Українського радіо

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.

Творчий, громадський і політичний доробок Івана Франка не може не вражати. Зібрання творів у 50 томах, яке існує на сьогодні, є далеко не повним і не вичерпує всього написаного Франком. Але, крім художніх творів, поезій, публіцистики та наукових праць, – слід пам’ятати про титанічний обсяг громадської діяльності та й, зрештою, заснування перших в історії України політичних партій. Чому Івана Франка можна без перебільшення вважати ключовим ідеологом творення української модерної нації, які ідеї він закладав до своїх творів — професор, доктор історичних наук Ярослав Грицак.

Про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Гостя — Богдана Романцова, літературна критикиня.

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.

Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?

Про авторів державного гімну України – Павла Чубинського й Михайла Вербицького. Що їх спонукало написати вірш "Ще не вмерла"? Чому саме ця пісня стала державним гімном? Й чому перший рядок гімна не можна змінювати за жодних обставин? Гість — Віталій Капранов, письменник.

Його по праву вважають найбільшим та найоригінальнішим українським мислителем другої половини 19 сторіччя – мислителем, чиї праці в 1870-80-ті роки гучно лунали не тільки обабіч Дніпра на підросійській та підавстрійській частинах роз’єднаної України, але й у цілій Європі. Йдеться про видатного історика та філософа, громадського діяча й видавця Михайла Драгоманова, який був рідним братом Олени Пчілки й дядею Лесі Українки.

Який суспільний лад пропонував мислитель для українців? Яким він бачив майбутнє України в контексті майбутнього Європи та світу? Й чому далеко не всі сучасники були ладні сприйняти його ідеї? Досліджували світоглядні засади праць Михайла Драгоманова з письменником, есеїстом Анатолієм Дністровим.

Історики називають його одним із провідних діячів українського національно-визвольного руху другої половини 19 ст. Він чи не першим серед тодішньої інтелігенції твердо відкинув хитання між українською та всеросійською ідентичностями, що були притаманні іншим представникам руху українофілів, й переконливо заявив, що українцям слід абстрагуватися від усього російського – мови, літератури, культури – і сконцентруватись на творенні власних. Про видатного громадського діяча, літератора, видавця Олександра Кониського, його візію України й практичні справи — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю. Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – "Русалки Дністрової"? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Розповідає Микола Проців, краєзнавець.

Бурхливий світ видатного письменника, мовознавця, громадського діяча Пантелеймона Куліша. Яка його роль у формуванні ідеології Кирило-Мефодіївського товариства? Який його внесок у розвиток української мови? Чому за радянських часів було знищено навіть маєток, де мешкав Куліш? Гостя — історикиня Ольга Гончар.