Збільшення зарплати лікарям, стипендій — студентам, забезпечення житлом АТОвців: наскільки реальний проєкт бюджету-2022? Коментують експерти

Збільшення зарплати лікарям, стипендій — студентам, забезпечення житлом АТОвців: наскільки реальний проєкт бюджету-2022? Коментують експерти

Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2022 рік, який вже передали до Верховної Ради. Давати новому бюджету свою оцінку, в ефірі Українського радіо будуть радник Президента України Олег Устенко, економічний експерт Любомир Шавалюк та заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

0:00 0:00
10
1x

Як ви оцінюєте проєкт бюджету на 2022 рік?

За словами Олега Устенка, Україна переходить на новий якісний рівень життя:

Цьогоріч ми повертаємося на наш довоєнний рівень обсягу ВВП, який становитиме 175 мільярдів доларів. Це — найвищий показник за всі роки нашої новітньої економічної історії. Якби у нас були території, які ми зараз не контролюємо, маю на увазі Кримський півострів та тимчасово окуповані території Луганська та Донецька, то ВВП склав би 200 мільярдів доларів, чого в українській історії ще ніколи не було. Але, згідно до бюджету, затвердженого Кабміном, наш ВВП на наступний рік складе 190 мільярдів доларів. 

Позитивні сторони нового бюджету в тому, що йде зниження дефіциту держбюджету. Він складатиме 3,5% ВВП. Це — необхідна величина, щоб можна було стимулювати, за рахунок бюджетних засобів, економіку у 2022 році. Ми бачимо суттєве збільшення витрат на сектор безпеки та оборони: 5,9% ВВП. Так багато ми ніколи не витрачали на цей сектор. З одного боку, ці витрати — вимушені. Останні кілька років ці витрати були на рівні 5%. У нас сильна армія і ми намагаємося переозброювати та додатково підтримувати наш сектор оборони. Країни-члени НАТО витрачають на даний сектор приблизно 2,5%. 

Ще з позитивних моментів: збільшуються витрати на медицину, освіту — те, що має покращити життя громадян України. Бюджет на 2022 рік вперше був прийнятий, базуючись на бюджетній декларації, яка була прийнята на наступні 3 роки, тому не так і важко було складати цей бюджет. Звертаю вашу увагу на зниження рівню інфляції на наступний рік — за межею 5%, що було очікувано. 

Стосовно дефіциту держбюджету, то він покриватиметься борговими зобов’язаннями на внутрішньому та зовнішньому ринках. Економіка буде показувати зростання менш ніж на 4% на наступний рік. Це — не погано, але замало. І міністр фінансів під час презентації сказав, що намагатимуться продовжувати детінізацію та декриміналізацію української економіки."

Любомир Шавалюк вважає, що частина слів міністра фінансів є правдою, але завжди можна ще більше збалансовувати бюджет та інвестувати в людину:

"Варто не забувати, що це тільки перший етап проходження бюджету до Верховної Ради. До ухвалення в цілому цього законопроєкту цифри можуть суттєво змінитися. Тобто є суми, які не змінюватимуться — це витрати на оборону, охорону здоров’я, освіту. Уряд справедливо вважає це інвестицією в людину. Інша справа — рівень мінімальної зарплати. Для більшості депутатів це питання — ключовий фактор популізму, на якому можна отримувати політичні дивіденди. Тому, думаю, що ця сума буде збільшуватися. Що стосується підтримки сільського господарства, то хотілося би щоб держава більше стимулювала його розвиток і підтримувала. Натомість, бачимо, що сума закладена для цього сектору на 2% менша. Скоріш за все аграрне лоббі, яке сформується у Верховній Раді, наполягатиме на збільшенні цифр. Тобто, думаю, для багатьох статей пропонуватимуть збільшити цифру, але що в результаті залишиться — залежить від консолідованої позиції парламенту."

"Цей бюджет відповідає бюджетній декларації. Він не має якихось сюрпризів. Єдине що, Міністерство фінансів поставило багато видатків у залежність від податкового законопроєкту. А там насправді складний мікс із контраверсійних ініціатив. Зараз серед експертів у Верховній Раді точаться спори про те, що включати до нього, а що — ні. Як бути, наприклад, з ПДВ на квартири. Купа питань до цього законопроєкту. Міністерство фінансів в презентації показало, що планується перепис населення, реконструкція об’єктів культурної спадщини, але показало це червоним заштрихованим кольором, мовляв це станеться, якщо проголосують за податковий проєкт. Це — не найкраща практика. Добре, що вони підрахували бюджет на поточній податковій базі. Погано — що вдаються до шантажу чутливими питаннями, щоби притягнути ці податкові новації.

В результаті, все-одно бюджет буде зі змінами, бо він має досить стриманий дефіцит та побудований на стриманій податковій базі. Тобто депутати будуть намагатися збільшити видатки. Особливо намагатимуться включити до бюджету субвенцію на соціально-економічний розвиток — так звану "депутатську годівничку".

Зараз подали дефіцит бюджету на рівні 3,5% ВВП. Це — чудово, в порівнянні з попередніми роками. Відповідно, зменшиться сума боргу України. Борги коштують дорого, а в Україні дуже низький кредитний рейтинг. Запозичувати — нормально для країн. Головне, щоб борг не був непідйомним. В Україні він ще більш-менш нормальний, але близький до критичного рівня. А нам його дуже дорого обслуговувати — 6-7% річних у доларах, в той час для країн Європи — 1-2% річних. Тобто дуже значні власні ресурси, кошти ми витрачаємо на погашення боргів кредиторам", — зауважила Марія Репко.

Наскільки цей бюджет залежатиме від змін до податкового кодексу, так званого "антиахметівського законопроєкту"?

