Обирай пісні. Визначай переможця

"Відкрите небо" та перегляд угоди про асоціацію: чи завершився успіхом саміт Україна – ЄС?

12.10.2021 р., 13:27

12 жовтня в Києві розпочався саміт Україна – ЄС. Президент Європейської Ради Шарль Мішель та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілись з президентом України Володимиром Зеленським. У межах саміту заплановане підписання низки угод між Україною та Європейським Союзом, зокрема угоди про спільний авіаційний простір, про асоціацію України з європейською програмою фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe і з програмою Creative Europe. Більше про це в ефірі Українського радіо розповіли політолог, виконавчий директор центру прикладних досліджень "Пента" Олександр Леонов та експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Наскільки важливим є саміт Україна – ЄС

"Це дуже важливий захід. Показовим є представництво. Глава української держави зустрічається з керівництвом Європейського Союзу. Вочевидь, що в наших стосунках з Європейським Союзом вищого рівня бути не може, і на таких самітах дійсно підписуються документи, які достатньо довго йдуть до підпису, і обговорюються питання майбутнього, обговорюються проблеми на найвищому рівні, які існують між країнами і які треба усунути. Таким чином, це можливості просуватися в напрямку європейської інтеграції, а також можливість ставити нові завдання очі в очі і фактично реалізовувати їх. Важливо, щоб Україна дійсно ставила нові важливі та амбітні завдання просування до Європейського Союзу, бо коли говорять про те, що Європейський Союз має нам дати якісь перспективи — це важливо. Але важливо, щоб Україна просувалася в цьому напрямі, і тоді в Європейського Союзу просто не буде вибору, щоб не дати нам статус, який ми так прагнемо. 

Наприклад, наступними кроками можуть можуть бути промисловий безвіз, вступ в єдине енергетичне співтовариство, в інформаційну спільноту і в митний союз з Європейським Союзом. І якщо Україна просунеться наскільки далеко, то фактично ми будемо користуватися багатьма здобутками, якими користуються інші країни Європейського Союзу. Але тут включається вже інтерес Європейського Союзу, оскільки тоді їм буде цікаво, щоб Україна мала більшого рівня зобов'язання перед Європейським Союзом", — прокоментував Олександр Леонов

"Підписання угоди про відкрите небо є великим здобутком. Фактично ми почали говорити про цю тему ще з часів збитого малазійського Боїнга, і це було одне з тих питань, де Європа дійсно могла якось вплинути на ситуацію, зокрема ввести додаткові обмеження для російських літаків, додаткові заходи безпеки, які могли забезпечити як і ЄС, так і натівські союзники. Це все вагома частина нашого прогресу. 

Я би більше концентрувався на питанні торговельних преференцій. Це частина початку перегляду нашої економічної асоціації. Це важливо, тому що за останні роки ми бачимо, що український експортер показав, що він не просто готовий до європейських ринків. Він показав, що європейські ринки мають бути до нього готові. В агросекторі наші ліміти на постачання продуктів вибираються буквально за години. Те саме ми спостерігаємо в легкій промисловості. Тепер ми уявляємо, що запускаємо промисловий безвіз, що все-таки будуть втілені угоди, які сьогодні будуть підписані, і я думаю, що для української економіки це якщо не найкращий, то один з найкращих бустерів, який ми отримували. Тому дійсно неприємним сюрпризом буде, якщо все-таки економіка не відреагує на ці позитивні зміни і не запрацює краще", — проаналізував Олександр Краєв.

Якими виглядають позиції України на старті саміту

Леонов зазначив, що "зазвичай такі зустрічі стосуються і неприємних речей". 

