Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
"Вакцина створює імунітет, який буде нейтралізувати токсин"
— Що таке дифтерія?
Дифтерія – це інфекційна хвороба, зумовлена бактерією, яка вміє синтезувати, виробляти спеціальний токсин, що вражає в основному серце. Може токсин вражати і нирки, але в основному серце. І це одна з основних причин смерті від дифтерії, коли мова йде про те, що навіть коли ви одужали "від ангіни", але наслідки ураження серця можуть призводити до смерті протягом кількох тижнів чи місяців потому.
Якщо ми говоримо про збудник і вакцинацію, то вакцина створює імунітет, який буде нейтралізувати цей токсин. Тобто, чи можемо ми через вакцинацію зупинити поширення самого збудника дифтерії? Відповідь ні. Ми можемо обмежити, зменшити кількість випадків дифтерії до мінімуму. В ідеальних умовах, якби ми говорили про вакцинацію і ревакцинацію кожні 10 років в дорослому віці, щоб відновити антитіла, то ми би не бачили хвороби. Тобто, від інфікування вакцина не дуже захищає, а від наслідків інфікування, від хвороби захищає прекрасно.
— Рівень вакцинації серед дорослого населення України за 11 місяців 2023 року 47,8%. Про що це говорить?
Мова йде не лише про вакцинацію проти дифтерії. Тут вакцина використовується комбіновано проти двох інфекційних хвороб – дифтерії і правця. Використовується саме інактивований токсин, який створює антитоксичний імунітет. Тож тут можна лише говорити, коли не маємо вакцинації кожні 10 років. А люди стикаються з носієм. Тобто, він не хворіє, але носить збудник дифтерії, його виділяє. І можуть бути легкі форми дифтерії, коли людина не звертається за допомогою й здатна далі поширювати цей збудник і наражати інших людей, в яких може розвиватися серйозна форма.
— А дифтерія може отак легко передаватися?
Може. У вакцинованих вакцина створює антитоксичний імунітет. Основний елемент дифтерії – це дія токсину на наш організм. Якщо ви маєте високий рівень антитіл і низький рівень токсину, то весь токсин буде нейтралізований. Якщо рівень антитіл не дуже високий, а токсину навпаки, то якась дія токсину впливатиме на ваш організм. Тобто, токсин може вражати певні клітини, але не настільки це може проявлятися серйозно і не призводитиме до смерті. Ви можете дійсно легко перенести дифтерію. І це важливо з епідеміологічної точки зору. Тому що при легкому перебігу ви не будете звертатися за медичною допомогою, лікар не матиме настороженості, може пропустити. Тож варто розуміти, що вакцина проти дифтерії не створює такого колективного імунітету, як вакцина проти кору. Це ваш індивідуальний захист. Так само, як індивідуальний захист проти правця.
Щодо низького рівня охоплення проти дифтерії і правця. У когось ми будемо бачити випадок дифтерії, у когось – випадок правця. Сьогодні вранці я прочитав про підозрілий випадок на правець в Івано-Франківській області. Ми щороку маємо випадки правця, і на жаль, маємо випадки дифтерії. Тільки у випадках з дітьми настороженість вища, тому вчасно виявляють, вводять протидифтерійну сироватку, і все ж таки допомагають. Але не варто гратися в такі небезпечні для життя ігри.
Федір Лапій. Фото: Суспільне
"Згадайте, хто водив "хороводи" під Верховною Радою, коли постало питання вакцинації проти COVID-19?
— Протягом останніх років ми говоримо про COVID-19 і час від часу чуємо антивакцинаторську риторику, за якою дуже часто стирчать російські вуха. Чому в нашому суспільстві такі проблеми з вакцинацією?
У нас є ґрунт, на який дуже легко падають зерна, які проростають у вигляді антивакцинаторства. Це, мабуть, все ще наш совєтський спадок. Бо куди поділися ті люди, які були студентами або молодими науковцями, викладачами в 70-х, 80-х, 90-х роках? Вони підтримували це все і продовжують викладати. Тому в нас, на жаль, серед академічної спільноти чимало антивакцинаторських настроїв, або і творців міфів щодо вакцинації. Добре, що ми маємо нове покоління лікарів, які вільно володіють англійською мовою, читають, навчаються, їздять (для обміну досвідом – ред). І це сприяє прогресу країни. Але, тим не менше, ми говоримо про велику кількість спеціалістів, які не відстоюють проактивну позицію, а інколи позаочі кажуть студентам, що "я своїх внуків чи дітей не вакциную". І, на жаль, таке в нас існує.
