Про ухвалення воєнного бюджету. Чи передбачав депутатський корпус план Б на соціальні видатки бюджету, якщо не вийде зібрати 38 млрд від наших партнерів?
"Бюджет, як основний кошторис держави, є найважливішим голосуванням у депутатській залі за весь рік. Тому що бюджет ― це закон законів. І дуже важливо ухвалювати його вчасно, збалансовано, з урахуванням тих надходжень і видатків, які плануються. Тому цьогоріч ми ухвалили його найшвидше за всю історію незалежної України, причому найбільш консолідовано ― 295 народних депутатів проголосували за цей бюджет, це майже конституційна більшість. Це означає, що депутатський корпус дуже добре усвідомлює усі перспективи і можливі загрози, пов’язані з неприйняттям державного бюджету.
Особливістю є те, що це бюджет воєнного стану. Основна важлива його складова ― видатки на нашу оборону, ЗСУ та інші потреби сил оборони України. Для нас дуже важливо, щоб ці видатки були реальні й кореспондували надходження до бюджету. Інша велика частина бюджету ґрунтується на тих запозиченнях, які Україна отримує від партнерів. Саме тут включається українська дипломатія. Багато вже вдалося отримати, ми ведемо переговори на рівні ЄС та США, на рівні фінансових інституцій. Ми консультувалися у співпраці з МВФ, ЄБРР, тобто є загальна підтримка України і вона шалена. Чи є план Б? Безперечно. Ми усвідомлюємо, що у разі, коли якісь політичні сили у світі змінять ситуацію підтримки, потрібна додаткова консолідація можливостей всередині країни. Це перегляд бюджету в частині інших видатків, а також запасні договірні можливості з нашими партнерами, які готові переглянути свої програми підтримки України. Головним є те, що світ консолідований навколо України, адже перемога України ― це перемога цивілізованого світу".
"Євросолідарність" і "Батьківщина" не голосували за цей бюджет, аргументуючи, що не передбачено зростання соціальних виплат. Чому не вдалося знайти компроміс?
"Ідеальних бюджетів не буває, і не тільки в Україні. Але 295 народних депутатів взяли відповідальність за майбутнє нашої країни. І ми чітко розуміємо, що цей бюджет ― це бюджет підтримки солдатів на передовій, бюджет внутрішньо переміщених осіб та біженців, бюджет сімей загиблих, а також соціально вразливих верств населення. Завдання депутатського корпусу ― забезпечити бюджет країни, все інше, на мою думку, це якісь відмовки різних політичних сил, що намагаються капіталізувати свої політичні проєкти. Я вважаю, що в період війни це неможливо і неприпустимо. Хотів би, щоб ми консолідувалися навколо одного ― інтересів України та кожного українця. Це апріорі".
На початку навали голосування було більш одностайне, ніж зараз. Чи означає це, що у стіни парламенту повернулась політична боротьба?
"У перші дні я зібрав лідерів фракцій та груп, і ми домовилися, що тепер у парламенті є лише одна фракція ― Україна. Ми створили антивоєнну коаліцію у Верховній Раді, яка справді голосувала всі необхідні речі для переведення України на рейки воєнного стану. Ми дуже швидко ухвалювали рішення. Сьогодні є абсолютно інший порядок рішень, які потрібні для розвитку країни, і починає включатися політика. Але ми все одно намагаємося до винесення в залу всі ці питання проговорювати, і в результаті кожне питання набирає конституційну більшість голосів. Я дуже вдячний усім, що ми тримаємося цього рівня консолідованості парламенту, бо це означає рівень консолідованості суспільства. Нам дуже важливо зберегти єдність у парламенті. Політична діяльність можлива тільки після нашої спільної перемоги, після того, як буде капітуляція Росії і ми зможемо пред’явити повністю всі вимоги щодо відшкодування збитків у результаті неспровокованої та ганебної війни з боку РФ. Лише тоді можемо включатися в політику і дискутувати. Сьогодні це парламент країни, що воює, і в період воєнного стану тут немає місця для політики".
