Майже 650 лікарень перебувають на тимчасово окупованих територіях, з ними МОЗ підтримує контакт і нараховує медикам зарплату — Ляшко

Майже 650 лікарень перебувають на тимчасово окупованих територіях, з ними МОЗ підтримує контакт і нараховує медикам зарплату — Ляшко

Вже понад пів року в Україні триває війна з Росією, яка щодня приносить все нових та нових постраждалих. Як працює в таких умовах медична система, чи вдалося відновити роботу медичних закладів на звільнених територіях, а також - що відбувається на окупованих територіях? Чи варто восени, крім воєнних труднощів, очікувати й на повернення Covid-19? Про все це Українське радіо дізнавалося у міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка.

0:00 0:00
10
1x

Навесні ми вже говорили з Вами, як працює медична система в умовах війни, як довелося перелаштовуватися. Зараз цікаво, чи вдалося повністю відновити роботу медичних закладів на звільнених територіях і чи вистачає там співробітників?

Через повномасштабне вторгнення РФ дійсно система охорони здоров’я змінила пріоритети. Я не буду лукавити, коли скажу, що все працює досконало. Оскільки ми всі розуміємо, що відбувається в країні через постійні ракетні обстріли, бойові дії на великій частині нашої території. Якщо подивитися сьогодні, то ми маємо 927 об’єктів — закладів охорони здоров’я, які пошкоджені окупантами. З них 123 — зруйнували вщент, вони відновленню не підлягають. На їхньому місці буде відбуватися нове будівництво об’єктів в разі доцільності або буде вирішено питання, як ці медичні послуги на цій території будуть надаватися шляхом, можливо, модернізації або розширення іншої лікарні, яка є поруч.

Також було пошкоджено 505 аптечних закладів, де відпускалась і програма "Доступні ліки". 47 із них були зруйновані вщент і також відновленню не підлягають. У більшості випадків це аптеки в житлових будинках, в які російські терористи направляли свою зброю, свої ракети.

Коли ми говоримо про те, чи вдалося відновити медичну допомогу на деокупованих територіях, то тут також ситуація неоднозначна. Сьогодні ми вже повністю відновили 57 пошкоджених медичних закладів. Це в першу чергу ті медичні заклади, які в результаті обстрілів або вибухової хвилі мали незначні пошкодження, що стосувались вибитих вікон, дверей. Крім того, це ті заклади, в яких була пошкоджена покрівля, тому їм надавався пріоритет, щоб досить швидко відновити. Ще 204 об’єкти ми відновили частково, але забезпечили так званий "технологічний процес". Тобто вони працюють так, як і в довоєнний період, однак є певні речі, які будуть потребувати чи заміни, чи переобладнання. Зокрема, такими об'єктами є шахти ліфтів: якщо пошкоджена стіна і ми бачили, що є перекіс несучих стін. Експерти одразу дивились, чи є небезпека завалення: якщо немає — лікарня одразу розпочинала працювати. Водночас маємо певні незручності, які пов’язані саме з роботою ліфтів, і це проблематично. Проте добре, що в 2020 році за ініціативи президента "Велике будівництво" ми запустили будівництво приймальних відділень за новими європейськими технологіями й 202 заклади отримали ці приймальні відділення. У них на першому поверсі є й операційні, які нам знадобилися саме в цей період. Вони використовуються, зокрема й в тих закладах, де, наприклад, наразі не працюють ліфти.

Ми всі знаємо, що під час повітряних тривог ліфтом користуватися заборонено. Як цим правилом користуються в лікарнях, адже насправді операційні й палати пацієнтів на різних поверхах?

