Достовірна інформація з перевірених джерел
Достовірна інформація з перевірених джерел
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Онук сотенного УПА, він боротьбу за Україну розпочав ще на початку 90-х у "Тризубі". Наразі заступник командира 3-го окремого батальйону УДА "Волинь" Володимир Мись уже дев‘ять років на визвольній війні з російським агресором.
Десантник 79-і бригади, взводний у ДАПі і Пісках, у 2022 майор "Маестро", заступник командира Мелітопольського батальйону уже 24 лютого зі своїми підлеглими вступив у перший бій з рашистами.
У морського піхотинця з дитячим псевдо "Паук", штаб-сержанта 35-і бригади морської піхоти покликання на визвольній війні — порятунок людських життів. А свідчення воїнської відваги маріупольця Руслана Пустовойта — два ордени "За мужність".
Максим "Юрист", солдат Пологівського батальйону — про перші бої з рашистськими колонами прориву, про українську силу духу.
Випускник Херсонського аграрного університету, іхтиолог, але з 2014 стає воіном з потужним псевдо "Дагон". Заступник командира батальйону 28-і Лицарів зимового походу бригади капітан Дмитро Пилипенко — про боротьбу за перемогу і відвагу побратимів.
Бути з бійцями там, де найважче — така місія капелана. Наразі отець Сергій рятує людей на Херсонщині. Офіцер служби військового капеланства командування Сил ТрО ЗСУ Сергій Дмитрієв — про роботу на війні і власну місію.
Комендант другої комендатури швидкого реагування Луганського прикордонного загону Лицар ордена Богдана Хмельницького майор Дмитро Олексюк — про пекельну ротацію в Бахмуті та відвагу українських прикордонників.
Все його життя — бойова робота в Донецькому прикордонному загоні. Кавалер ордена Данила Галицького, капітан першого рангу, військовослужбовець прикордонноі служби Станіслав Керод — про звитяжну оборону Маріуполя.
Від дня повномасштабного вторгнення вони стали очима ЗСУ. Виконуючий обов‘язки голови Охтирської організації Українського товариства мисливців В’ячеслав Клименко — про згуртованість в обороні Охтирка у лютому 2022.
31-річний Сергій Липянець з боїв Бахмута та 27-річний Ренат, котрому в Авдіівських боях батько Ігор Руденко подарував життя, прикривши собою. Воіни з вірою у перемогу перемагають свої поранення, аби стати на ноги.
