"30 червня 1902 року Мадзолевським було засновано Товариство швидкої медичної допомоги. Але ще до цього Київ мав Товариство надання допомоги потерпілим при нещасних випадках. Це товариство нараховувало 180 членів, і цей гурток був створений у 1883 році. Одним із засновників нічних чергувань був Теофіл Яновський", ─ зазначив Анатолій Вершигора.
Заслужений лікар України розповів, як люди жили до появи швидкої допомоги.
"По-перше, приватні лікарі надавали допомогу не безкоштовно. Також були цирюльники, самаритяни та Червоний Хрест, які надавали допомогу. Але такого не було, щоб виїжджали вночі за викликом. У 1902 році Київ був дуже великим промисловим містом. Хвороби були майже ті самі, що і зараз, зокрема, нещасні випадки на заводах та мануфактурах, отруєння алкоголем, чадним газом, кіптявою лампи, морфієм, миш'яком тощо. Було дуже мало травм. Найменша кількість викликів швидкої за добу було 5 викликів, а найбільша ─16 викликів. Наразі близько 10-11 викликів за добу", ─ сказав він.
Фото: kievtime.com
Вершигора додав, що "спочатку швидка пересувалася на двох каретах. Карети ─ це екіпаж, який прийшов з Відня. П'ять карет було розмитнено безкоштовно, які купили, зокрема меценат Нікола Терещенко та Товариство київських велосипедистів".
Лікар зауважив, що кошти на медицину збиралися різними шляхами. "Була довідкова книга, в якій були правила виклику швидкої допомоги, що робити в тій чи іншій ситуації. Дуже велику роль у розвитку екстреної медичної допомоги відіграли жінки, і були дамські бали. Також були покровителі, які жертвували на медицину", ─ зазначив Вершигора.
.jpg)
На фото: станція швидкої допомоги на Володимирській, 33, uk.wikipedia.org
Вершигора розповів, що історія швидкої допомоги весь час крутилася в одному районі.
"Це в районі вулиці Володимирської, Рейтарської та Пирогова. Перша станція була в районі вулиці Пирогова. Потім нам побудували дуже гарну будівлю на вулиці Рейтарській, 22 для рятувальної станції. Ще одна станція була на вулиці Володимирській, 33", ─ сказав лікар.
Фото: zn.ua