Є певні установи, які, на жаль, не можуть на кожну повітряну тривогу забезпечити спуск всіх тяжкохворих пацієнтів або пацієнтів, які перебувають підключеними до медичного обладнання в бомбосховище, зокрема коли ми говоримо про багатопрофільну лікарню, про велику реанімаційну та операційні зали. Жодна лікарня не зможе функціонувати. Ми повинні будемо закривати лікарні. Ми оцінювали ризики, і всі медичні працівники, які працюють в закладах охорони здоров’я, багатопрофільних лікарнях, у відділеннях, які "витягують" людей майже з того світу, ухвалили рішення, що вони продовжують працювати з пріоритетом на порятунок життя і надією на те, що конвенція буде працювати і заклади охорони здоров’я не повинні бути мішенню для пострілів. Хоча країна-терорист неодноразово нам доводить зворотнє. Але ми повинні пишатися нашими медиками, які, можливо, для когось непомітно, але продовжують робити свою роботу і є тим самим фронтом, яким є і наші ЗСУ. Вони також під час повітряних тривог не залишають своє місце роботи, а боронять нашу країну. Це ризик, на який медики йдуть свідомо.

Ви вже сказали про пошкодження лікарень і аптечних закладів. А що ви можете сказати про втрати серед персоналу за пів року війни?

Ми повинні тоді говорити про дві складових. Я можу сказати про цивільних медиків, які працюють в закладах охорони здоров’я і не були мобілізовані, оскільки питання про санітарні втрати серед мобілізованих — це питання до Генштабу, і виключно вони уповноважені це коментувати. 

Щодо медиків, які працювали або на екстреній медичній допомозі, або в цивільних лікарнях, на жаль, ми маємо 18 смертей. Ці люди загинули від куль, снарядів чи їхніх уламків окупантів. Також 60 медиків отримали важкі поранення й отримують медичну допомогу в закладах охорони здоров’я. 

Пане Вікторе, на початку війни Ви сказали, що не дуже багато медиків, працівників медичної галузі виїхало за кордон. Але, звісно, була частина таких, серед них й жінки з дітьми, які мали покинути територію, бо були в Ірпені. Чи повернулися вони зараз? Чи є тенденція до повернення на свою попередню роботу? Чи, можливо, медики шукають роботу в нових закладах, якщо попередні поки не існують?

Це досить складне питання. Є питання виїзду медичних працівників за межі України — це в основному жінки з малими дітьми, і таких в нас за офіційною статистикою 0,5% від усіх медичних працівників, які працювали з Національною службою здоров’я України за програмою медичної гарантії. Тобто офіційно десь 2,5 тисячі лікарів і медичних сестер залишили Україну. Навіть якщо є похибка в офіційній статистиці — ми таке теж припускаємо, бо в перші дні після 24 лютого мали хаос в реєстрації, то це невелика кількість медиків. Вона суттєво не впливає на кадрове забезпечення системи охорони здоров'я.

Також ще близько 4 тисяч медиків вимушено змінили місце праці через те, що їхні заклади перебувають на території, де Росія намагається встановити окупаційний режим, а також — в певних зонах бойових дій. Якщо місто чи населений пункт опиняється на лінії фронту, ми стараємось евакуювати звідти і цивільне населення, і медичних працівників. На їхнє місце заїжджають військові лікарсько-сестринські бригади, які в складі медичного підрозділу ЗСУ забезпечують надання медичної допомоги. І тут черговий непрямий вплив російської агресії. Люди можуть втратити здоров’я чи життя не через прямий постріл чи уламки, а опосередковано, оскільки з населених пунктів, що перебувають на лінії фронту "швидка", на жаль, не можна евакуювати так, як це відбувається в мирний час. Це може призводити до того, що людям з інфарктами, інсультами та іншими небезпечними хворобами наші медики не зможуть вчасно надати допомогу. Це — один з елементів тероризму, тому ми й говоримо, що Росія — це країна-терорист, і те, що вона робить, це також елементи геноциду. Випадки біля Запорізької АЕС, коли вони і підпалюють, і обстрілюють, знеструмивши майже всю Херсонську область та частину Запорізької — це також вплив й на медичну допомогу. В лікарнях майже все закільцьовано на роботі з електроенергією: й апарати ШВЛ, й наркозно-дихальна апаратура, і та ж штучна нирка чи штучний кровообіг.

Як організована робота медичних закладів, адже насправді струм — це те, що пропадає чи не в першу чергу під час обстрілів?