Олег Устенко не вважає, що можуть відбутися якісь суттєві зміни:

"На мій погляд цей закон повертає справедливість в країну. Збільшуються рентні платежі, і це — не погано. Якщо ви користуєтеся українськими надрами, то ми очікуємо позитивні зміни для всіх громадян. Також збільшуватимуться штрафи за забруднення довкілля в 1,6-3 рази — дуже правильна ініціатива, яка на часі. Вважаю доцільним, що вирівнюється площина конкуренції в бізнесі. Тобто зміни в цьому законопроєкті не вплинуть на держбюджет. Там немає таких цифр, які докорінно зможуть змінити його."

Про позитивний вплив податків та детінізації на доходи

При таких темпах зростання економіки та інфляції, які закладає уряд в прогноз, ми матимемо зростання ВВП на 10-12%. Доходи, відповідно до плану, зростають на 14%. Це означає, що слова міністра фінансів, про те, що зменшується участь держави в економіці не відповідають дійсності. Тут вже лукавство. 

Другий момент, що стосується суттєвого зростання ПДФО (ред. — податок на доходи фізичних осіб) — податок, стосовно якого закладають найбільше зростання. Тут є певна логіка, тому що ми бачимо динаміку середньої зарплати, що зростала минулого року, а це, якраз, є базою для оподаткування наступного року. Тому ця цифра може бути реалістичною. Що стосується інших податків та статей надходжень, то за словами міністра, планується детінізація доходів. В принципі, він — не перший і не останній, хто намагається її досягти. У мене складається враження, що ключовим фактором досягнення детінізації є саме податкова і митниця, які через різні корупційні схеми створюють цю тінізацію", — поділився Любомир Шавалюк. 

Марія Репко вважає, що дуже багато залежить від припущень економістів, які прогнозують певну суму від виходу з тіні:

"Це — дуже ненадійна історія і бюджет на цьому базуватися не має. Стосовно ПФО, то тут цілком реально отримати з цього прогнозовані доходи."

Збільшення зарплати лікарям, стипендій, забезпечення житлом АТОвців та підготовка до Всеукраїнського перепису населення — чи реальні ці зміни?

"Оскільки цей бюджет краще збалансований за бюджети попередніх років, то, загалом, фінансування можливе і його є звідки взяти. Все залежить від того, чи ці гроші правильно використають і направлять в потрібне русло. Україні цьогоріч треба буде виплачувати меншу суму боргу, ніж попереднього року. Вперше за багато років, наше погашення боргу зменшується на 20%. Звідси, випливає те, що стає менша залежність від зовнішнього фінансування, на яку ми всі так давно чекали. Відповідно, з’являється запас міцності, який ми можемо запозичити в разі потреби. Але цей запас міцності бачать депутати і при підготовці бюджету до другого читання ставитимуть резонне питання, мовляв "чому ми звужуємося? Якщо є гроші, то давайте їх витрачати". Я би хотів застерегти уряд від того, щоб він не йшов на поводі у депутатів, аби слова міністра фінансів зменшення ролі держави в економіці реалізувалися на практиці", — зауважив Любомир Шавалюк.

Про місію МВФ в Україні: чи варто очікувати на зміни в бюджеті після консультації з МВФ?

"Україна отримає 600 мільйонів євро макро-фінансової допомоги від Європейського Союзу. Також ми підтверджуємо, що після перемовин між президентом Зеленським і директоркою-розпорядницею Міжнародного Валютного Фонду Крісталіною Георгієвою з приводу того, що у вересні ми очікуємо на місію МВФ в Україні. Наскільки я розумію, міністр фінансів був на постійному зв'язку з МВФ та міжнародними інституціями. Тому я не думаю, що є якась проблематика, яка потребує додаткового обговорення. Показники дефіциту державного бюджету були узгоджені між усіма внутрішніми органами виконавчої влади. Міністерство фінансів розуміє ту кон'юнктуру, яка є на світових ринках: макроекономічні показники, інфляція, дефіцит, зростання ВВП — узгоджені параметри. Тому я не думаю, що будуть якісь додаткові коригування після місії Міжнародного Валютного Фонду. Бюджет ми приймаємо для себе, тому розуміємо: чим ретельніше він складений, тим впевненіше почуватиметься Міністерство фінансів, відповідно і всі наші публічні фінанси. Від цього залежатиме рівень життя українців. 

Стосовно прибуття місії МВФ, я би теж не очікував якихось сюрпризів, адже всі зобов'язання, які були взяті Україною — виконані. І те, що зараз додатково проголосували за законопроєкт, стосовно підвищення незалежності Нацбанку України — першочергово в наших інтересах, а не МВФ. Адже, чим менше українських політиків намагаються втручатися в монетарну політику нашого Національного банку, тим краще для України, монетарної системи, Нацбанку і всіх громадян. 

Що стосується змін до українського судочинства, судову реформу, то ми рухаємося по раніше запланованому треку. Президент заявив, що не дозволить нікому намагатися зламати цю реформу, адже українці потребують відновлення справедливості", — прокоментував Олег Устенко. 

Про стосунки України з міжнародними організаціями 

"Тут дуже багато залежить від стосунків України з МВФ. Останні перемовини були досить напруженими і Україна не отримала наступного траншу МВФ, який планувався. А зараз, місія Фонду зустрілася з нашими урядовцями і це дало позитивний сигнал усім учасникам ринку і розблокувало навіть макро-фінансову допомогу на 600 мільйонів євро від Європейського Союзу. В принципі, стосунки з міжнародними організаціями для України дуже важливі. Половина боргів, які України треба буде гасити — саме перед міжнародними організаціями. Вони коштують нам 1-2% на рік", — прокоментувала Марія Репко.

Фото: Міністр фінансів Сергій Марченко, "Урядовий портал"