"Україна має лише одне мале сховище для зберігання електроенергії, тож ми споживаємо її одразу", — Гончар про поставки електрики з ЄС

"Україна має лише одне мале сховище для зберігання електроенергії, тож ми споживаємо її одразу", — Гончар про поставки електрики з ЄС

В Україні через регулярні ракетні обстріли енергетичної інфраструктури пошкоджено орієнтовно 40% енергосистеми країни. Зокрема, постраждали гідро- та теплоелектростанції, а також електроцентралі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з комісаркою ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон. У відповідь на це ЄС заявив про готовність постачати Києву електроенергію в разі її дефіциту. Який обсяг електроенергії можуть надати Україні європейці і чи маємо ми потужні технічні можливості, аби її отримати, Українське радіо дізнавалось в президента Центру глобалістики "Стратегія 21" Михайла Гончара.

0:00 0:00
10
1x

"Можливості отримати цю електроенергію наявні, адже вони існували завжди в рамках перетинів, які були з території України до сусідніх країн Європейського Союзу. Експорт електроенергії з України здійснювався з Бурштинського енергоострова після приєднання нашої енергосистеми до європейської. Тому експортно-імпортні операції можуть здійснюватися, тепер — вже цілої енергосистеми, а не лише окремого енергоострова", — розповів Михайло Гончар. 

Разом з тим, як додав експерт, на сьогодні невідомо, в яких обсягах може здійснюватися постачання електроенергії, все буде залежати від того, в якому стані буде наша енергосистема: "Невідомо, як буде працювати атомна та теплова генерація, які будуть погодні умови, скільки нам знадобиться цієї електроенергії, яка ціна буде в цей час на європейському ринку. Ціни на електроенергію дуже рухливі і в цьому плані ми теж не знаємо, які можуть виникати дефіцити". 

Читати також: "Було більше 50 ударів поенергетичній інфраструктурі, важко утримувати систему, щоб не було блекауту", — Іван Плачков

"З ціною не можна назвати якусь конкретну цифру, адже сьогодні вона відповідатиме поточним реаліям енергетичного ринку, а буквально за кілька днів все може змінитися. Тому зараз говорити про те,  буде нам це вигідно чи ні, не можна. Наприклад, коли наш оператор ДТЕК, який працював на Бурштинському енергоострові, бачив, що вигідно імпортувати електроенергію, то робив це. Ціни на європейському ринку рухливі і залежать від попиту.

Щодо репліки Кадрі Сімсон про допомогу, то вона стосується рівня ЄС, тому можливо для нас буде на ці потреби виділений грант, який не треба буде повертати. Проте чи буде так — складно сказати", — зазначив Гончар.

Наостанок експерт додав, що головні труднощі з електроенергією в тому, що на відміну від газу, який можна закачати в сховище і використати, коли потрібно, електроенергія є товаром, який споживається одразу: "Є, звісно, складські потужності для зберігання електроенергії — енергосховища, але в нас їх немає. Ми мали єдине експериментальне сховище, яке минулого року ДТЕК увів в експлуатацію, але воно дуже маленьке, всього на 1 мегават. Плюс це доволі дороге задоволення.

Колись в майбутньому Україна матиме запас енергосховищ для того, щоб забезпечити маневреність в енергосистемі. Проте зараз йдеться про те, що відповідні перетоки будуть, коли в нас виникатиме якась кризова ситуація. Угода між Україною та ЄС дуже чітко передбачає механізм енергетичної солідарності, який зараз проходитиме випробування і в рамках ЄС, і в рамках відносин України та ЄС. Тому в цьому контексті ми сподіваємося на Європейський Союз, який буде діяти солідарно з нами".

"Тому ситуація не виглядає безнадійною, але ми не знаємо, в якому становищі ми опинимося, коли вже буде зимовий період, які будуть ще ушкодження енергетичної системи та які будуть температурні умови", — підсумував Михайло Гончар.

Фото: УНІАН