Ті лікарні, що перебувають на підконтрольній нам території, де ми маємо безперешкодний доступ, ми стараємося забезпечити зараз дизель-генераторами значно більшої потужності. Оскільки дизель-генератори, які в нас працювали, були зорієнтовані в першу чергу на забезпечення найбільш критичних відділень — операційних та відділень інтенсивної терапії. Як показала практика оточення міста Чернігова, нам потрібні в деяких лікарнях значно більшої потужності дизель-генератори, оскільки ті не витягували весь заклад, а досить тривалий час лікарні були без світла. Завдяки нашій спільній роботі з міжнародними партнерами нам вдалося поставити майже 400 потужних дизельних генераторів, які забезпечують і лікарню, і об'єкти, які є поруч з нею. Головною тут буде вчасна поставка палива для цих генераторів.

Щодо того, що відбувається на території, де Росія намагається встановити окупаційний режим: там не завжди в нас є зв’язок. Старались і пробивались до лікарень. Деякі лікарні мали безпосередній дзвінок, і, коли не було світла, ми запитували, чи є пацієнти, то дехто говорив, що працюють, поки є дизель-генератори, а дехто — що, слава Богу, не було пацієнтів в операційних та реанімаційних залах. Тому негативних наслідків не було, але результати ми матимемо уже пізніше.

А що стосовно, наприклад, водопостачання? Чи це не так проблематично для лікарні, як втрата світла?

Втрата світла — це критично і відбувається одразу. Світло відключають, якщо немає альтернативного джерела енергопостачання. Тоді одразу відключається життєво важливе обладнання, яке забезпечує життєво важливі функції людини, яка перебуває і потребує цього обладнання. Це, на жаль, може призводити до несумісних із життям станів.

Щодо водопостачання, то це також критично, але завжди є час підготуватися, знайти і доставити альтернативні джерела, зокрема і бутильовану воду. Тому ті, хто зараз має можливість, відразу познаходили альтернативні джерела. Наприклад, в місті Миколаєві після того, що ми бачили в Чернігові, запустили і бурили свердловини окремо для кожної лікарні, щоб все працювало навіть під час можливої диверсії, коли зупинять водопровід. 

Тобто лікарні намагаються стати максимально автономними?

Так. І тут знову ж таки питання із харчоблоками. Зазвичай практика показувала, що харчування — це один з елементів, який можна віддавати на аутсорсинг. Тоді це забезпечували фірми зі сторони, і в них виходило дешевше, ніж утримувати сам харчоблок і працівників. Однак зараз одна з умов, уроків, які ми маємо з повномасштабного вторгнення РФ, це те, що якщо це є аутсорс, то використовувати повинні приміщення лікарні і їхні наявні харчові блоки після модернізації. Оскільки це, наприклад, відбувається в деяких освітніх закладах в межах програми, яку підтримувала перша леді щодо покращення дитячого харчування в навчальних закладах. Тому і в лікарнях ми будемо рекомендувати й в ліцензійних умовах будемо прописувати, щоб харчоблоки працювали.

Так само й лабораторії, оскільки приватні лабораторії, які по аутсорсингу надавали послуги, позакривались. Державні та комунальні працювали, і ми старалися доставляти їм розхідні матеріали, щоб збоїв в цьому процесі не було.

Наскільки вам взагалі вдається контролювати або хоча б дізнаватися, яка ситуація в лікарнях на окупованих територіях? Чи може міністерство впливати на роботу закладів на тимчасово окупованих територіях?

На жаль, впливати напряму ми не можемо, лише опосередковано. І ми використовуємо ці можливості. З перших днів війни ми працюємо з міжнародними партнерами для того, щоб вони використовували всі свої ресурси і політичний вплив — зокрема, це Червоний Хрест, ВООЗ, "Лікарі без кордонів", інші ООНівські структури — для того, щоб Росія відкривала гуманітарні кордони, через які ми будемо поставляти лікарські засоби, розхідні матеріали до лікарень, а також до аптечних закладів. Оскільки українці, які перебувають на цих територіях, також потребують доступу до життєво важливих ліків, а країна-агресор не дає цього зробити і не дає нам поставляти ліки з території, підконтрольної уряду України.

