Фото з фейсбук-сторінки Олександра Кубракова
Ми виходимо в світові лідери з виробництва соняшникової олії
За минулий місяць Україна експортувала товарів на понад 3,8 мільярда доларів на 18,7% більше, аніж у вересні поточного року. З початку року експорт товарів сягнув майже на 34,6 мільярда доларів. Звідки такі цифри і що ми могли так ефективно експортувати на третьому році повномасштабної війни?
Це все наслідки напруженої роботи українських аграріїв та промисловців. Незважаючи на те, що в нас 1/3 земель на сьогодні не використовується, бо вона або тимчасово окупована, або замінована, або перебуває в зоні фронтових дій, то все ж таки нам вдалося вийти на хороший рівень, якщо ми говоримо у порівнянні з 2023 роком. Економісти це називають відновленням. 2022 був найважчим роком і найгіршим для українського експорту. В 2023 все потроху почало вирівнюватися, коли із липня після закінчення морського коридору під егідою ООН, Туреччини, Росії та України ми самостійно взяли під контроль морський коридор. Він працює. Справи пішли набагато краще. Плюс знялася напруга у сухопутних перевезеннях. Тому запорука успіху – гарна робота наших сільськогосподарських виробників, фермерів, нашого великого господарства плюс ЗСУ, військово-морських сил, які забезпечили безпеку морського коридору, плюс портовиків які напружено тризмінно працюють. Все це і дало такий хороший результат.
Якщо ми говоримо про ринки ЄС, то наша сільськогосподарська продукція в кращому випадку в межах 10% споживання того, що там є. Це важливо для нас. Ми менш важливі Європі – вони самі себе забезпечують. Ми важливіші для країн Північної Африки, Екваторіальної, Близький, Середній Схід. Ми годівниця Глобального Півдня.
Які агропродукти експортувала Україна в минулому році, що досягла таких хороших показників? Про які товари йдеться?
Соняшникова олія. Ми виходимо в світові лідери з виробництва соняшникової олії. Також кукурудза, пшениця, соя, насіння ріпаку. Територія, яка не перебуває в зоні бойових дій, не окупована і де є наші родовища. В нас є залізна руда, мінеральна сировина, трошки одягу, трошки продуктів готового харчування.
Мене не тішить, що ми продаємо пшеницю. Коли народ каже, що ми продали пшениці 20 млн тонн, то краще б ми продали 10 млн тонн макаронів. Щоб цю пшеницю переробили, зробили із неї вироби, тут отримали люди зарплати, сплатили податки і з доданою вартістю продали. Якби ми продавали метал хоча б первинної переробки – чавун, ще краще сталь, вироби з металу – от тоді б це було набагато цікавіше.
Звіт Мінекономіки свідчить про те, що в мінусі за 2024 рік лише дві галузі: експорт паливно-енергетичних товарів впав на 56%, деревини та целюлозно-паперових виробів на 4%. А в чому тут проблема?
Нам не вистачає енергетичного палива. Тому якщо раніше була ще можливість щось експортувати, то зараз практично все споживається тут. Щодо деревини окрема історія. Колись заборонили експортувати ліс кругляк – необроблену деревину. Якщо експортувати, то експортуйте краще дошки, а ще краще меблі. Експорт кругляка повинен і далі бути забороненим. Перед війною, завдяки тому, що за чотири роки, коли було заборонено експорт кругляка, у нас з'явилося порядка 110 нових підприємств у лісопереробній промисловості.
На першому місці експорт в країни ЄС
Куди експортують?
Географія змінилася, бо вплинула логістика, доставка. До війни найбільший споживач українського агропромислового експорту був Китай. Зараз він посунувся на третє місце. На першому місці зараз експорт в країни ЄС. Країни Азії потрошку відходять на друге, третє, четверте місце. Європейський ринок фінансовоємний, там у людей більше грошей, вищий рівень життя і краще споживання. За час війни на перше місце вийшла Польща. До війни була певна пересторога, бо трошки боялися відкривати бізнес в інших країнах. Зараз багато відкрили підприємств у Польщі, купують українське зерно польська фірма, але по суті це українці. Далі йде Німеччина, Іспанія, Туреччина. Оце така п'ятірка основних країн. Туреччина – традиційний давній партнер. Через Туреччину багато йде нашої продукції на Глобальний південь.
Яка ситуація із квотами від ЄС?
Квоти у нас залежать від політичної ситуації: у кого будуть вибори, там будуть і квоти. Польща, Словаччина, Угорщина – ці ті країни, де більше навіть був політичний підтекст, ніж економічний. Квоти – це домовленості.
У 2025 році що буде зростати у нашому експортному русі?
Обережний оптимізм. Багато чого у нас залежить від військових дій: будуть інтенсивні обстріли чи не буде інтенсивних, буде мир чи не буде миру… В цьому виді експорт, я думаю, збережеться. Але зараз у нас може з'явитися експорт військово-промислової продукції.
Політично Європа хотіла б нас приєднати, а економічно бояться. Тут, я думаю, не один рік у нас ще будуть тривати гострі дискусії, гостра боротьба і можуть бути всілякі моменти. Тому попереду у нас непростий економічний діалог, непроста економічна дискусія.
