Ситуація на Харківщині стабілізована, проте вона все ще залишається важкою.
Завтра у Харківській області — День жалоби.
Йде третій рік війни, а військові адміністрації досі конфліктують з місцевим самоврядуванням. Які теми і питання викликають найбільші суперечки. І що нам робити з "локальними війнами" всередині країни? Скільки наразі існує військових адміністрацій і де найбільше протистояння? Гість — Михайло Загородній, аналітик Руху Чесно.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Бізнесмен із Бердичева ще у 2014 став воїном. Командир роти снайперів 58-і бригади ім. гетьмана Івана Виговського Сергій Варакін — про свій унікальний бойовий підрозділ сміливців та їхні вагомі здобутки в імʼя Перемоги.
Після кожного поранення він повертався на службу зі ще міцнішим бажанням закінчити війну. Він, командир роти оперативного призначення бригади Національної гвардії "Спартан" капітан Олександр Димчук знає, що для щасливого життя його рідним потрібна Перемога.
Офіцерський випуск 2022-го Одеської академії Сухопутних військ уже в березні був на визвольній війні. Відтоді капітан Олександр Попович разом зі своїми хлопцями — морськими піхотинцями 35-ї бригади звільняли Херсонщину, потім бої на пекельному Донбасі… І скрізь вірні своєму гаслу "Воля та честь".
"Золотий Хрест" за Бахмут — відзнака за мужність 21-річного воїна. Це Марко з веселим псевдо "Тунець" — боєць 3-ї штурмової бригади.
Командир батареї реактивної системи залпового вогню "Град", капітан Ярослав Вакалюк. У перший же день повномасштабної війни воїн-доброволець був там, де треба — серед десантників 80-ї Галицької уславленої десантно- штурмової бригади.
Молоді січеславці в перший день повномасштабної війни дворовою командою пішли у військкомат. Один із них молодший сержант 128 бригади тероборони м. Дніпро Сергій Москаленко за два роки війни став бувалим воіном.
Підполковник Олександр Букатар — командир батальйону оперативного призначення бригади "Спартан" Національної гвардії. Ще в перший день повномасштабної офіцер зі своєю групою прийняв бій з рашистами на околиці рідного Харкова.
Для нього першою люблячою родиною став бойовий батальйон "Арей" 129 бригади. А його, 25-річного юнака Володимира Ковальця на псевдо "Февраль", в батальйоні назвали легендою. Йому багато хто з побратимів завдячує життям.
Ще у 2014, коли війна прийшла в його рідний Донбас, він знав, що буде воювати. І не лише з місцевою голотою з брудними триколорами в руці. Сержант-прикордонник Краматорського прикордонного загону Олександр на псевдо "Френд" пішов добровольцем захищати країну і мрію доньки.
У "Залізному кордоні" гвардії наступу крицеві люди. Двоє з них: Герой України сержант Іван Кишенко та Лицар ордена Богдана Хмельницького лейтенант Богдан Шиліманов.