— Як цим Росія користується і чому саме звідти цей вітер дме?
Були різні наукові дослідження в соціальних мережах, є навіть свідчення наших спецслужб. Якраз напередодні широкомасштабного вторгнення в Дніпрі була викрита досить велика "фабрика", яка поширювала такі меседжі. І той самий Пригожин, "земля йому бетоном", є творцем так званого "інституту вивчення інтернету". Його штаб-квартира розташована під Санкт-Петербургом. Для чого це потрібно? Через дуже чутливі теми можна впливати на політичні настрої. Політики дуже радо їх використовують. А тема вакцинації дуже чутлива для того, щоб збурити суспільство. І відомо, що більшість таких меседжів надходять з цього "інституту вивчення інтернету". Для чого? Щоб збурювати суспільство. Певні меседжі для мене звучить смішно. Але є люди, які сприймають їх за чисту копійку. Згадайте, хто водив "хороводи" під Верховною Радою, коли постало питання вакцинації проти COVID-19? Філія якої церкви в Україні? Філія ФСБ в Україні робила ці хороводи.
"Кожні 10 років має бути ревакцинація комбінованою вакциною проти дифтерії і правця"
— Яка симптоматика дифтерії і про які щеплення варто згадати людині в дорослому віці?
Дифтерія починається як "застуда". Тобто, збудник потрапляє в горло і викликає запалення. Перші симптоми не є специфічними. Болить трохи горло, невисока температура, так начебто ти застудився. Але через кілька годин може з'явитися наліт, нашарування на мигдаликах. І дуже типово для дифтерії, коли ці нашарування виходять за межі мигдаликів. Ця плівка дуже тяжко знімається. Вона не розчиняється у воді, не розтирається між шпателями. І якраз така форма дифтерії найбільш небезпечна. Тому що токсини легко всмоктуються, потрапляють у лімфу, в кров. І є наслідки у вигляді ураження серця. Є ризик ураження гортані, трахеї, бронхів. Там плівка легко відшаровується і закупорює дихальні шляхи. Тобто обтурація відбувається певних бронхів, і відповідно повітря не надходить до легень. Тож варто пам'ятати, що початок терапії після третього дня від початку захворювання має досить погані прогнози щодо одужання і наслідків. Тобто, тут потрібно мати параноїдальну якраз налаштованість самого медичного працівника. Я своїм інтернам, студентам кажу: щораз, коли ви бачите пацієнта зі скаргами на біль у горлі, не полінуйтеся пересвідчитися в тому, що він вакцинований. Вакцинований не 20-30 років тому, а як передбачено в календарі щеплень. Кожні 10 років має бути ревакцинація комбінованою вакциною проти дифтерії і правця. Вакцина АДП-М.
— Чи можуть відмовити у плановому щепленні через те, що вакцина багатодозна. І хто зобов'язаний провести екстрену профілактику у випадку травми – первинна чи вторинна ланка?
Первинна ланка – це амбулаторії сімейної медицини, так звані поліклініки. Вторинна ланка – це вже травмпункти, наприклад, і спеціалізовані заклади медичної допомоги. Якщо є травма, то вакцинацію починають робити в травмпункті. Якщо вакцини немає, то необов'язково робити щеплення в той самий день. У вас є кілька днів, і це може зробити сімейний лікар. Щодо багатодозності. Є багато роз'яснень від Міністерства охорони здоров'я. Ми не рахуємо розлив вакцини, тобто втрати. Це перше. По-друге, вакцина, яку ми зараз маємо, підпадає під політику мультидозних флаконів. Це означає, що її можна використовувати 28 днів після забору першої дози.
— Тобто, не варіант, що "я не буду через вас розпаковувати флакон"?
Таке є на місцях і ми просимо про це повідомляти. Я, як голова правління ГО "Батьки за вакцинацію", прошу повідомляти туди. Ми потім повідомляємо МОЗ, а вони реагують на місцях і ще раз пояснюють керівникам, аби ті не ставили перепон і люди могли отримати захист від інфекційних хвороб. Це можна зробити і на сайті Національного порталу з імунізації.
КОНТЕКСТ
Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли. Тобто, тоді смертність від дифтерії сягала майже 3,5%. Такими є дані МОЗ України.