Сьогодні 649 надавачів послуг — закладів охорони здоров’я перебувають на території, де Росія намагається встановити окупаційний режим. У нас зв’язок з ними періодичний, але ми продовжуємо мати з ними контакт, працювати з їхніми керівниками, нараховувати їм заробітну плату і в більшості випадків вдається довести цю заробітну плату на картки медичних працівників. Там, де не вдається в той чи інший місяць це зробити, їхня зарплата нараховується і перебуває на рахунках єдиного казначейського рахунку. Після верифікації або відновлення зв’язку і розуміння, що відбулося з тим чи іншим працівником, зарплата буде виплачена, тому переживати за це медичним працівникам не потрібно.

Чи відома ситуація із забезпеченням ліками медичних закладів та аптечних пунктів на тимчасово окупованих територіях?

Відома в частині того, що вона є катастрофічною. Поставок не відбувається — зараз я кажу про Херсонську і Запорізьку області. Значно важче розуміння ситуації на території Донецької і Луганської областей, бо там важче відбувається спілкування з керівниками закладів охорони здоров’я, які можуть охарактеризувати стан із забезпеченістю. Однак бригади екстреної медичної допомоги, з якими в нас є контакти, нам передають певні дані.

А чи надають військові медики допомогу цивільному населенню, наприклад, якщо вони опинилися на лінії фронту або у прифронтовій зоні?

Так, надають, і ми вдячні за це. В нас зараз немає поділу українців на військових і невійськових. Всі, кому потрібна медична допомога, її отримують в закладі охорони здоров’я без різниці, до чийого відомчого профілю вони належать. Інакше бути не може. Це узгоджена позиція МОЗ і начальника медичних служб ЗСУ.

Чи є вже зараз змога робити складні операції недалеко від зони бойових дій, чи досі доводиться тяжких поранених везти у великі обласні центри?

Змога є, але складні операції не відбуваються біля лінії фронту з інших причин. Система охорони здоров’я переорієнтувалася на військові рейки. І сьогодні на першому етапі головне — це стабілізація стану. Закрити і прибрати причини, які можуть призвести до летальних наслідків. На другому і третьому етапі евакуації вже відбувається стабілізація стану, для того, щоб не було сумнівів, що людина виживе. А третій етап — це вже відновлювальне лікування, реконструктивна хірургія і виправлення того, що робилося в бойових умовах більш експертними спеціалістами.

Тобто неможливо все-таки порівнювати умови лікарні і польовий госпіталь?

Вони діють по зовсім інших протоколах. І ми, і ЗСУ просто дивимося на дотримання цих протоколів, оскільки не може зараз хірург біля передової заходити в 5-6-годинну операцію. В нього зовсім інші завдання, і ми не можемо прогнозувати, що може статися поруч за ці 5 годин, поки він оперує одного, яка кількість потерпілих може приїхати. Тому в них зовсім інші завдання. А далі — працює чітка система евакуаційних маршрутів, де ми контролюємо навантаження для того, щоб рівномірно розпорошити кількість оперативних втручань, які будуть робитися на території всієї країни, щоб не було завантаженості певних закладів. Однак ми все одно розуміємо, що є певні хаби на сході та півдні нашої країни, які забирають на другий етап евакуації основну кількість поранених і травмованих і працюють в цьому напрямку.

За ці пів року, на Вашу думку, удосконалилися військова медицина? Чи можете Ви сказати, що зараз є більший відсоток врятованих, ніж було в перші місяці війни?

Я б хотів, аби вдосконалення тут не те, що не мало меж, а зупинилось, і ми всі перейшли на мирні рейки. Оскільки ті жахи війни, які сьогодні бачать і наші медичні працівники, і ті травми, з якими потрапляють до наших лікарень, не можна порівняти з жодними цифрами статистики. Тут я хотів би сказати, що наші медики — молодці, вони роблять все можливе. І паралельно з цим на території України запроваджується ще й ряд нових інноваційних методів лікування, які не використовувалися в Україні. Це пов’язано як і з бойовою травмою, так і небойовою. Медицина не стоїть на місці, ми розвиваємо медичну систему і, повірте, наші медики — професіонали.

