Артем Котенко у фіналі "Дитячого Євробачення 2024". Фото: European Broadcasting Union
Україна була від самого початку серед фаворитів конкурсу
Наш Артем Котенко нагадав усьому світу, що українська пісенна нація однаково талановита ― від Карпат до Охтирки. Розкажіть про деталі змагань.
Конкурс був дуже цікавим, адже змагалися 17 сильних представників. Україна була від самого початку серед фаворитів конкурсу, ми боролися максимально гідно. Артем дуже викладався, виступав надзвичайно щиро та емоційно. Цікаво, що на Євробаченні шоу для журі відбувається напередодні, а потім вже прямий ефір, коли голосують глядачі. Обидва концерти Артем відпрацював на сто відсотків, саме тому за результатами і журі, і глядачів він посів другу сходинку, а в сумі це стало третьою позицією. Артем щоразу сходив зі сцени зі сльозами радості й піднесення. Емоції його переповнювали, адже меседж пісні саме про нього, про його дім. Артем як ніхто знає про дім, який у нього хочуть відібрати, тому що він із прифронтової зони на Сумщині. Хлопчик та його сім’я дуже люблять свою Охтирку, не хочуть нікуди переїжджати, кажуть, що це наше місто і ми нікому його не віддамо. Тому пісня "Дім", яку Артем співав на всю Європу, глибоко проймала. Коли ми спостерігали за лаштунками, то в усіх на очах були сльози. Люди відчували, наскільки болючим для нас є цей меседж.
Пісня саме про дім ― місце, яке завжди з тобою і в якому дихає воля
Чи розумів сам хлопчик, що він не лише має принести перемогу Україні у цьому конкурсі, а має знову і знову кричати на весь світ своєю піснею про те, що насправді ворог почав із нас нищення теперішньої цивілізації?
Артем ― дуже мудрий на свій вік. У наших умовах діти зараз дорослішають значно раніше, на жаль. Для Артема було надзвичайно важливо саме сказати, донести, щоб його почули. Бо пісня ж фактично про нього, його історію та історію кожної української дитини. Тому він дійсно щоразу виходив викладатися на повну, а в якийсь момент навіть кричав ― у тому місці пісні, де речитативна частина. Йому ніхто не казав, але він переходив на крик, настільки це було щиро і про нас. Дуже хотів достукатися. Сподіваюсь, вдалося.
Пісня саме так і називається англійською ― HEAR ME NOW, але офіційна назва "Дім". Як ви пов’язуєте ці дві назви?
Ми розпочинали з українського відбору. Цю пісню написала Світлана Тарабарова, музична продюсерка Нацвідбору, і від початку назва була "Дім". Тому що в речитативній частині йдеться саме про дім ― місце, яке завжди з тобою і в якому дихає воля. Але коли Артем переміг у Нацвідборі, ми усвідомлювали, що нам важливо, аби нас почув і зрозумів кожен у будь-якій точці світу. Тому ми взяли ще й англомовну версію назви HEAR ME NOW, це рефрен із приспіву, щоб донести меседж кожному слухачеві.
Ви згадали Світлану Тарабарову. Розкажіть про інших членів команди.
У нас чудова делегація цього року, кожен викладався на повну. Світлана Тарабарова працювала над музикою, Євген Кот готував постановку разом із нашим хореографом Данилом Демехіним, Артема підтримували вокальні тренери, знімальна команда Суспільного, наші чудові діти-танцівники, які тримали у руках рамки і в певний момент зводили їх докупи ― як візуальний символ дому. Але його стіни прозорі ― це нагадує нам, що коли ми про цей дім не дбатимемо і не захищатимемо його, то він може постраждати.
"Достукатися до максимальної кількості вух, очей і сердець"
Артем був прихворів начебто. Чи вплинуло це на його виступ, як ви вважаєте?
Насправді це впливало. Нам було складно першу половину тижня, тому що Артему складно було співати. А на першій репетиції він навіть беріг голос і не співав наживо. На другій репетиції йому стало краще, він почав активно співати, а до генеральної репетиції та прямого ефіру вже одужав. Це стало ще одним викликом, але між собою ми навіть жартували, мовляв, яким ще викликом нас злякаєш. Така кількість обставин, з якими ми боремося, тож застуда точно не заважатиме нам робити свою справу і донести те, що ми хочемо. Через пісню достукатися до максимальної кількості вух, очей і сердець.
.jpg)
Оксана Скибінська. Фото: Анастасія Мантач/Суспільне
Організатори повідомляли, що відбувається бот-атака на публікації про Артема та Україну
Були повідомлення про хейтові атаки ботів, такий собі кібербулінг із боку російських ботів на адресу Артема. Як він це переніс? Чи розуміє він, що інформаційна війна у будь-якому прояві ― це спроба розхитати його стійкість і таким чином вплинути загалом на Україну?
