Чому в червні депутати підтримали конкурсні процедури, а у вересні передумали
"У нас є два закони. Перший — це закон про Конституційний, прийнятий у 2017 році в нинішній редакції. Зараз ми пропонуємо прийняти закон про конституційне провадження. Це такий собі кодекс конституційного судочинства, який нараховує близько 70 сторінок. Ми розвели в два окремі документи: матеріальний закон, тобто як Конституційний Суд організований, як добираються його судді, і процесуальний закон.
Конституційний Суд в Україні працює 25 років, але по сьогоднішній день немає закону, який визначає процедуру його діяльності. У тому, що це погано, ми переконалися у жовтні 2020 року, коли непрозорі правила постановлення рішень Конституційного Суду величезною мірою призвели до прийняття рішення по антикорупційному законодавстві, яке спричинило конституційну кризу. Тоді в парламенті була створена робоча група, яка напрацювала законопроєкт про конституційне провадження.
Ми спрямували цей законопроєкт до Венеційської комісії, вислухали їх зауваження, врахували певну частину зауважень, тому що Венеційська комісія часто дає рекомендації, які ґрунтуються на загальносвітовій теорії конституційного права і не всі її рекомендації можуть бути застосовані конкретною державою з огляду, наприклад, на норму її Конституції. Наприклад, нам Венеційська комісія рекомендувала, щоб парламент чи президент звертався до Великої палати Конституційного Суду, якщо сенат Конституційного Суду хоче визнати закон неконституційним. Це непогана ідея, але ми не можемо без внесення змін до Конституції це зробити, тому що це повноваження президента і вони вичерпно визначаються Конституцією. І подібних моментів низка. Те, що можна було відфільтрувати, ми відфільтрували і в цей закон додали.
За законом про конституційне провадження за регламентом Верховної Ради була відкрита можливість подавати правки до тих статей, які не приймалися в першому читанні. Скориставшись цією нормою було подано дві поправки, які стосувалися конкурсного відбору, хоча початково ідею конкурсного відбору робоча група взагалі не ставила собі за ціль. Була ціль розробити процедуру діяльності Конституційного Суду, — зазначила Ольга Совгиря.
Народна депутатка пояснила, чому правки є проблемними.
"Щодо того, чому ми в червні врахували ці правки, то ми хотіли, щоб цей законопроєкт мав загальний консенсусний варіант. Коли почали думати, яким же чином можна скорегувати те, що було внесено, ми зрозуміли, що правки від народного депутата від "Голосу" Ярослава Юрчишина, на жаль, не працюючі і містять високі ризики блокування конкурсу. Пропонувалося, щоб збори суддів Конституційного Суду у відставці, які були суддями з 1996 по 2006 роки, обирали зараз кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.
По-перше, проблема в тому, що таке збори суддів Конституційного Суду 1996-2006 років. Ми навіть не знаємо, хто ці люди. Тобто це не постійно діючий орган. Окрім таких суддів, як Віктор Шишкін, Володимир Шаповал, Микола Козюбра, я не знаю, хто ще з суддів КСУ 1996-2006 років готовий зголоситися на цю роботу. Кожен з цих трьох суддів може ініціювати збори суддів, і уявіть, яке ми будемо обирати суддів, якщо кожен подасть свій список. Крім того, це складна та кропітка робота, а це люди, які вже мають досить поважний вік, більшості суддів Конституційного Суду цих років майже 80+ років.
Водночас головна проблема цих правок полягає в тому, що пропонується, щоб постановою Верховної Ради визначався список осіб, які будуть пропонувати кандидатів. Юридичне управління нам написало, що у цієї норми величезні ризики неконституційності, тому що фактично йде зазіхання на принцип поділу гілок влади. На сьогоднішній день процедура формування Конституційного Суду є такою, щоб цей баланс гілок влади був забезпечений: президент, Верховна Рада і з'їзд суддів. Якщо ми Верховній Раді надаємо дискрецію по відношенню до двох інших суб'єктів призначення, у президента і з'їзду суддів може виникнути цілком правомірне питання, чому виключно Рада визначає цей список.
Крім того, у цих правках немає жодного критерію доброчесності, немає інформації про те, на підставі чого ця комісія має визначати критерії цієї доброчесності. В цих правилах немає ні процедури, ні засад відбору, ні порядку діяльності цієї комісії, ні порядку прийняття рішень, тобто регламенту діяльності цієї комісії.
З моєї точки зору, зараз відбувається маніпуляція. Правки технічно не реалізовані, тобто їх на практиці реалізувати неможливо. Конкурс вони заблокують. Але проблема полягає в тому, що закон про конституційне провадження потрібно приймати. Прозорих правил діяльності Конституційного Суду немає. Я особисто ініціюю створення робочої групи, куди ввійдуть представники Верховної Ради, президента, з'їзду суддів, громадських організацій, щоб ми напрацювали модель конкурсної комісії, яка влаштує всіх. Щоб не було такого, що ми приймемо зараз закон, а Рада суддів скаже, що це неконституційно і буде за цією процедурою призначати кандидатів. Або ж президент скаже, чому Верховна Рада надає йому кандидатів. Ще один цікавий момент це те, що в правці пропонується, щоб оця конкурсна комісія рекомендувала тільки сім кандидатів. Але якщо зі ста кандидатів достойних буде десять, то чому конкурсна комісія може вибрати тільки сім. Для мене сумнівним навіть є рейтингування цих кандидатів", — прокоментувала народна депутатка фракції "Слуга народу" Ольга Совгиря.
Як виникла ідея створення комісії для добору суддів Конституційного Суду та чому поправки все ж мають переваги
"Збори суддів першого складу Конституційного Суду будуть уповноважені лише номінувати чотири кандидатури до складу комісії і відповідно далі комісія вже буде обирати майбутніх суддів КСУ. Тобто не йдеться про те, що старші поважні юристи та судді у відставці будуть роками сидіти і добирати майбутніх суддів Конституційного Суду", — зазначив менеджер з адвокації Фундації DEJURE Степан Берко.
"Ідея створення комісія для добору суддів КСУ не є нова. Але коли з’явилося скандальне рішення Конституційного Суду щодо системи електронного декларування, то кілька громадських організацій, включно з фундацією DEJURE, ініціювали обговорення, де ми напрацювала ту модель, яку представили. Ми пропонували, щоб перший склад конкурсної комісії, яка буде в майбутньому добирати кандидатів на всі посади судді Конституційного Суду, затверджували збори суддів Конституційного суду. Ця модель є робочою і дозволяє обійти ту норму, до якої мало зауваження Головне юридичне управління, а саме те, що парламент буде затверджувати перший склад конкурсної комісії.
Щодо того, що таке збори суддів Конституційного Суду з 1996 по 2006 рік, то поправки чітко говорили, що збори скликаються найстарший за віком, тому не може бути ситуації, коли один суддя буде скликати і подавати список, а інший суддя буде подавати інший список. Складається враження, що зараз ця дискусія і це поспішне рішення комітету, яке з'явилося буквально минулого тижня, викликане виключно одним: бажанням швиденько ухвалити закон і водночас заповнити ті вакансії, які зараз є в Конституційному Суді тими особами, які будуть лояльним до влади. Тому що не можна розглядати цей законопроєкт, відокремлено від того процесу, який ініціював президент — створення конкурсної комісії, яка нібито має відібрати кандидатів на дві вакантні посади, які з'явилися у зв'язку з указом президента про відкликання призначення суддів Олександра Тупицького й Олександра Касмініна у Конституційному Суді", — сказав Берко.
На думку Берка, "ті зауваження, які висловило Головне юридичне, можна виправити у процесі дискусії".
"Я не бачу приводу, чому поспіхом потрібно було скасовувати ці поправки і терміново ухвалювати законопроєкт, який вже стоїть на розгляді поправок. Крім того, немає списку оновлених поправок і зрозуміти, яку редакцію законопроєкту минулого тижня ухвалив комітет абсолютно неможливо. Все це говорить про те, то процес, який відбувається, не є відкритим і довіри до того рішення, яке пропонує комітет, абсолютно немає", — сказав він.
