Скільки навчальних закладів продовжили дистанційне навчання
Достовірної статистики сьогодні немає. У навчальних закладах навіть на різних курсах може бути різна ситуація, тому зараз важко конкретно сказати, скільки вишів нині віддають перевагу змішаному, дистанційному чи звичайному формату навчання. Втім, можна сказати, що багато закладів почали навчання у звичайному форматі.
Читати далі: Нова українська школа. З яких нововведень розпочинається цей навчальний рік?
Чи якісну освіту здобувають ті, хто навчається вдома
Я б сказав, що у нас було багато запитань до освіти ще до пандемії, тому ми можемо порівнювати те, що є сьогодні, з тим, що було до того. Ситуація доволі неоднозначно, бо з одного боку дистанційне навчання позбавляє студентів вільного і очного спілкування з викладачами та однокурсниками в межах освітнього процесу, з іншого ― він дає змогу залучати сучасні технології, а також дає більше можливостей для якісної освіти, ніж звичайний формат. Якби в кожному закладі вищої освіти, в кожній аудиторії були віртуальні дошки, то такий формат давав би багато переваг. Однак й так будуть залишатися проблеми з тим, що хтось зі студентів захворів чи комусь треба терміново поїхати додому, тому вони можуть вибувати з навчання, а завдяки дистанційному формату вони б не пропускали занять. Інколи віртуальний формат може мати перевагу перед звичайним. З іншого боку, якщо говорити про мистецькі спеціальності чи медичні, які пов’язані з проведенням лабораторних робіт на реальному обладнанні, то там, безумовно, якість освіти дуже страждає, адже багато навичок, які студенти мають отримати під час навчання, не мають можливості відпрацювати в реальному часі.
Якщо студенти хочуть захистити своїх викладачів і переходять на дистанційне навчання
Думаю, у кожному закладі своя ситуація. Багато вишів влітку провели вакцинацію викладачів усіх вікових груп. У всіх закладах сьогодні виконується вимога про наявність 80% співробітників, які мають щеплення, щоб заклад міг працювати не лише в "зеленій" зоні, а й у період посилення карантину. Однак у більшості закладів все ж немає такого показника, тому незалежно від мотивації вишів і відповідно до рішень уряду, вони мають перейти на дистанційну форму навчання , можливо, за декілька тижнів.
Чи пристосувалися викладачі до дистанційно форми навчання
Викладачі на такий формат реагують по-різному. Дійсно у багатьох з них є проблеми, хоча багато з них вже знайомі з цими технологіями або дуже швидко їх опанували. Сьогодні в межах однієї кафедри одного університету ми бачимо, що хтось з викладачів може досить ефективно працювати за допомогою різних електронних засобів, але є й ті, хто знає дуже обмежений інструментарій.
Читати далі: Діджиталізація у кожен дім: навіщо в Україні видаватимуть сертифікат про вміння володіння комп’ютером
Чому студенти страждають від депресії через карантин
Багато університетів, коли ухвалюють рішення стосовно дистанційного чи очного формату, зважають на те, що частина студентів мешкають у гуртожитках, тому через це виникають додаткові проблеми. Виші не можуть організувати для частини студентів один формат, для іншої ― інший, то вони обирають зазвичай очне навчання.Адміністрації університетів доводиться думати і над тим питанням, що багато студентів проводять час у транспорті, коли їздять із дому на навчання, тому вони обирали дистанційне чи змішане навчання.
Багатьом студентам навпаки подобається більше дистанційний формат, бо так вони можуть планувати свій час. Особливо для тих студентів, які працюють, таке навчання є більш зручним ― так вони можуть все поєднувати.
Ситуація з емоційними реакціями дуже різна. Однак є й частина студентів, які звикли бути в колективі, тому відсутність у них спілкування може призводити до певних проблем.
Читати далі: Що для українців якісна освіта та чому кожен п‘ятий прагне вчитися тільки за кордоном: пояснює експерт
Чи повинні університети переглянути оплату за навчання, якщо воно є дистанційним
Такі закиди були б доречними і обгрунтованими, якби оплата студентів покривала всі видатки закладу, що пов’язані з навчанням. Якщо ми візьмемо цьогорічні видатки на навчання у розрахунку на студента бакалаврату, то в середньому вони становлять приблизно 60 тисяч гривень, то оплата за навчання дуже рідко перевищує 30 тисяч гривень, а є й випадки, коли це може бути 15 тисяч гривень і навіть менше. Відповідно відбувається фактичне донатування студента, який вчиться за власні кошти, за рахунок державного бюджету. Це окрема і дуже складна проблема. З цього приводу є багато дискусій. Сьогодні оплата за навчання не покриває всіх видатків університетів. Інша проблема полягає у тому, що те фінансування, яке надходить від держави, є істотно нижчим, ніж фінансування освіти у наших сусідніх країн, наприклад: в країнах Балтії, Польщі, Чехії та Угорщині. Все це є одним з факторів, чому українська освіта менш конкурентоздатна. Тому у нас має бути загальний тренд до підвищення бюджетного фінансування та оплати, яку вносять контрактники. На жаль, у цьому контексті ми не можемо сьогодні казати про те, що студенти чи батьки переплачують за навчання. Навіть викладачам більше доводиться готуватися до занять у дистанційному форматі, ніж у звичайному, але це ніхто не враховує, їхні заробітні плати залишаються незмінними.
Нагадаємо, за даними всеукраїнського опитування, яке провели фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у період з 1 по 7 червня 2021 року, 45% українців оцінили освіту як низьку, ще 44% назвали посередньою. "Якщо говорити про дистанційну освіту, то ми запитували про це батьків, бабусь і дідусів, які проживають з дітьми в одному домогосподарстві, чиї діти ходять в школу, 65% опитаних громадян виступили проти такої форми навчання. Це дещо парадоксальна ситуація, оскільки 50% опитаних погодилися з тим, що це допомогло їхнім сім’ям вберегтися від зараження ковідом, проте негативних наслідків від дистанційної освіти вони вбачають більше", ― повідомила аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" Поліна Бондаренко.
Фото: pixabay.com
