Як ви оцінюєте 23-й саміт Україна-ЄС?
Саміт не очікувався як такий, який принесе революційні заяви, рішення чи досягнення або навпаки різкі оцінки ЄС щодо невиконання Україною певних зобов’язань відповідно до двосторонніх документів про співпрацю. Зазвичай такі формати дають можливість інвентаризувати ту діяльність та двосторонні стосунки і прогрес, який відбувався протягом року, і зафіксувати цей стан справ кожної сфери у розлогій формі у Спільній заяві. Там детально за кожним із пунктів виписали та надали оцінки співробітництву між Україною та ЄС. Загальний фон документу конструктивний, робочий, з відносно м’якою дипломатичною мовою. У тих сферах, де Україна не демонструє серйозного результату та прогресу в реформах, критика з боку ЄС лунала помірковано. Не відбулося зради в частині загрози ЄС відмінити рішення стосовно безвізового режиму з Україною, про що велися спекуляції напередодні саміту. Досить багато позицій стосовно безпекової ситуації на Сході України, в Криму сходяться з оцінками президента України, а саме віддзеркалюють дух Спільної заяви.
Про що свідчить запитання Зеленського під час виступу на саміті "де той фініш на цьому шляху і чи є він?"
Це свідчить про позицію президента України та української держави, адже головний мотив в якихось діях — кінцева мета. Але я не можу сказати, що спілкування в рамках саміту та ті положення, які були покладені у відповідній частині Спільної заяви дали відповідь на питання президенту стосовно "фінішу". Напередодні іноді створювалося очікування, що Україна досягне проривної констатації і обійде позицію, яку займали Нідерланди відповідно до додаткового протоколу Угоди про асоціацію, коли фактично виключили можливість для України претендувати на членство в ЄС. Той спосіб вирішення цього питання українською дипломатією на який погодився Європейський Союз — зафіксоване посилання на європейські прагнення України та її європейський вибір. Тобто фактично було зафіксовано стан положень щодо європейської перспективи в Україні в Угоді про асоціацію до того, як Нідерланди надали свій рекомендаційний висновок, який, як додатковий протокол, був докладений до Угоди про асоціацію. Можемо вважати це компромісним кроком з боку ЄС. Це дає можливість українським політикам говорити громадськості, що європейська перспектива для України не виключається, оскільки немає посилання на цей додатковий протокол Нідерландів у Спільній заяві.
Про питання Росії, Криму та Донбасу в Спільній заяві
Дійсно, як і сказав президент, тут є спільна позиція між ЄС та Україною щодо того, що Росія — сторона конфлікту, яка не займає конструктивну позицію ні в рамках Нормандського формату, ні в рамках тристоронньої контактної групи. Також інші положення Спільної заяви, які стосуються Криму та невизнання незаконних виборів до РФ із залученням українських громадян, які проживають на підконтрольних територіях Сходу України — всі ці аспекти знайшли своє віддзеркалення в цьому документі.
Чи можемо ми чекати на нові санкції для Росії після саміту?
Думаю, що можна очікувати певних санкцій після проведення незаконних виборів до РФ у Криму. Можливо вони не будуть широкими та масштабними, а, скоріш за все, точковими та індивідуальними щодо окремих персоналій. Але це та позиція, в якій Україна не має розходжень з ЄС. Далі робота за українськими дипломатами та європейським бюрократичним механізмом. А от в питаннях "газової війни", яку Росія зараз здійснює в Європі, мова саміту була більш поміркована, ніж я очікувала почути. В цьому можна прослідкувати неготовність європейських країн дуже радикально виступати проти Російської Федерації, у зв’язку з тим, що потрібно вирішувати питання постачання російських енергоносії до Європи.
Про підтримку ЄС закону про олігархів
ЄС підтримує напрямок намірів боротьби України, шляхом впровадження відповідного законодавства, яке посилить цю боротьбу. У 8-му пункті Спільної заяви йдеться про реформи України у судовій сфері. Там є конкретні посилання на закони та прийняття їх Україною. А от відсутність посилання на закон про олігархів варто інтерпретувати як загальний підхід і оцінку зусиль України, які зараз є більш помітними в цьому напрямку. І це не означає, що ЄС підтримав саме цей законопроєкт.
Про механізми збалансування енергетичного питання на світовому ринку
За результатами саміту ми бачимо, що діалоговий процес тільки розпочався між сторонами. В контексті реалій, які Європа побачила за останні кілька місяців є розуміння визнання загрози і деструктивної ролі Росії, яка застосовує транзити і поставки своїх енергоносіїв до Європи як засіб боротьби у гібридній війні. Але чи будуть віднайдені ефективні та дієві рішення, які матимуть ефект у короткостроковій перспективі — питання відкрите.
Фото: www.president.gov.ua
