Меморандум про співробітництво між Україною та Польщею. Що це за документ?
"Це важливий крок, який ми сьогодні спільно зробили із поляками, це нова сторінка в спільному інформаційному житті. Меморандум фіксує всю співпрацю, всі спільні ініціативи і напрацювання, він відкриває для всіх нас нові можливості. Цей меморандум буде подовжуватися автоматично. Наша співпраця розпочалася із першого дня повномасштабної війни. Польські друзі наступного дня почали відключати російську пропаганду з ефірів, пам'ятаючи слова Леха Качинського: "Хто наступний?" У них була готовність давати відсіч ворогові разом із нами.
Медіа в Польщі дали можливість мовити українським журналістам звідти. Для них тут організовують тренінги. Вони запровадили програму "Казки для дітей" українською мовою. Колеги прагнуть допомагати нам відновлювати інфраструктуру, допомагати нашим провайдерам: вже частково була надана технічна допомога. Ми задумали з Польським радіо спільні програми. Ми плануємо відбудувати новий інформаційний простір, адже його доведеться відновлювати".
Зобов'язання України в медіа щодо статусу кандидатства
"Це той "Закон про медіа", над яким ми працювали ще до війни, який вже зареєстрований до першого читання в парламенті. Він вже має багато тих пунктів, які ЄС ставив перед нами. І цей законопроєкт має бути ухвалений якнайшвидше. Там є три вимоги:
- Унеможливлення превалювання приватного інтересу над суспільним. Наші слухачі і глядачі повинні знати, кому належать медіаресурси. Має бути прозора структура власності: за чиї гроші працює цей медіаресурс. І щоб під час виборів медіа згідно приватних інтересів власників не впливали на електоральний вибір.
- Ми повинні адаптувати наше українське законодавство до аудіовізуальної директиви. Це документ, який регулює правила в медіапросторі.
- Зміцнення ролі Національного регулятора. Щоби ми були не лише спостерігачами, але й могли реагувати на порушення в інформаційному просторі, щоб ми мали цей механізм впливу".
Які враження від польського Суспільного мовника
"Коли ми запроваджували Суспільний мовник в Україні, то орієнтувалися на польську модель. Кожна країна має свої особливості у роботі Суспільного мовника. Але основні принципи і незалежність така сама. Що стосується фінансування, то воно відрізняється. Ми повинні в цьому питанні перейти на незалежні джерела. Бо державний бюджет це трохи інше.
Нас запитували поляки щодо досвіду нашого об'єднаного марафону "Єдині новини" в ефірі. Наскільки такий досвід може бути важливим для Польщі? Ми готові цим досвідом поділитися. Польські журналісти прихистили у себе білоруських журналістів. Білоруси хотіли, щоб українці більше знали, що відбувається в Білорусі. Ми мало розповідаємо про те, як живе білоруське суспільство. Багато журналістів потрапляло під репресії. Жоден білорус не думає про військовий наступ в Україну".
Фото: Національна рада з питань телебаченні і радіомовлення