"Я думаю, що з боку Європейського Союзу буде питання зриву конкурсу до САП, антикорупції, питання щодо верховенство права, судової реформи, а також щодо офшорного скандалу Pandora Papers. Все це буде виноситися на обговорення. Я думаю, що з боку України будуть обговорюватися питання "Північного потоку-2". Хоча тут до Європейського Союзу якраз питань найменше, оскільки Європейський Союз прийняв низку рішень в межах своєї компетенції в рамках Європарламенту про те, що "Північний потік-2" не було визнано як проєкт, який важливий для Європейського Союзу. А також Європарламент і Єврокомісія прийняли рішення про те, що третій енергопакет стосується зокрема і цього газогону. І це Росія сприйняла дуже боляче, оскільки там є дуже значна частина речей, які їх турбують. Так, треба резервувати 50% газогону під інтереси інших країн та не можна, щоб газогоном володіла та компанія, яка видобуває і постачає, тобто це має бути розділено. А це може стати можливістю для України та її союзників, щоб гальмувати запуск газогону і його роботу", — сказав він.

На думку Краєва, є сфери, в яких Україна не дотягує.

"Насамперед нам згадають судову реформу і неможливість створити етичну раду при Вищій раді правосуддя. Про це ЄС разом зі Сполученими Штатами кажуть нам вже багато-багато років, а за останні дні це дуже загострилося через просто неможливість і небажання створювати відповідний орган і набирати до нього членів. По-друге, незважаючи на наші успіхи в боротьбі з корупцією, ми досі не закріпили розподілення повноважень між різними органами по боротьбі з корупцією. Є Спеціальна антикорупційна прокуратура, яка має бути частиною судової системи, але те, як вона прописана і створена, поки що виглядає для європейців позасистемною. Третє питання — це державний менеджмент і прозорість керування державними інституціями.  Найбільш банальний приклад стався з "Нафтогазом", коли наглядова рада була за день розпущена, був звільнений директор, а також наглядова рада була змінена буквально протягом тижня без залучення іноземних експертів. Тобто як обираються ключові кадри, за якими параметрами, чому саме вони отримують ці позиції — ми досі не вийшли з нормальною та прозорою позицією щодо цього. Тому я б сказав, нам варто працювати над цими трьома темами: судова реформа, розподілення повноважень антикорупційних органів і державний менеджмент", — прокоментував експерт.

З якими здобутками Україна вийшла на саміт

"Для наших західних партнерів антикорупційна реформа, реформа державного управління та судова реформа найбільш цікаві. Прогрес в боротьбі з корупцією, у судовій реформі, у державному менеджменті —  саме цього від нас чекають, аби ми стали, як це називають в Європі, передбачуваним і надійним партнером. Фактично те, що ми виходимо з пропозиціями і з показником певних досягнень у цій сфері —  це позитив. Фактично ми показуємо, що ми чуємо те, що нам кажуть наші колеги з Європейського Союзу. Інше питання, чи можна вважати ці досягнення, що ми показуємо, вагомими.  Але, як мінімум, те, що ми показуємо адекватність діалогу, що ми розуміємо, де в нас проблеми і де ми їх намагаємось вирішити, це вже гарний показник з комунікаційної точки зору", —  прокоментував Олександр Краєв.

Про угоду про спільний авіаційний простір 

Політолог Олександр Леонов зауважив, що "наші партнери з Європейського Союзу дотримались своєї обіцянки. Бо це дійсно багатостраждальний документ, який був фактично парафований ще в 2013 році і не був підписаний не через Україну, а через внутрішні європейські проблеми, зокрема через суперечки між Іспанією та Великої Британією щодо Гібралтару. Відповідно, коли Велика Британія вийшла з Європейського Союзу, то проблема знялася само собою. Але тим не менш важливо, що Європейський Союз дотримав своєї обіцянки і підписав цей документ". 

Що означатиме імплементація угоди про відкрите небо 

На думку Леонова, можливо, підписання цієї угоди про відкрите небо і буде головним успіхом цього саміту.

"Але важливо, що Україна, нехай і невеликими кроками, наближається до Європейського Союзу. Зона вільної торгівлі, безвіз, відкрите небо — це такі кроки, які дозволяють України увійти до спільного європейського ринку, до європейської спільноти і фактично де-факто потроху інтегруватися в Європейський Союз. Вочевидь, це призведе і до певних економічних наслідків, оскільки для України з'являться нові можливості. Зокрема для заходу сюди нових лоукостів, що призведе до збільшення конкуренції, і польоти в Європейський Союз стануть дешевшими. Також це призведе до збільшення туристичного потоку, але тут, на превеликий жаль, включається ще і пандемія, яка вносить свої досить погані корективи в загальну картину", — додав політолог.