Який шанс, що парламентські вибори пройдуть вчасно, тобто восени 2023 року? Скільки часу після нашої перемоги потрібно для підготовки виборів?
"У такому питанні давати прогнози ― дуже невдячна справа. Усі ми прив’язуємося до найсвятішої дати в історії України ― дня нашої перемоги. Увесь виборчий процес ми будемо відраховувати від неї. Він займатиме 4-6 місяців. Але я думаю, що після перемоги буде ухвалено відповідний законодавчий акт, який унормує виборчі питання. Під час воєнного стану вибори проводитися не можуть. Після нашої перемоги ми проведемо демократичні вибори в абсолютно новій переформатованій країні, яка має чіткі та зрозумілі цінності, народ якої не роз’єднаний за релігійною, мовною та іншими ознаками, тому що під такою навалою ворога ми всі спресувалися в єдиний український народ. І цей народ буде мати інші цінності, підходи й абсолютну нетерпимість до корупції та інших речей. Очікуємо на перемогу й готуємося до подальшого виборчого життя. Ми пам’ятаємо, як вибори в Україні запускалися і проходили за 2-3 місяці. Після перемоги ми запустимо всі виборчі процеси, і я дуже хочу, щоб вони відбувалися відповідно до Конституції України".
Наскільки важливими для ухвалення рішень є голоси груп, які утворились на уламках колишнього ОПЗЖ?
"Партія "Слуга народу" є монобільшістю і розраховує насамперед на свої сили. Але якщо ініціативи влади знаходять відгук у різних фракціях і групах, то значить ми йдемо правильним шляхом. Бюджет голосував увесь зал, окрім двох фракцій. Залежно від ініціативи і політичних переконань, ми знаходимо спільників із дуже багатьох питань для голосування. Але насамперед покладаємося на фракцію, яка складає монобільшість. Проте якщо є державницький інтерес, інтерес України, будь ласка, приєднуйтесь, ми тільки "за". По великій кількості законопроєктів ми отримуємо більше 300 голосів, а це означає, що маємо державницькі рішення, які об’єднують увесь зал, і на цей період всі забувають про свої політичні речі. Це парламент, і має бути співпраця".
Нагадаємо, що є депутати, які жодного разу за період широкомасштабної війни не відвідали ВР, які втекли з країни, деякі навіть зрадили країну. Нещодавно Верховна Рада застосувала одну із семи можливостей позбавлення мандата народного депутата. Щодо двох нардепів цю процедуру було проведено через позбавлення громадянства. Але важливий нюанс ― ці нардепи мали подвійне громадянство.
Чи можливо застосувати таку норму до інших народних депутатів, які відверто саботують ВР, і чи розробляються якісь альтернативні способи вирішення цього питання?
"Те, що деякі народні депутати з моменту повномасштабного вторгнення жодного разу не відвідали парламент ― це ганьба ганебна. Мені дуже соромно, що ці люди досі залишаються народними депутатами. Але ми маємо діяти в межах, що передбачені у Конституції. Крім того, у період воєнного стану ми не можемо змінити Конституцію. У ній справді є 7 передумов, які можуть бути підставою для звільнення народного депутата. І періодично ми їх застосовуємо. Дехто пішов за заявою, дехто втратив громадянство, щодо декотрих ми очікуємо вироків у кримінальних справах. Паралельно ми розробляємо механізм, адже ці особи вже понад 6 місяців не з’являються на території України, і ми будемо ставити питання про місце їхнього перебування. Можливо, будемо визнавати їх безвісно відсутніми, це також одна з підстав, для того щоб позбавити їх мандата народного депутата України.
Хочу нагадати, що ще на початку нашої каденції Президент України пропонував розширити підстави для позбавлення народних депутатів статусу. Туди включалися ще дві важливі норми. Перша ― щодо прогулів нардепів, якщо вони не з’являються на робочому місці. Але, на превеликий жаль, фракція "Слуга народу" не має 300 голосів, щоб її проголосувати. Інші фракції на той час не були готові підтримати це рішення. Але я глибоко переконаний, що народний депутат, який не ходить на свою роботу, повинен втрачати мандат. Це була та підстава, яка б дала можливість законодавчо позбутися таких нардепів. Здається, вже 4 чи 5 нардепів ми звільнили, і всі інші також будуть позбавлені свого мандата. Ще раз підкреслюю, що ми діємо лише в спосіб передбачений Конституцією України".
