Що змінюється в житті після 50 років
"Пам’ятаю, коли мені виповнилося 40 років. Мене дуже лякав цей віковий рубіж, і уже після 35 я з острахом очікувала на цю дату. Проте, чим дорослішою я ставала, тим світлішою ставала моя голова. Я не хотіла би повернутися у той вік, коли мені було 30, оскільки тоді я була ще дурною, а зараз у мене є така добра мудрість і життєва наснага, яка спонукає дивитися у майбутнє. Хоча загадувати наперед я припинила, бо життя є настільки непередбачуваним, що покинути цей світ можна будь-коли.
Я зрозуміла це, коли втратила декількох близьких друзів, які померли зовсім молодими. Це допомогло мені визначити сенс життя. Я вважаю, що людина народжується і приходить у цей світ, щоби бути і відчувати себе щасливою. Ми часто надаємо надто великої ваги тим речам, які насправді не є життєво важливими. Коли б мене зараз запитали, що є дійсно важливим, то я відповіла би — моя сім’я, мої близькі та мої онуки, — це найцінніше.
На кар’єру, самореалізацію, наші амбіції ми витрачаємо найдорогоцінніше, що є у нашому житті — наш час", — розповіла Марина Левченко.
Фото — Facebook Марини Левченко
Про мрії, які з’являються після 50 років
"Інколи люди вважають, що з віком ми перестаємо мріяти і наші мрії форматуються у цілі. Але насправді ні. У мене власний список мрій і він не збільшується, а зменшується. У цьому списку більше немає пунктів "стати багатою", "стати успішною" і "стати відомою", тому що я побачила вже, що трапляється з людьми, які пройшли випробування великими грошима, славою та успіхом. Я не хочу цього. Великі гроші — це велика відповідальність і великі проблеми.
Фото — Facebook Марини Левченко
На перешкоді реалізації власних мрій часто стають лінощі і гроші. Я мрію схуднути на 15 кг, але не вважаю це мрією, за яку потрібно чіплятися. Також у моєму списку є пунктик — поцілуватися з коханою людиною на нульовій точці міста Париж, це на площі Нотр-Дам де Парі. Хочу піднятися з експедицією на Мачу-Пікчу, випити вина на лавандовому полі у Провансі. Я вважаю, що немає нічого неможливо. Гроші на реалізацію мрій можна зібрати, хай і поволі, можливості можна знайти. Не можна купити лише здоров’я і час. Життя потрібно проживати так, щоби отримувати задоволення від самого процесу. Не відкладати щастя на завтра, не будувати плани на десятки років вперед, а отримувати задоволення зараз, бо завтра може не настати", — поділилась Марина Левченко.
Про цінності в житті після 50 років
“Життя не є нескінченним, ми не є святими і безсмертними. У кожного з нас є свій шлях і свій час. Коли я дізналася про діагноз мого батька, я попросила, щоби кожен свій день він проживав, як бонус. Батько розумів, що є хворим, але проганяв погані думки від себе і все працював, працював. Але в якийсь момент тато видихнув і просто пішов рибалити. Коли він повертався, то говорив — я стільки часу в житті витратив не на те. Це таке задоволення — дивитися на зорі, воду, вогнище, чути як цвіркуни сюрчать, а ми все біжимо і біжимо.
Фото — Facebook Марини Левченко
Поміж молоді зараз спостерігається шалене емоційне вигорання. Молодь є залежною від темпу життя. А я нічим не можу їй допомогти, окрім того що показувати власний приклад. Ті, хто не здобули ще свої 50 років, — пам’ятайте, що до 50 потрібно дійти здоровими, щоби потім насолоджуватися життям. А ті, хто вже перетнули цю вікову межу, знайте, що це не межа, а нова стартова лінія нових можливостей і нового життя", — розповіла Марина Левченко.
Фото — Facebook Марини Левченко
