Про результати вчорашніх зустрічей по лінії НАТО-Україна-Росія
"За вчорашніми зустрічами було цікаво спостерігати на трьох рівнях: що безпосередньо відбувалося, які заяви зробили російська та американська сторона після переговорів і які заяви були зроблені в НАТО, та якими були коментарі російських та американських експертів в мережі Інтернет", — наголосила Ганна Шелест.
За словами безпекової експертки, якщо говорити про самі події, то символічним є той факт, що російсько-американські переговори відбувалися паралельно з переговорами Україна-НАТО.
Американсько-російські переговори відбувалися на рівні державних секретарів. Після грудневої зустрічі Байдена та Путіна очікувалося, що ця зустріч навіть відбудеться на рівні президентів. Коли ж стало відомо, що вона буде на рівні заступників міністрів, то це стало демонстрацією того, що переговори є лише початковими, для того, щоби залишити місце лідерам держав для маневру.
Якщо говорити про заяви, які були зробленими російською та американською сторонами після переговорів, то особливо цікавими є заяви заступника Міністра закордонних справ РФ Рябкова: з однієї сторони, він стверджував, що нібито російська сторона була почутою, а з іншої — що він не є у цьому впевненим і що впродовж наступних декількох днів буде відомо, чи будуть наступні раунди переговорів. Щодо основних питань, які для себе окреслила РФ, вони вважають, що в Женеві не було досягнуто не те, що компромісу, але навіть не зрозуміло, чи американці їх почули.
Додатково після цього пролунали заяви щодо підготовки до засідання комісії НАТО-Росія. І було сказано про те, що "поки що американці намагаються нав’язати нам порядок денний, а ми хочемо диктувати його самі". Що не є логічно, оскільки це є засіданням першочергово НАТО. Тому НАТО має право пропонувати свій порядок денний.
Щодо озвучених гарантій безпеки на засіданні НАТО-Росія
"У грудні ми побачили дві розсекречені чернетки договорів, що є вкрай незвичним у міжнародній практиці. Тому що спершу показують на закритих переговорах тому, від кого вимагають підписання, після чого така інформація може бути опублікованою на публіку.
А ці договори, у яких йдеться про нерозширення НАТО, нерозміщення озброєння і загалом повернення до стану 1997 року росіяни опублікували навмисно. Йдеться мало не про те, що всі країни Східної Європи повинні ледь не вийти і складу НАТО та демілітаризуватися.
Що цікаво, у цих угодах йдеться не лише про Україну, Східну Європу, але й про Центральну Азію", — розповіла Ганна Шелест.
Вчора на пресконференції російський заступник міністра говорив про те, що вони хочуть тільки зобов’язувальних гарантій. Це є смішно, оскільки станом на сьогодні, російська сторона вже порушила конвенції, договори міжнародного права, навіть статут ООН, які вважаються мало не "азбукою міжнародного права". Тому, коли вони вимагають гарантій від інших, не пропонуючи нічого з власного боку, реакція журналістів, політиків і американської сторони буде очевидною.
Якими були результати для врегулювання безпекової ситуації в Україні
"Для США дуже важливим було знизити напруження того, що відбувається на кордонах України, те скупчення військ, і розвіяти той страх, щодо можливої атаки.
Тому, якщо інтерпретувати те, що вчора відбувалося, то проглядають обережні позитивні настрої. Росія неодноразово озвучила, що ці сили є не для нападу, а стягнені з навчальною метою. Хоч виправдання і є стандартним, але разом із іншими озвученими заявами, зокрема про те, що вони готові обговорювати інші питання, готувати документи впродовж 8 місяців, це є ознакою того, що коли планується раптовий напад, то не йдеться про довготермінові переговори.
Тому заяви обох сторін говорять про те, що щонайменш моментальну атаку є відтерміновано.
Хоча РФ дійсно є непередбачуваною. Від того, як пройдуть усі наступні переговори, буде залежати те, які маневри ми побачимо в себе на кордонах", — наголосила Ганна Шелест, керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Про те, яких рівнів було досягнуто на вчорашніх переговорах Україна-НАТО
"Станом на сьогодні в України з НАТО є традиційний діалог, який триває по всіх напрямках: від реформ, модернізації збройних сил, навіть боротьби з корупцією до безпосередньо військового та безпекового діалогу.
З 2020 року ж триває діалог, пов'язаний і наповненням — "партнерство розширених можливостей", також питання "чорноморської безпеки", яке підіймається стабільно на кожній із зустрічей із 2018 року.
Зараз же НАТО готується до нової стратегічної концепції, яка розробляється один раз на 10 років. Ми очікуємо на цей текст, він буде затвердженим у червні, на саміті НАТО у Мадриді.
Також Україна намагається під час усіх переговорів підіймати питання вступу України до НАТО. Тому таке спільне бачення майбутнього, також обговорюється на подібних зустрічах", — розповіла Ганна Шелест, керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
За словами безпекової експертки, на вчорашніх переговорах НАТО-Україна, порушувалися питання тої безпекової ситуації, яка відбувається зараз, як у контексті ескалації російських військ на кордонах, так і тих переговорів із Росією, які відбуваються.
Фото: Укрінформ