"Якщо ми говоримо про сам законопроєкт про конституційне провадження, то він не вирішить нічого. Тому що якщо є проблеми з доброчесністю суддів Конституційного Суду, то які би ми зміни до конституційного провадження не вносили, це не вирішить проблеми. Навіть Венеційська комісія, коли вона ухвалювала свої висновки, рекомендуючи вихід з кризи навколо Конституційного Суду і даючи рекомендації стосовно цього законопроєкту, наголошувала, що головне питання — це доброчесність суддів КСУ і нова процедура добору. Оскільки цей законопроєкт не вирішує це питання, і з огляду на позицію комітету не збирається це робити, ми взагалі не бачимо сенсу в ухвалені цього законопроєкту, тому що відповідь на основну проблему, яка існує стосовно Конституційного Суду, він не дає", — прокоментував Берко.
Як забезпечити прозорий добір суддів відповідно до Конституції
"Ми можемо чекати 5-7 років, поки закінчаться повноваження цих суддів тільки, щоб були ці дві правки, на яких наполягають громадські активісти, або ми можемо прийняти закон, який змусить або працювати за правилами, або якщо ці правила не виконуються, це буде підстава для дисциплінарного провадження і звільнення. В цьому і цінність цього закону. Згідно чинної Конституції суддів КСУ можуть звільнити самі ж судді Конституційного Суду. Ми бачимо, що все-таки діяльність Конституційного Суду потихеньку викристалізовується. Судді Конституційного Суду розуміють, що є якась реакція суспільства на те, чим вони займаються в плані прийняття рішень. І цей процедурний закон ще більше вганяє їх в рамки", — зазначила Совгиря.
"Мені складно сказати, скільки часу займе розробка конкурсних процедур у робочій групі. Можливо, місяць чи два. Можливо, менше чи більше. Закон про конституційну процедуру був написаний за місяць. Але погодження з Венеційською комісією, перше і друге читання потребувало часу. Але потрібно створити комісію, яка визначить, що таке конкурс: чи тести, чи співбесіда, чи детектор брехні, чи порівняння декларації. Щоб не було такого, що у з’їзду суддів свій конкурс, а у Верховної Ради теж свій, і врешті-решт, ми не знаємо, що таке конкурс, бо у кожного враження від нього своє. Водночас потрібно, щоб цей конкурс не зачіпав рівновагу президента, Верховної Ради і з’їзду суддів, бо блокування призначення суддів КСУ — це критичний варіант", — сказала народна депутатка.
На думку Берка, "у наших реаліях робочі групи є прекрасним інструментом для затягування процесу або для того, щоб його фактично поховати. Якщо ми хочемо мати зважений і відкритий процес, до якого буде суспільна довіра, то Комітет правової політики має взяти на себе відповідальність, провести обговорення на своєму засіданні і вже в рамках цього законопроєкту щодо конституційного провадження запропонувати нову модель добору суддів Конституційного Суду. Якщо попередній досвід і життєвий шлях особи свідчить, що на людину неможливо тиснути, вона не прогинається під тиском, незалежно від того, яким чином на неї тиснуть, то це особа, яка має бути в Конституційному Суді. Тільки тоді ми будемо знати, що вона керується виключно Конституцією в ухваленні рішень".
Нагадаємо, Конституційний Суд 27 жовтня 2020 року ухвалив скандальне рішення щодо неконституційності відкритих електронних декларацій та деяких повноважень Національного агентства з запобігання корупції.
29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади судді КСУ.
19 січня ДБР заявило, що повідомило Тупицькому про підозру у злочинах за ч.2 ст.384, ст.386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).
27 березня 2021 року Зеленський скасував укази екс-президента Віктора Януковича від 2013 року про призначення Олександра Тупицького й Олександра Касмініна суддями КСУ.
Фото: УНІАН
