Мобільний додаток

Україна більше не змінюватиме закон про освіту відповідно до побажань інших країн

9.09.2020 р., 12:00

Про те, як довго мовне питання використовуватимуть у політичному аспекті і чи можна все ж таки дійти згоди з нашими сусідами в ефірі Українського радіо розповідає експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська.

Дмитро Кулеба у Бухаресті на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Румунії заявив, що Україна більше не змінюватиме закон про освіту відповідно до побажань інших країн, але подбає про захист інтересів і національних меншин, і державних. "Я би не визначала цей візит суто як статистичний чи протокольний. Якщо простежити за географією контактів нашого міністра закордонних справ, то стає очевидним, що він намагається вибудовувати і підтримувати досить жвавий діалог по лінії сусідніх країн із західного кордону України. Тому сторони зараз намагаються знайти більш креативні і новітні шляхи вирішення хронічних питань. Українсько-румунські відносини порівняно з відносинами з Угорщиною чи Польщею не є найбільш загостреними", – коментує Юлія Осмоловська.

На питання, як подібну заяву Дмитра Кулеби сприймуть в Угорщині експертка зазначає: "Міністр закордонних справ намагається вибудовувати досить широке поле контактів з угорською стороною. Зараз ми чекаємо на зустріч нашого президента з прем’єр-міністром Угорщини, де планується підписати рамкову декларацію про співробітництво, у тому числі з врегулюванням цих проблемних питань, які є в двосторонніх відносинах. Дмитро Кулеба зазначив, що Україна буде змінювати своє внутрішнє законодавство з адміністративно-територіальним устроєм. Останньою домовленістю, яка в Україні була трактована як поступка Угорщині, було представлення планів адміністративно-територіального поділу України і розширення Берегівського району. Насправді це був дуже розумний крок, тому що Берегівський район у тому вигляді, в якому він є зараз має концентрацію  угорців 76%, а за новим поділом буде лише 46%. Тому прийняття рішень у регіоні буде визначатися більш широким колом учасників. Крім того, це внутрішні справи України, як ділити країну по адміністративно-територіальній системі. Міністр наголосив, що вже достатньо було зроблено поступок в контексті мовно-освітнього закону. Румунська сторона не так гостро ставила це питання, як це робить Угорщина".

На спільній прес-конференції міністрів закордонних справ було зазначено, що курс України на вступ України до ЄС і НАТО відповідає спільним інтересам України та Румунії. Чи можна сподіватися, що Бухарест не створюватиме перешкод у цих питаннях і не піде шляхом Угорщини, яка ще в липні заявила, що продовжить зберігати вето на засідання Україна-НАТО на рівні міністрів поки Україна не змінить свою політику в забезпеченні прав нацменшин прогнозує Юлія Осмоловська: "Зустріч нашого президента і прем’єр-міністра Угорщини може змінити угорську позицію стосовно підтримки  чи блокування діалогу між Україною та НАТО. Цей ефективний кейс вимог угорської сторони до України і шантажування власне абсолютно іншими речами, таким як стратегічні і геополітичні орієнтації України і курс на НАТО, може бути спокусою для інших сусідніх країн, які якщо не будуть бачити, що їхні інтереси відстоюються, зможуть вдаватися до такого шантажу. На сьогодні таких ознак немає з боку Румунії. Крім того, сторони підписали меморандум про співробітництво у військово-технічній сфері і в принципі ці питання так само покривають співробітництво в контексті забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні. Тобто у нас є стратегічні точки дотику, які важливіші, ніж використання такого інструменту як шантаж нашими геополітичними перспективами".

На питання, наскільки підтримка Румунії буде вагомою і наскільки Румунія може стати адвокатом України експертка зазначає: "Тут потрібно дивитися на загальноісторичний контекст тих країн, які традиційно підтримували Україну в євроінтеграційних устремліннях і ті, які були більш помірковані. Румунія належить до другого табору. Тут також слід зважати на авторитет цих країн всередині Європейського союзу. Болгарія та Румунія традиційно вважаються більш проблемними країнами членами ЄС, аніж ті на які можна рівнятися в питаннях трансформаційних процесів в Східній Європі. Тут питання і корупції і дуже кволих економічних реформ тощо.  Тому добре, якщо в нас не буде проблемних двосторонніх відносин, через які Румунія блокуватиме певні євроінтеграційні речі для України. Але сподіватися, що ця країна може стати палким адвокатом України в ЄС не варто".

На фото Юлія Осмоловська UATV

Україна більше не змінюватиме закон про освіту відповідно до побажань інших країн

Новини по темі