Колишній нардеп Рабінович був обраний за списками. За законом, якщо один депутат вибуває, то наступний за списком має зайняти його місце. Йдеться про список вже розпущеної ОПЗЖ. Хто займе місце Рабіновича у Верховній Раді?
"У нас було ухвалено законодавство, яке стосується таких партій, і було відповідне рішення РНБО. Там є абсолютно інший режим щодо поновлення народних депутатів, тому я думаю, що навряд чи ми отримаємо нового народного депутата. Це рішення не сприйме суспільство, і воно буде суперечити законодавству України".
Про перспективи розвитку саміту "Кримської платформи"
"Вперше це питання гучно пролунало минулого року, коли була започаткована міжнародна "Кримська платформа". Спершу вона працювала на рівні голів держав, ми провели перший саміт, а цьогоріч другий. Ми спілкувалися з Президентом Зеленським, і була пропозиція розширити це питання. Тож ми пішли шляхом парламентського виміру, і для нас було дуже важливим отримати зворотну реакцію. Було дуже приємною новиною, коли ми отримали понад 60 виступів на міжнародному саміті "Кримської платформи" у Загребі. Це був акт консолідації, якого досі не знав світ. Тому що дуже важливо не просто продемонструвати єдність на словах, а показати єдність у рішеннях. Про те, що будь-які заяви чи постанови, які стосуватимуться Криму, матимуть однозначну підтримку в контексті територіальної цілісності України. Крім того, у нас була можливість поговорити про систему світової безпеки. Чесно визнати, що сьогоднішня система міжнародної безпеки не працює, це показало 24 лютого. Ми обговорили питання, що наші парламенти мають ухвалити законодавчі акти, пов’язані з конфіскацією майна РФ, щоб це відбувалося синхронно. Було проговорено, що дії, які вчиняє Росія, є геноцидом українського народу. Парламенти повинні це визнати. Зараз ми очікуємо такі рішення від інших парламентів, і я дуже сподіваюся, що наступного року ми проведемо другу парламентську "Кримську платформу". Ми дуже хочемо проводити її в Криму, запланували місто Бахчисарай. Тож будемо робити все для того, щоб другий парламентський саміт проходив на території, якій він присвячений".
Коли ми зможемо сказати, що парламент завершив роботу над законодавством для вступу України до ЄС? Які законопроєкти будуть найскладнішими для ухвалення?
"Ми розпочали говорити про наш шлях до Європейського Союзу наприкінці лютого, було підписано звернення, після цього ми отримали відповідний статус. І потім я одразу заявив, що дуже хочу, аби до кінця цього року парламент виконав усі 7 завдань, які перед ним стоять. Ми досі налаштовані на термін до кінця року. Дуже хочу, щоб парламент завершив усі питання, і ми відзвітувалися перед європейськими колегами про виконання цієї роботи.
Ми йдемо швидко. Вже призначили двох членів Вищої ради правосуддя, це одна з вимог, також ми ухвалили всі закони щодо боротьби з відмиванням коштів. Крім того, зараз ми очікуємо рішення Венеційської комісії по законопроєкту, який стосується конкурсного відбору суддів Конституційного суду України. У першому читанні ми ухвалили закон про медіа, очікуємо на відповідні висновки європейських інституцій. І залишилося законодавство про національні спільноти, зараз ми у переговорному процесі. Але не все залежить від України, адже ми маємо консультуватися з європейськими партнерами, щоб вони поставили зі свого боку "верифіковано". До кінця року хочемо перекинути м’яч на поле ЄС і сказати: ми виконали завдання і готові до повноцінних перемовин про наше повне членство у Європейському Союзі".
Фото: Українське радіо
