Фото : parlament.md
"Мова може бути одна, а націй може бути дві"
Тут є кілька вимірів, каже Сергій Герасимчук: і політичний, і історичний, і лінгвістичний. Але головне, що є загальний консенсус і в Молдові, і в Румунії, і в світі стосовно того, що відмінностей між румунською та молдовською мовами немає. Згадує Сергій Герасимчук пам'ятну історію спілкування ще тодішніх президента Румунії Траяна Бесеску і президента Молдови Владіміра Вороніна. Тоді два президента розмовляли між собою однією мовою. Коли їх запитали, якою мовою вони спілкуються, то один сказав, що румунською, а інший, що молдовською. Тоді в чому ж відмінність мов, попросили уточнити виступаючих? На що Траян Басеску відповів: "Я погоджуюся лише тоді (з твердженням про те, що президент Молдови говорить саме молдовською мовою — ред.), коли мені покажуть румунсько-молдовський словник". Словник тоді був у побуті, але відмінностей в ньому значилося вкрай мало, і це були здебільшого архаїзми. Каже Сергій Герасимчук, що за часів русифікації молдовська мова зупинилась в розвитку. "З лінгвістичної точки зору ми маємо румунську мову. Це не катастрофічний прецедент.. Мова може бути одна, а націй може бути дві".
Трохи історії
У Декларації про державний суверенітет Молдови державною мовою визнавалася румунська, нагадує нам Сергій Герасимчук. Згодом було ухвалено Конституцію. "Але ухвалення відбувалося за підтримки тодішніх комуністів Молдови. Тому в Конституції є поняття молдовської мови. У 2013 році з'явилося рішення Конституційного суду Молдови, який визнав, що насправді Декларація про державний суверенітет превалює над Конституцією. Тому в Конституції мала згадуватися не молдовська, а румунська мова. Але попри рішення Конституційного суду необхідно було внести зміни до Конституції". Для цього, каже експерт, потрібно було дві третини голосів. Для молдовського парламенту це 61 депутат. Але і таких голосів в парламенті тоді не набиралося. Навіть зараз, коли в Молдові ми маємо провладну більшість в парламенті і Майя Санду має 62 голоси, зміни до Конституції все одно не вносилися. В другому читанні за закон проголосували не всі депутати, а лише 58. "Тоді Молдова пішла шляхом цікавих правових рішень. Оскільки є рішення Конституційного суду і його потрібно було привести у відповідність із законодавством Молдови, то зміни до Конституції будуть технічними: не відбуватиметься сама процедура конституційних змін". Сергій Герасимчук каже, що опоненти можуть звернутися до Конституційного суду щодо того, наскільки конституційними є такі зміни. Але тоді ми згадуємо про рішення Конституційного суду від 2013 року і про те, що державна мова румунська. Ми маємо більшість у парламенті, що дає гарне вікно можливостей.
Нацменшини в Україні. Різні підручники з одним наповненням
Сергій Герасимчук, спираючись на соціологічні дослідження в Молдові каже, що якби вибори відбулися зараз в парламент країни, то все одно найбільшою фракцією стала б провладна фракція Майї Санду. Але при цьому Санду не змогла б одноосібно сформувати уряд. Бо комуністи, соціалісти і популісти утвердили б також свої позиції і мали б можливість сформувати свій уряд, що послабило б Майю Санду. "Ці зміни є запобіжником від реваншу та відкату в минуле. Хоча вони є слабкими і символічними. Якщо трійця (комуністи, соціалісти та популіти — ред.) зберуть конституційну більшість, то можна відкотити всі рішення назад. І це ставить Україну в доволі незручну ситуацію. Ми визнаємо молдовську мову. За увесь час двосторонніх відносин України та Молдови Молдова майже ніколи не ставила під питання наявність і визнання в Україні молдовської мови. Це робив наш румунський партнер. Певні зсуви відбулися минулого року, коли ми мали тристоронню зустріч міністрів закордонних справ України, Молдови та Румунії і там погодили, що мова є румунською і Україна має внести зміни у своє законодавство і реагувати на це. Якщо буде запит із боку Молдови, то нам треба ухвалювати відповідні рішення як політичні, так і правові. В Україні є і молдовські, і румунські меншини. І вони між собою подекуди навіть конфліктують. У нас видаються і румунські, і молдовські підручники. Різниця у них лише в обкладинці. Бо зміст є одним і тим самим".
Можливий реванш в Молдові?
Чому ми можемо опинитися у ризикованій позиції, запитує експерт? "Це потягне пояснення від України до міжнародних інституцій. Бо виходить, що Україна скасовує одну із мов меншин. А є Хартія європейських мов і Україна там молдовську визнавала, як окрему мову. Якщо ми будемо виступати в поясненнях щодо цієї ситуації у тріо (Молдова, Румунія та Україна), то це спростить її. Але треба передбачити той момент, якщо в Молдові відбудеться реванш і там відкотять рішення назад, то що тоді робити? Хтось повинен взяти на себе політичну відповідальність."
