Пилип Коляденко / Фото з інстаграм-сторінки philipp_kolyadenko
"Гурт KADNAY — це частина мене, яка існує вже впродовж 12-13 років нашої творчості. Тому я не можу виключати цей проєкт як данину того, що з ним пройшло моє становлення. А Phil it — це зараз більш сучасна моя варіація, як я себе бачу, своє життя, чим хочу відзначитись у своєму житті"
Пилипе, привіт! Наразі як ти розподіляєш свою роботу в обох проєктах, я зараз кажу про Phil it і KADNAY?
В мене набагато більше проєктів.
Я зараз про два конкретні проєкти, але можеш про всі.
Якщо говорити про два конкретні, — це все я, це все моє продовження, як я відчуваю музику. Я взагалі вдячний, що можу творити на всіх фронтах. Міг би більше — ставав би ще ширшим, ще більшим. Радий тому, що мене вистачає на все це. Як я поєдную? Справа в тому, що гурт KADNAY — це частина мене, яка існує вже впродовж 12-13 років нашої творчості. І в цьому є моє особисте зростання, зростання мене як музиканта, як людини, ми всі розвивались у цей час, ми всі подорожували зі звуком, з людьми, і з концертами й розуміли, до чого хочемо прийти в нашому житті. Тому я не можу виключати цей проєкт як данину того, що з ним пройшло моє становлення. А Phil it — це зараз більш сучасна моя варіація, як я себе бачу, своє життя, чим хочу відзначитись у своєму житті, хоча б для себе, щось залишити для слухача, для глядача. Й дати можливість іншим творцям теж попрацювати, зробити якісь зусилля, придумати щось. Це все є простором для вільної думки, вільної музики й вільного арту, до якого ми дуже сильно прикіпіли. Один раз спробували в якості експерименту (наш перший концерт — це була експериментальна історія). І от ми спробували його, й в цілому нам настільки цей експеримент зайшов, що ми продовжуємо. Я не кажу, що в нас плани на найближче майбутнє. Сьогодні це дар, що ми існуємо, віримо в це і продовжуємо розвиватись.
Ти кажеш, що в тебе багато проєктів і ти щасливий, що тебе вистачає на всі, але є якась пріоритетність, що виходить на перший план?
Буду реалістом, звісно, на свій проєкт — на Phil it — витрачається дуже багато сил. У тому плані, що багато грошей, багато всього, щоб він існував. Щоб ця платформа існувала для нас усіх, треба витрачати багато енергії, сил, багато натхнення на написання музики й всього іншого. В цілому я думаю, що 60% мого часу йде на Phil it. Завтра може все помінятись, тому що завтра в нас підготовка до роботи з KADNAY, наприклад. Тобто сьогодні думками я можу бути з Phil it, завтра я переналаштовуюсь, тому що мені теж треба жити, є різні проєкти, де я не маю бути тягарем, а маю теж і підтримувати, і рухатись поруч із хлопцями. Тому в мене день за днем, немає чогось сталого, воно може змінюватись, і мені в цій формі, я нещодавно про це думав, доволі комфортно. Тобто такі перемикання — для мене комфортні.
Пісня "На самоті", яку ми зараз послухаємо, — це чутлива історія для тебе?
Завжди. В будь-чому, що б я не робив, — це чутлива історія, яку я внутрішньо для себе теж переживаю, відпускаю, забуваю й потім знову згадую. Це — творчість, вона завжди так і працює. Особливо для авторів, хто сам працює з музикою і з текстами, ми намагаємось пережити для себе, не просто уявити, як воно буде сприйматись, ми самі його сприймаємо для початку, щоб мати змогу наситити тексти й музичний план, наситити чимось більшим, ніж просто ноти, а вкласти своє розуміння життя, душу, якісь переживання емоційні й неемоційні. Тобто це робота музикантів над собою для того, щоб далі наш трек або якийсь уривок прослухали інші.
"Конвеєрна творчість" — це жахлива тенденція. Я ненавиджу цю тенденцію, а особливо кількість дуетів. Мене просто "виносить", коли я їх чую. Я вже забув, що артисти чи музиканти роблять самі, окрім того, що вони з кимось співають… Класно, що є розвиток, але здебільшого я "за" те, щоб ми всі були індивідуальні"
Я запитав про це, тому що часто-густо ми бачимо конвеєрну роботу.
Це жахлива тенденція. Я ненавиджу цю тенденцію, а особливо, не знаю, помічали ви чи ні, кількість дуетів. Мене просто "виносить", коли я їх чую. Я вже забув, що артисти чи музиканти роблять самі, окрім того, що вони з кимось співають. Така тенденція бісить, але ми маємо не забувати, що ми це створюємо для людей. Якщо є попит на це й людям цікавіше слухати про те, як, ну не знаю, автівка їде до моря, в якомусь плані ми не можемо проти цього йти. Є слухач, є настрій суспільства, настрій більшості. Тобто якщо більшості подобається колаборація артистів, — у цьому є прикол. Я теж це люблю. Phil it загалом більше року, й лише за цей рік ми зробили дві колаборації. Я рахую, що набагато більше, тому що люди, які долучались до нашого складу або до тих чи інших виступів, — це теж певна колаборація. Ми постійно когось додатково запрошуємо на різні виступи, записи, і це теж класна історія, коли ти можеш розділити свою творчість іще з кимось, і ця людина прийде зі своїм прочитанням, зі своїм баченням. Це супер, я це підтримую!
Спочатку ти сказав "Я це ненавиджу", а потім "Я обожнюю"!?
Ненавиджу, що це стало тенденцією і цього забагато. Завжди, коли є багата вибірка, губиться найцікавіше, якісь найяскравіші моменти. На початку війни, коли в релізну п’ятницю 15 артистів випускали класні треки, ти сидів і думав: "Офігезно!" А зараз, на третій рік війни, в цю релізну п’ятницю п’ять тисяч чудових треків, серед яких просто губляться яскраві й класні особистості. Дякувати Богу, що ми були на різних преміях. Я подивився і YUNA (вони нас не бачать, але це неважливо), і Megogo, й всі інші премії, то вони такий прошарок артистів обирають! У кожній премії — різні артисти, і це так круто, що вони і молодих підтримують, і невідомих, та й нас підтримують. Все одно класно, що є розвиток, але здебільшого я "за" те, щоб ми всі були індивідуальні.
Слухати пісню "На самоті" від проєкту Phil it, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