Це була проблема, з якою ми стикнулися досить гостро цього разу. Ми отримували сповіщення від організаторів про те, що відбувається бот-атака саме на публікації про Артема та Україну. Застосовувалися автоматичні фільтри, ми формували список слів, на які міг би спрацювати автоматичний фільтр, для того щоб блокувати бот-атаку. Артем знає про це, він свідомий. Тут говоримо про якусь таку мудрість не по віку. Він розумів, що на такі речі не треба зважати, їх не потрібно читати, тому що це маніпулятивні публікації, спрямовані на те, щоб його розхитати. Тож ми концентрувалися на позитиві. А взагалі, ми закликаємо українців писати хороше, тому що про хороше зазвичай не пишуть, а коли щось стається, то хочеться написати коментар. У нашій ситуації треба залишати позитивні відгуки, тому що штучно створеного масивного негативу дуже багато, а позитив треба вносити самим. Позитивні коментарі дуже заряджають робити свою важливу справу.
Напередодні змагань єврофани перше місце прогнозували учасниці з Португалії, але вона опинилась на другій сходинці.
Артем дуже подружився із представницею з Португалії. Взагалі діти добре спілкуються, тут немає конкуренції, а є єднання талантів, різних культур навколо спільних цінностей та любові до музики. Лунали різні прогнози, Україна також була в топах, як і Португалія та Іспанія. Але результати голосування виявилися досить несподіваними для всіх ― перемогла Грузія, друге місце посіла Португалія, а ми задоволені бронзою.
На своєму юному рівні Артем здійснював просвітницьку роботу
Чи знають діти з інших країн, в яких обставинах готував свій номер Артем Котенко?
Діти здружилися, дуже багато спілкувалися, і Артем часто розповідав їм про ті обставини, з якими він стикається. Не всі знали про війну в Україні. І Артем розповідав, наприклад, учасницям із Сан-Марино, Албанії про наші події. Дівчата позначали у своїх дописах Росію, а Артем запитував, чи знають вони, що Росія зараз робить з Україною? Вони не знали, тож Артем пояснював, а вони потім навіть вибачалися. Виходить, на своєму юному рівні Артем здійснював просвітницьку роботу для тих, хто не знав про ситуацію в Україні.
"Мамо, я сьогодні на цілий день забув, що триває війна"
Чи мав цьогорічний конкурс Дитячого Євробачення, на третьому році повномасштабної війни Росії проти України, якісь особливості? Чи отримали ви новий досвід?
Цьогоріч Дитяче Євробачення було для нас дуже особливим. Від самого початку ми з командою прагнули зробити широкий майданчик для дитячих талантів, місце, куди діти зможуть приходити, демонструвати свої вміння, отримувати максимум можливостей. Приходити з мінімумом наявних матеріалів, пісень, музики, але зі своїм талантом. І в подарунок отримати досвід роботи з музичними професіоналами та матеріал, який напишуть спеціально для них. Це складний шлях, але дуже корисний. Батьки навіть розповідали, що діти говорили таке: "Мамо, я сьогодні на цілий день забув, що триває війна". Тобто діти відволікалися від війни і займалися творчістю, так, як і має бути в дитинстві. Наші діти-фіналісти навіть приїхали до Мадрида підтримати Артема Котенка, тобто не було конкуренції, а була дружба, підтримка, спільна творчість. Заради такого позитиву та можливості дитячого розвитку ми і працюємо. Ми задоволені цим шляхом, доклали багато зусиль і хочемо, щоб Дитяче Євробачення продовжувало розвиватися.
Складні обставини війни не повинні зупинити розвиток і творчість
Що далі чекає на Артема Котенка, який здобув високе третє місце на Дитячому Євробаченні?
Ми насправді ніколи не прощаємося з нашими учасниками. Дитяче Євробачення ― важливий етап на старті їхнього творчого життя, але це лише початок. Ми продовжуємо працювати і в інших проєктах. Уже зараз в Артема заплановані виступи на церемонії нагородження, плануємо також іще один проєкт Суспільного. Максимально налаштовуємо Артема та інших учасників продовжувати працювати, творити свою музику, реалізуватися як артисти. Зараз дуже складні обставини війни, але вони не повинні зупинити розвиток і творчість. Через таку дружбу та спільну працю можна і потрібно розвиватися і творити нашу культуру. А про наступний Нацвідбір на Дитяче Євробачення інформація буде вже навесні.
