Ольга Герасим'юк: "Білоруські журналісти, що виїхали до Польщі вимагають більшого розголосу про життя в Білорусі"

Ольга Герасим'юк: "Білоруські журналісти, що виїхали до Польщі вимагають більшого розголосу про життя в Білорусі"

12-14 липня делегація Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України на чолі з Головою регуляторного органу перебуває з офіційним візитом у Польщі. Мета цієї зустрічі: узгодити практичні кроки для посилення співпраці у сфері медіа в контексті європейської інтеграції України, а також відновлення та підтримка українських телерадіоканалів, що постраждали від війни. Було підписано Меморандум щодо співпраці у медіавідносинах України і Польщі. Про деталі цієї зустрічі розповіла слухачам Українського радіо голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк.

0:00 0:00
10
1x

Меморандум про співробітництво між Україною та Польщею. Що це за документ?

"Це важливий крок, який ми сьогодні спільно зробили із поляками, це нова сторінка в спільному інформаційному житті. Меморандум фіксує всю співпрацю, всі спільні ініціативи і напрацювання, він відкриває для всіх нас нові можливості. Цей меморандум буде подовжуватися автоматично. Наша співпраця розпочалася із першого дня повномасштабної війни. Польські друзі наступного дня почали відключати російську пропаганду з ефірів, пам'ятаючи слова Леха Качинського: "Хто наступний?" У них була готовність давати відсіч ворогові разом із нами. 

Медіа в Польщі дали можливість мовити українським журналістам звідти. Для них тут організовують тренінги. Вони запровадили програму "Казки для дітей" українською мовою. Колеги прагнуть допомагати нам відновлювати інфраструктуру, допомагати нашим провайдерам: вже частково була надана технічна допомога. Ми задумали з Польським радіо спільні програми. Ми плануємо відбудувати новий інформаційний простір, адже його доведеться відновлювати". 

Зобов'язання України в медіа щодо статусу кандидатства

"Це той "Закон про медіа", над яким ми працювали ще до війни, який вже зареєстрований до першого читання в парламенті. Він вже має багато тих пунктів, які ЄС ставив перед нами. І цей законопроєкт має бути ухвалений якнайшвидше. Там є три вимоги:  

 

  • Унеможливлення превалювання приватного інтересу над суспільним. Наші слухачі і глядачі повинні знати, кому належать медіаресурси. Має бути прозора структура власності: за чиї гроші працює цей медіаресурс. І щоб під час виборів медіа згідно приватних інтересів власників не впливали на електоральний вибір. 
  • Ми повинні адаптувати наше українське законодавство до аудіовізуальної директиви. Це документ, який регулює правила в медіапросторі. 
  • Зміцнення ролі Національного регулятора. Щоби ми були не лише спостерігачами, але й могли реагувати на порушення в інформаційному просторі, щоб ми мали цей механізм впливу". 

 

Які враження від польського Суспільного мовника

"Коли ми запроваджували Суспільний мовник в Україні, то орієнтувалися на польську модель. Кожна країна має свої особливості у роботі Суспільного мовника. Але основні принципи і незалежність така сама.  Що стосується фінансування, то воно відрізняється. Ми повинні в цьому питанні перейти на незалежні джерела. Бо державний бюджет це трохи інше. 

Нас запитували поляки щодо досвіду нашого об'єднаного марафону "Єдині новини" в ефірі. Наскільки такий досвід може бути важливим для Польщі? Ми готові цим досвідом поділитися. Польські журналісти прихистили у себе білоруських журналістів. Білоруси хотіли, щоб українці більше знали, що відбувається в Білорусі. Ми мало розповідаємо про те, як живе білоруське суспільство. Багато журналістів потрапляло під репресії. Жоден білорус не думає про військовий наступ в Україну". 

Фото: Національна рада з питань телебаченні і радіомовлення