Про оцінку роботи візового режиму
На думку Брюсселя, "загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України".
"Ці оцінки констатували те, що є насправді. Щороку всі країни Європейського Союзу готують моніторинговий звіт, як Україна та інші країни "Східного партнерства" та Західних Балкан виконують ті дорожні карти, які були підготовлені до безвізу і які є міграційні показники. Цього року перед тим, як видати новий звіт і зібратися разом на візовому комітеті, були виявлені позиції, які відповідають дійсності.
В Україні зараз не можу сказати, що те законодавство і ті норми, які будуть прийняті до запровадження безвізу, наприклад, у сфері правосуддя та безпеки повною мірою виконуються. І на це звернула увагу бельгійська сторона. Це ще один запит до наших органів влади задуматись над тим, що виконання має бути, а тільки руху у напрямку того, що ми це робимо. У нас є старі зобов'язання і Україна має виконувати їх та дотримуватися правил, які ми запровадили. Тут мова йде і про судову реформу, і у наших європейських партнерів завжди є питання до антикорупційної політики в Україні та її ефективності.
Якщо казати про те, чи є це приводом для скасування чи призупинення безвізового режиму, то я все-таки думаю, що це не варто розглядати як пряму загрозу безвізового режиму. Це є приводом для переговорів. Я вважаю, що це, звісно, є для нас сигнал, що Європейський союз і окремі країни ЄС уважно дивляться за виконанням Україною наших безвізових критеріїв і вони справді тримають руку на пульсі. І в разі якщо Україна зовсім відступить від своїх зобов’язань, то може бути відповідь. Але мені здається, що навіть в цьому звіті більше акцент був не на Україні, а на країнах Західних Балкан і Грузії. Тобто ЄС намагається дати чіткий сигнал, що вони можуть запустити механізм призупинення безвізу, якщо не буде відповіді країн на такі не дуже приємні та позитивні тенденції", ― прокоментувала Катерина Кульчицька.
Наскільки питання міграції у цьому контексті є актуальним для відносин України та Європейського Союзу
За даними Німеччини, Грузія, Молдова та Україна були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців минулого року.
"В Німеччині це є актуальне питання і оскільки Німеччина є сильним гравцем в Європейському Союзі, то нам потрібно посилювати співпрацю і на міждержавному рівні конкретно з цією країною, щоб у майбутньому зменшувати цю неприємну статистику, щоб Україну не потрапляла туди.
За нашими дослідженнями, раніше Україна не входила в цей список. До Грузії завжди були питання після запровадження безвізу, а Україна не була настільки високо. Насправді є негативні тенденції, хоча все ж таки я вважаю, що це не є настільки критичною ситуацією. Це є привід для співпраці, для діалогу, для посилення дії з боку української влади у сфері протидії організованій злочинності і протидії корупції, але це не є приводом для повного запуску механізму призупинення безвізового режиму", ― зазначила аналітикиня.
В яких європейських країнах найбільше зафіксовано неврегульованих мігрантів з України
"Україна останніми роками була на перших місцях по кількості осіб, які були зафіксовані як неврегульовані мігранти. В країнах ЄС фіксували людей, в яких закінчився дозвіл на проживання та візи. Загалом по Європейського Союзу Україна була в топі країн, з яких приїжджали неврегульовані мігранти. Ми ніколи не вважали, що це наскільки проблема, тому що в порівнянні з тою кількістю осіб, які легально в’їжджали, кількість осіб, які нелегально перебували, була менше 50 тисяч по всьому ЄС за весь рік, а тільки, наприклад, в Польщу могло в’їхати два мільйони українців. Тобто ці цифри завжди мізерними у порівнянні з легальними в’їздами. Звісно країни, які переважно фіксували нерегульованих мігрантів чи найчастіше давали відмову у в’їзді ― це країни, де найбільше українців, зокрема трудових мігрантів. Це такі країни, як Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія. Тобто на на загальній карті виглядали завжди доволі оптимістично. І навіть якщо говорити про заявки про притулок до Чехії, про які йдеться у звіті, то було менше 400 заявок за рік", ― зауважила Кульчицька.
Фото: Reuters
