким чином відбувається збільшення цін (йдеться про частину політичного впливу нашого північного сусіда). Але ми не можемо залишити наших громадян в ситуації, коли ціна на газ складає 18-20 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Тому державою прийнято рішення про те, що обсяг газу, який буде надаватися Нафтогазом підприємствам та буде використовуватися для вироблення теплової енергії для населення, буде надаватися за ціною 7420 гривень за тисячу кубів. Ця ціна надасть можливість залишити без змін тарифи, які використовувались в попередньому опалювальному сезоні. Тому міста мають залишити існуючі тарифи.  

Про реформу Державної архітектурно-будівельної інспекції  

15 вересня ДАБІ завершує своє функціонування, починає працювати абсолютно новий орган, який вже створений та укомплектований персоналом  Державна інспекція архітектури та містобудування. 

Також ми очікуємо прийняття в другому читанні нового закону, який врегулює юридичні особливості цієї роботи. Але вже навіть зараз діє єдина електронна система в сфері містобудівництва, яка надає можливість чітко та прозоро слідкувати за проходженням документів, подавати заявки. 

В рамках нової системи корупційні ризики відсутні зовсім з кількох причин. По-перше, це електронна система, як буде працювати, відсутність контактів між учасниками процесу. Також це відповідальність, тому що в основу реформи будівельно-архітектурної сфери покладено дві ключові тези: лібералізація певних процесів будівництва та криміналізація відповідальності за порушення. Лібералізація надає можливість при наявності документів починати будівництво декларативним методом. Якщо у вас є офіційна ділянка, архітектурні проєкти, підготовлені і погоджені, то ви декларуєте, що починаєте будівництво. Якщо є об’єктивні порушення в рамках процесу будівництва, то ми вводимо кримінальну відповідальність за ці порушення. Вони будуть стосуватися як будівельних компаній, так і особисто архітекторів, буднагляду.

Фото: Українське радіо