А коли люди опиняються вже на підконтрольних Україні територіях, чи можуть вони отримати, незалежно від свого місця перебування допомогу, зокрема електронні рецепти і доступ до програми "Доступні ліки"?

Програма "Доступні ліки" підлаштувалась під військові рейки. Ми внесли ряд змін для того, щоб вона продовжувала діяти і під час війни. Кількість ліків, які можна придбати безкоштовно або з невеликою доплатою, не зменшилася, а навіть зростає. Держава продовжує відшкодовувати аптекам їхню вартість, забезпечуючи українцям доступ до необхідних препаратів.

Сьогодні програма "Доступні ліки" поширюється на 401 лікарський засіб. Серед них найбільш ключовими є серцево-судинні хвороби, діабет другого типу. Відпускаються безкоштовно інсуліни, препарати для профілактики інсультів та інфарктів, для лікування розладу психіки та епілепсії, а також бронхіальної астми і нецукрового діабету. За препаратами, які вам потрібні, спочатку треба звернутися до сімейного лікаря і поцікавитися, чи є вони в програмі "Доступні ліки". Він випише або електронний, або паперовий рецепт, і за ним в аптеці можна отримати безкоштовно лікарські засоби. Його вартість оплатить держава.

З початку війни ми отримали понад 318 мільйонів одиниць лікарських засобів, які передані нам як гуманітарну допомогу. В основному вони розподілені по прифронтових лікарнях, а також доставлені на території, де зараз Росія намагається встановити окупаційний режим. Водночас ми розподілили їх і по території всієї країни, тому коли сімейний або лікуючий лікар призначає не стаціонарне, а амбулаторне лікування, то одразу запитуйте, чи є тут кабінет (а він повинен бути) для видачі гуманітарних ліків. Тоді можна прийти, проконсультуватися, дізнатися, чи є такий препарат у вигляді гуманітарної допомоги. Зокрема, можна буде отримати знеболювальні, жарознижувальні  та іншу велику групу препаратів гормонозамісної терапії.

Якщо ж ви знаєте, що є гуманітарна допомога, а вам її не дають, то треба зателефонувати на номер 0800602019, залишити заявку, і ми з рівня міністерства подивимось, де гуманітарна допомога на рівні цієї області та населеного пункту "зависла", щоб її пришвидшити і спустити якомога ближче до пацієнта.

Дуже багато людей зараз втратили свого сімейного лікаря через переїзд: або свій, або лікаря. Що робити зараз, якщо людина змінила місце проживання або її лікар кудись виїхав?

Зараз багато людей, зокрема й лікарів, змінило місце проживання. Тому з перших днів війни в МОЗ був виданий наказ, який дозволяє сьогодні звернутися до будь-якого сімейного лікаря, незалежно від того, чи є у вас підписана декларація з цим лікарем. 

Ми всіх сімейних лікарів перевели на оплату по 1/12 від договору, який був заключений на початку цього року, і Національна служба здоров’я України оплачує їм цю допомогу. В певних регіонах зросло навантаження на сімейних лікарів, в інших — зменшилося через те, що пацієнти виїхали. Але не можна порівняти умови надання медичної допомоги, наприклад, в Бахмуті і під Львовом чи Івано-Франківськом. Тому наш посил до медичної системи: "Будь ласка, виконуйте цей наказ". 

У разі, якщо десь є проблема, що хтось із сімейних лікарів не хоче прийняти пацієнта без декларації або виписати йому електронний рецепт, то варто звертатися на номер гарячої лінії 0800602019. Ви можете залишити звернення, і ми обов’язково його розглянемо і будемо вживати відповідних заходів.

Зараз згідно зі статистикою за кілька тижнів кількість людей, які захворіли на COVID-19, зросла на понад 60%. Що нам чекати і яка нині ситуація? Чи прогнозується погіршення?