Про перегляд угоди про асоціацію

"Питання перегляду угоди про асоціацію — це не унікальна річ. Її переглядали й інші країни. Тому якщо Україні є що запропонувати і є аргументи для того, щоб це відстоювати, то це треба робити. Тим більше, що фактично зараз дійсно фіналізуються результати семирічного циклу з підписання угоди про асоціацію, після чого доцільно ставити питання про перегляд певних позицій. Але якщо говорити про амбітність, то чому б Україні не поставити питання про перепідписання угоди про асоціацію вже з прицілом на подачу заявки до вступу до Європейського Союзу. План щодо реалізації цієї угоди за великим рахунком збігається з планом дій щодо членства в НАТО, і Україна по факту виконує вже частково цей план, бо він стосується не тільки військових речей. Мені здається, що Україні варто ставити питання про те, що перегляд угоди про асоціацію має вже стосуватися і подачі заявки до Європейського Союзу", — прокоментував Леонов.

Про нову військову місію Євросоюзу

"Ця місія — це вияв позитивного впливу поточного кризового порядку денного. Ми пам'ятаємо нову угоду між Сполученим Королівством, Сполученими Штатами і Австралію, яка витіснила Францію із великого економічного військового договору з Австралією щодо побудови атомних підводних човнів. Після цього Макрон і французи змогли активніше і вже на офіційних рівнях піднімати знову питання про європейську безпеку. А це не лише проект PESCO (проект спільної європейської армії), який Макрон пропонував ще декілька років тому, а й питання забезпечення ширшої європейської безпеки із союзниками поза ЄС та питання ширшої європейської безпеки в НАТО. Тобто фактично криза запустила доволі позитивні для України наративи про те, що навіть не будучи членом НАТО та ЄС Україна має забезпечувати і допомагати забезпечувати ширшу європейську безпеку. 

Ця місія, окрім спільних тренувань та навчань, передбачає постійну наявність постійних військових інструкторів країн ЄС на території України, наявність певного постійного обміну досвідом, тому що українська армія вже набагато досвідчідченіша від більшості армій Європейського Союзу щодо сучасних методів ведення війни. Також  в перспективі це може означати тимчасову або навіть постійну дислокацію на території України військових підрозділів країн-членів Європейського Союзу, але для цього потрібні певні зміни у законодавстві, зокрема у Конституції. Загалом це означає, що наявність у нас європейських конструкторів та європейських технологій, обмін досвідом і посилення і за рахунок ЄС, і за рахунок України загальноєвропейської безпеки", — розповів Краєв.

Про підсумки саміту

"Дійсно порядок денний виконаний. Підписали всі плановані угоди, обговорили ключові теми. Хіба що забули про під час прес-конференції про саміт "Східного партнерства", але в цілому це означає, що він буде, і все просувається так, як і має просуватися. Але трохи різні акценти поставили в темі "Північного потоку-2". Європейці не відмовляються від підтримки, кажуть, що необхідно підтримувати український транзит, але лише Зеленський згадав про застосування третього енергопакету. Лише зі сторони українського президента говорилося про можливість продовження діалогу саме в тому, які ще бар'єри можна поставити "Північному потоку-2". Зі сторони європейців це скоріше був наратив, як можна компенсувати наявність і запуск "Північного потоку-2" для України. Але загалом наратив йшов проукраїнський. Були непогані посилання на конкретні цифри та проєкти, були дуже непогані ухили в тему того, що нарощування економічних взаємовідносин, зокрема промисловий безвіз та розширення економічної соціалізації, це в першу чергу також і зацікавлення ЄС, а не лише зацікавлення української економіки. Крім того, військова місія, як і  прогнозувалося, буде навчальною і обмеженого характеру", — резюмував Краєв

Фото: president.gov.ua

"Відкрите небо" та перегляд угоди про асоціацію: чи завершився успіхом саміт Україна – ЄС?

Новини по темі