На тлі військової загрози падають українські облігації: чим це загрожує — коментує економіст

На тлі військової загрози падають українські облігації: чим це загрожує — коментує економіст

Котирування українських облігацій зовнішньої держпозики продовжують значно падати третій день поспіль. Дохідність паперів з найближчим терміном погашення у вересні 2022 року злетіла до 26,5% у продажу і 24,8% у купівлі. Про українську економіку на тлі військової загрози розповів в ефірі Українського радіо виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про загальну ситуацію

Щодо котирування українських облігацій, то йдеться про інформаційний фон, що є надзвичайно негативним і водночас непередбачуваним. На відміну від традиційних для України кризових ситуацій, коли є певні макроекономічні фінансові дисбаланси, і відповідно ринки починають реагувати на них, то тут йдеться про військову загрозу. Навіть якщо порівнювати ситуацію з 2014-2015 роками, то тоді ринки реагували не на загрозу, а на фактичні дії — появу диверсійних груп на Сході, потім на вторгнення російських бойових груп. Нині йдеться більше про словесну ескалацію. Звісно, що йдеться про ескалацію надзвичайно загрозливу і це починає впливати на ринки. До того ж, рішення починають копіюватися, умовно кажучи, один "продає", другий починає теж "продавати", третій теж "кудись побіг". Рішення часом ухвалюють автоматизовано. Тобто троє прийняли рішення, далі приймають рішення ще кілька десятків інвесторів і це призводить до таких показників.

Те, що стосується впливу на матеріальні речі для української економіки, то у разі збереження такої ситуації досить довго, це призведе до того, що в українського уряду буде дуже мало можливостей виходити на ринок запозичень, бо нам потрібно фінансувати бюджетний дефіцит, а на сьогодні суттєво підвищуються ціни на продукти харчування, є питання як покривати вищі ціни на енергоносії, треба купувати новий газ. Позичати гроші під 24-25% річних в доларах нереально, бо це означає, що нам щороку за кожен запозичений долар потрібно додатково ще віддавати чверть від цієї суми. А це означає, що уряд себе заганятиме у банкрутство. Якщо така ситуація триватиме ще довше, то це впливатиме на українську економіку через обмежені інвестиції.

Нині всі умовно чекають обіцяного американською розвідкою кінця січня чи початку лютого. Якби я сам приймав рішення про якийсь суттєвий інвестиційний проєкт, особливо в східних регіонах України, то я б його щонайменше відклав на кілька місяців в очікуванні, поки ця ситуація не стане більш зрозумілою.  

Про коливання облігацій

Нинішні коливання облігацій — короткотермінові. Умовно, отримали погані новини, отримали подальше підтвердження і ринок відкотився назад. Потім ринок починає повертатися до якогось розумного ціноутворення. Не варто очікувати, що тривалий час можна тримати в напрузі просто якимись вербальними речами чи військами, які стоять біля кордону України. Ми розуміємо, що російська загроза є з 2014 року і вона так само залишається. Путін у будь-якому разі виграє від підтримання цієї загрози, бо на такі довгострокові речі, збільшується ризик для інвестицій в Україну, інвестиції у східні регіони, де найбільшою мірою потрібно створювати робочі місця і робити громадян на цих територіях максимально задоволеними своїм життям.

З іншого боку російська економіка теж має за це плату: і рубль впав, і російські фондові індекси впали, так само дохідність російських облігацій зросла в очікуванні санкцій у разі агресії проти України.

Про економіки України і Росії

Одна справа, коли є дві країни більш-менш однакові за військовою силою, і зовсім інша, коли й самі українці розуміють, що все одно українська армія є слабшою за російську. Це створює баланс не на користь України. Очевидно, що в разі військової агресії вплив на економіку України буде суттєво більшим, ніж на економіку Росії. Путін це і робить, бо розуміє, що зараз баланс сил на його користь. З іншого боку, якщо подивитися у більш тривалій перспективі, то в Росії з 2014 року реальні доходи населення більшу частину років падали, навіть без коронавірусу. Хоча в них економіка зростала приблизно такими ж темпами, як і в Україні. Тоді як в Україні реальні доходи населення зростали. У ситуації такого протистояння у довгостроковій перспективі невідомо, хто більше виграє, а хто програє.

Прогнози на 2022 рік  

Навіть якщо виносити ризики військової загрози за дужки, то на основі суто економічних чинників 2022 рік має бути суттєво складнішим за попередній. І це попри те, що ймовірно ситуація із коронавірусом буде простішою і для української економіки, і для глобальної. Торік Україна мала дуже хорошу цінову ситуацію, особливо на ті товари, які ми експортуємо. Цього року ми маємо високі ціни на енергоносії, хороші ціни на врожай, а ще ми "сидимо в теплі" за рахунок газу, що закуповувався 2019 року в очікуванні можливого припинення транзиту газу через Україну. Але врешті-решт все закінчується і треба купувати газ за новими цінами. І виходить, що з весни нам потрібно буде купувати газ за дорожчими цінами. Потрібно переглядати тарифи для населення і бюджетних установ. Тому навіть без військових загроз Україні потрібно буде підвищувати ставки за своїми боргами, щоб фінансувати бюджетний дефіцит.

Про співпрацю з МВФ

Ми маємо чинну програму з МВФ, по якій залишається два транші до літа цього року. Там немає непопулярних болісних речей, які було б політично важко пояснити українським громадянам. Непризначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури швидше викликає питання в українських громадян, аніж якісь заперечення. Водночас влада не завжди тверезо дивиться на ситуацію. Я буквально сьогодні читав коментар голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який є хорошим фахівцем з оподаткування, але його позиція була, що Україна може пережити цей рік без нової програми з МВФ. Як відомо, прем’єр-міністр говорить про те, що ми маємо укласти нову програму з МВФ вже в другому півріччі. Якщо читати той меморандум про економічну політику, який укладено фондом з урядом, то там прямо сказано, що ціни на газ та опалення мають повертатися до ринкового рівня. Тут очевидно буде простір для непопулярних і болючих рішень. Потрібно закладати гроші на субсидії, але якщо цього не буде зроблено, то буде ще гірше, бо в нас тоді зовсім не буде бюджетного простору, коли є можливість найбіднішим перекрити частину виплат на продукти харчування, а не вигадувати імітацію контролю за цінами. І для цього нам потрібні будуть гроші МВФ, бо можливостей дешево запозичувати не буде.

Про ціни на продукти

На сьогодні з боку уряду, що стосується цін на продукти харчування — це швидше імітація вирішення проблеми. А проблема пов’язана з високою ціною на енергоносії. В окремих частинах харчової промисловості активно використовується газ, зокрема на хлібозаводах. Також частина цін всередині України є світовими. Водночас загальний продуктовий кошик, особливо в рік хорошого врожаю, є дешевшим, аніж в інших країнах.  

Фото: intellinews.com