Пам'яті Ігоря Юхновського

Пам'яті Ігоря Юхновського

Сьогодні, 26 березня помер державний, політичний і громадський діяч, Герой України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І-IV скликань, почесний громадянин Львова Ігор Юхновський. 

Про своє життя і діяльність вченого Ігор Рафаїлович у листопаді 2021 року розповідав в ефірі Українського Радіо. З ним спілкувалася журналістка Українського Радіо Світлана Мялик.

0:00 0:00
10
1x

 Як вам живеться у теперішній Україні?

 Є обставини, відносно яких ми маємо формувати своє життя. Зараз ми знаходимося у стані війни з Росією. Я сам воював, тому розумію теперішню військову обстановку. Ми повинні чітко розуміти, що Росія залишиться нашим сусідом до кінця історії. Ми ніколи не зможемо перемогти Росію у військовому змаганні наодинці, тому я вважаю, що Україна має стати цікавою для світу: в науці, мистецтві, промисловості, сільському господарстві. Нам потрібно мати свої наукові школи. І держава має розуміти, що підтримання таких шкіл те ж саме, що мати добре озброєння. Адже до нас приїжджатимуть вчитися з усього світу. 

Про важливість української мови

Якщо ми хочемо, щоб Україна розвивалася, ми маємо розмовляти українською мовою. Люди мають зрозуміти, що українська мова для нації джерело її розвитку. 

Про любов до навчання

Коли у 1940-му році прийшли німці мені було 15, але я вже все розумів. Я знав німецьку мову, читав німецькі газети. Зараз розумію, що вже тоді я ставав політиком. І коли в хаті батько зі своїми друзями говорили на політичні теми, я теж міг долучатися до розмови. Батько мене не перебивав, а чоловіки слухали. Тобто розвиток молоді в таких екстремальних умовах відрізнявся від розвитку у звичайних умовах. І постійне перебування в таких умовах сприяло моєму політичному та пізнавальному розвитку.

Ігор Юхновський та Світлана Мялик, листопад 2021 року. Фото: Світлани Мялик

Жадоба до знань під час німецької окупації в мене була неймовірно великою. Я служив в армії і брав участь у справжнісіньких боях. Ніякого страху я не відчував. Коли прицілювався, то не відчував ніякого страху чи хоробрості, а просто намагався прицілитися. Так жили солдати в обставинах війни. Але я весь час носив із собою підручники. Така любов до знань та науки була в мені закладена з народження.

Мій шлях був абсолютно чітким. Після університету я пішов до аспірантури, де через 4 місяці мене призначили керівником кафедри.

Про ставлення до декомунізації 

Коли я повертався з війни додому, то на своїй вулиці побачив ряд підвод з людьми, яких вивозили до Сибіру. Так я вперше побачив комунізм. Тоді я зрозумів, що потрібно бути обережним. Ця обережність пробудила в мені спокій. Більше я не цікавився подібними вивозами людей до Сибіру, а цікавився навчанням і наукою. Звісно, мене змушували вступити до партії і в 1956 році я став її членом. Я був дуже набожним, тому мої батьки насторожилися, коли я увійшов до партії. Але мама сказала, що, оскільки я туди таки вступив, то потрібно бути чесним. Ці слова я запам'ятав і намагався бути чесним комуністом. 

Я був комуністом з 1956 року і не мав з ними жодних проблем. А також був депутатом Верховної Ради. До речі, я зрозумів, що бути депутатом Верховної Ради України набагато важливіше, ніж бути депутатом Верховної Ради Радянської України. Я багато що зробив: допоміг відродитися "Пласту", Греко-Католицькій церкві під час Радянського Союзу, за часів Горбачова. 

Що стало початком вашої наукової кар'єри?

Я написав дисертацію, але не мав коштів її надрукувати. Тому написав її від руки у товстому зошиті і поїхав з нею до Москви. Там я потрапив до Московського університету на кафедру прикладної фізики, якою завідував Боголюбов. Після закінчення семінару я підійшов до нього і попросив прочитати свою дисертацію. Він погодився і сказав прийти наступного дня. Боголюбов прочитав мою дисертацію і погодився бути моїм опонентом на захисті. Так і розпочалася моя наукова кар’єра. 

Які помилки були у вашому житті?

Було багато помилок. Я був кандидатом у президенти, Кучма мені допомагав. Але я зрозумів, що кандидат з мене нікудишній, адже замість того, щоб говорити, що я поведу народ за собою і збудую сильну державу, я розповідав усім про тривіальні речі. Також я приділяв мало уваги своїй родині. 

Яке майбутнє в України?

Головна небезпека в Україні маса народу з освітою, яка працює не за фахом і хоче мати демократію. Саме така маса є деструктивною силою. Ніхто з фахових працівників не думав, що Володимир Зеленський стане президентом України. І як чудово, що він не став тим, кого хотіли в ньому бачити його творці. Він все-таки виявився людиною. Розважливість та справедливість мають розвиватися в ньому зараз найбільше. Якщо стане вибір між демократією та державою, то я оберу державу. Тобто спочатку треба створити державу, а потім панівний середній клас. Це головне, що має зробити президент та парламент. 

  

Останні новини
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко