Бахмут після багатомісячних штурмів російськими окупантами. Фото: ФБ сторінка "93-тя ОМБр Холодний Яр"
"Із середини травня ініціатива перебуває в наших руках і головним нашим завданням є також виснаження ворога"
"Ми перебуваємо на бахмутському напрямку. Тут з середини травня ініціатива перебуває в наших руках і головним нашим завданням зараз є не тільки звільнення територій (а воно відбувається майже щодня, метр за метром, іноді сотнями метрів), але й виснаження ворога, знищення його живої сили, його артилерійських засобів. Щоб рухатися вперед стрімкіше, потрібно якомога більше ворога ослабити. Ми цим і займаємось системно, незважаючи на погоду. Хоча останніми днями дощі трохи заважають наступу", – розповів Юрій Сиротюк. Військовий додав, що ситуація на фронті з відходом ПВК "Вагнер" із бахмутського напрямку дещо змінилася: "Більшість "вагнерівців" залишилася на віки в українській землі – це видно по полях та посадках, засипаних їхніми тілами. Адже їх ніхто не забрав і не збирається забирати. Тут дуже багато тіл російських солдатів і це велика екологічна проблема. Адже ворог не рахується з життями живих людей і не вміє достойно ставитися до загиблих. Але після відходу "Вагнера", після початку нашого успішного просування на бахмутському напрямку, і з півночі на соледарському напрямку, і з півдня, ворог почав активно підтягувати сюди резерви – як професійні війська, так і нові ПВК, підпорядковані російському Міністерству оборони. І ворог пробував контратакувати. Усі ці контратаки були безуспішні, росіяни вчергове зазнали значних втрат живої сили, проте, на жаль, і наше просування стало важчим. Адже оборона істотно насичена ворогом. Руїни міста Бахмута мають для нього символічне значення, катастрофа росіян у цьому районі призведе до того, що їхня ілюзорна перемога, практично єдина за всю війну, буде знову нівельована. Тому противник намагається чинити запеклий опір, мінує все, що можна, використовує заборонені види боєприпасів – так звані міни-пелюстки, розкидає протипіхотні міни. Через це ми намагаємося діяти розумно, щоб зберегти життя українських солдатів", – додав Сиротюк.
"Усі побачили, яка Москва слабка"
"Ми системно тиснемо ворога. Звісно, не так швидко, як хотілося б, але життя українських воїнів важливіше квадратних метрів. Ми збережемо армію, знесилимо ворога, знищимо його артилерійські засоби й тоді буде набагато легше. Зараз же ми вперлися в ешелоновану оборону по частині висот, які контролює противник. Якщо це буде пройдено, то на цьому напрямку оборона ворога може просто посипатися. Як і на інших напрямках", – розповів Юрій Сиротюк. За його словами, після заколоту, здійсненого 24 червня в Росії "вагнерівцями" Євгена Пригожина, росіяни намагаються діяти агресивно на всіх ділянках фронту в Україні. Вони намагаються загладити ситуацію, яка склалася всередині РФ, коли "всі побачили, яким слабким є цей монстр на глиняних ногах. Адже "Вагнер", який рік прогризав сантиметр за сантиметром із величезними втратами території навколо Бахмута, за один день просунувся майже до Москви. Це різниця між тим, як здатна оборонятися Україна і наскільки слабкою є зараз Москва".
Юрій Сиротюк. Фото: armyinform
ЗСУ виважено реалізовує свої задуми
"Зараз українська армія стикнулася з першою лінією оборони російських загарбників, ініціатива перейшла до ЗСУ. Ми наступаємо там, де вважаємо за потрібне, і спроби ворога огризатися, контратакувати ні до чого не призводять. Перші, важкі просування в бік ворога – це перша лінія оборони, насичена протитанковими засобами, коли все заміновано, прострілюється артилерією. Побудована система фортифікацій, окопів. Тому подолання цієї першої лінії, а потім і другої та третьої дозволить вийти на оперативний стратегічний простір, де вже не буде такої глибокої оборони ворона. Там рухатися буде набагато легше", – пояснив Юрій Сиротюк. Він додав, що ворог від початку широкомасштабного вторгнення також вперся в українську лінію оборони і на Донбасі є місця, де він так і не зміг її подолати: "Якщо взяти наші позиції в районі Нью-Йорка (Донбас), то вони збігаються з лінією бойового зіткнення 2014–2022 років. Там ворогу не вдалося просунутися ані на міліметр. Більше того, в деяких місцях на Донеччині ми зараз повертаємо ті території, які були окуповані в 2014 році. Те, що роками перебувало під окупацією ворога, і здавалося, що росіяни там навічно, повертається в Україну. Тому дрібні просування зараз мають колосальне значення. Тут питання не в метрах чи населених пунктах, а в подоланні найважчої першої лінії оборони ворога. Між нею і другою лінією буде маленький простір, куди українська армія зможе рухатися швидше. Потім буде ще простір між другою і третьою лініями, а далі – великий стратегічний простір, де здатність противника захищатися буде буде малою. Триває планова, спокійна, виважена робота з реалізації наших задумів, нашої ініціативи. Зараз ми диктуємо тут правила і навіть те, що ворог десь на флангах намагається контратакувати – це не парад і не прогулянка. Противник, розуміючи всі загрози, має ще достатньо живої сили, зброї, патронів, мін, щоб дуже активно огризатися і він це зараз робить. Тому ми маємо спокійно прогризати першу лінію оборони і не робити так, як робили росіяни – не йти м'ясними штурмами", – підсумував Юрій Сиротюк.