На жаль, до всього, що є сьогодні, зростає й захворюваність на коронавірусну хворобу. За минулий тиждень ми виявили 9113 випадків, що на 67 % більше, ніж тижнем раніше. Я впевнений, що це ще не реальна статистика, оскільки в багатьох сьогодні превалює питання безпеки над питанням здоров’я і при появі симптомів вони не звертаються до лікаря, щоб не наражати себе на небезпеку і для того, щоб не турбувати зайвий раз лікаря.

Ми бачимо, що ковід нікуди не дівся: за минулий тиждень до лікарень потрапило 2600 осіб на лікування. Це вже випадки середньої тяжкості або в людей з групи ризику, які старшого віку або з хронічними хворобами.

Pараз на рівні КМУ ми продовжили термін дії карантину і надзвичайної ситуації по коронавірусній хворобі до кінця цього року. Розуміємо, що зараз більше рекомендації, а не жорсткі обмеження, як колись були. Водночас прошу всіх передивитися свій вакцинальний статус. Вакцина дає нам можливість навіть під час інфікування легше перенести хворобу: без госпіталізації і без потрапляння до реанімації. Адже з коронавірусною хворобою ми також будемо заходити в осінньо-зимовий період. Крім того, на носі в нас і сезон гострих респіраторних інфекцій: грип, парагрип, риновірус. З цим всім також треба бути обережним, і система охорони здоров’я до цього також готується.

Нещодавно з’явилося повідомлення про те, що в Україні з’явилась нова вакцина від COVID-19. Що це за вакцина?

Це вакцина Johnson, яка і раніше була. Вона передбачала однократне введення, зараз ми її отримали як підтримку від наших міжнародних партнерів — зайшло понад 100 тисяч доз. Також є вакцина Pfizer, CoronaVac, тому в нас вибір для українців щодо вакцини на будь-який смак.

Кому рекомендовано робити другу бустерну дозу?

Поки що Національна група експертів з імунопрофілактики рекомендувала міністру охорони здоров’я через своє рішення дозволити другу бустерну дозу для людей похилого віку, а також з груп ризику. Зокрема, йдеться про тих, в кого є хронічні захворювання і в яких інфікування коронавірусною хворобою може призвести до тяжких ускладнень і небажаних наслідків.

Тобто ті відносно здорові люди, які хочуть отримати другий бустер, поки чекають?

Так, поки чекають дозволу МОЗ.

Як нині розвивається вітчизняне протезування і чи впроваджуються в нас якісь нові технології, адже зараз в тому дуже зросла потреба?

Дійсно, розвивається. Ми повинні зрозуміти, що питання підготовки до протезування — це МОЗ, саме протезування — це Мінсоцполітики. В них є в прямому підпорядкуванні державні підприємства, які роблять протези. Крім того, є реєстр підприємств, які виробляють протези — їх 42. Ми маємо маршрути пацієнта, тобто заклади охорони здоров’я, в які надходять люди з ампутаціями. До них відразу приходять соціальні працівники та представники виробників. Людина може обрати протез того чи іншого класу зі списку, який визначений Мінсоцполітики, і підприємство почне виготовляти індивідуальний протез під кожну людину. Держава його оплачує.

Паралельно з цим ми запускаємо ряд ініціатив, які будуть запускати інноваційні технології в реконструктивній хірургії та в протезуванні. Сьогодні в нас є заклади охорони здоров’я, які роблять унікальні операції, дозволяють зберегти кінцівки, відновити пошкоджені м’язи, обличчя після операцій.

Також за ініціативи першої леді у львівському регіоні буде відкриватися Центр реабілітації для так званих "суперлюдей". Там будуть лише інноваційні технології та біотехнологічні протези. Тому ті, хто потребує протезування, мають звернутися до лікаря, який все підкаже. Все протезування буде за кошти державного бюджету, незалежно від статусу: чи це військовослужбовець, чи учасник бойових дій, чи людина, яка опинилася в об’єкті, в який поцілила РФ. Тут ми всім гарантуємо якість та безкоштовність.

Фото: Суспільне