Про хоббітів на Майдані
"Толкін створив справді глибокий твір, який апелює до різних шарів європейської історії, культури та міфології. До того ж, цей твір дуже загострений етично. В часи, коли стверджували, що немає білого та чорного, є лише сіре, Толкін створив текст, як сказав один з критиків того часу, де можна зробити правильний етичний вибір. Й наша ситуація, коли точно зрозуміло, де біле, а де – чорне, й етичний вибір має зробити кожен мешканець, як України, так і Росії, така, де образи і моделі Толкіна дуже добре спрацьовують", – зазначив Михайло Назаренко. Літературознавець додав, що все почалося в 2013 році, коли на екрани вийшов другий "Хоббіт" і з’явився відеоролик "Повстання хоббітів", де кадри Майдану чергувалися з кадрами з фільмів Джексона. "Вже тоді стало зрозуміло, що "хоббіти" повстали проти неправди, злочинної влади і далі не буде простіше".
Під час війни українці можуть чи не найкраще зрозуміти Толкіна
"На початку повномасштабного вторгнення ми з іншими колегами-фантастами почали звертатися до колег за кордоном, аби вони висловили свою позицію й розірвали стосунки з російськими видавцями. Натомість ми отримали зворотну цікавість: в інтерв’ю для подкасту, який записував нью-йоркський блогер, він згадав про Толкіна. Блогер здивовано усвідомив, що дуже багато алюзій, згадок про Толкіна у зв’язку з війною, російським вторгненням. Й питав нас, чому тут передусім згадується Толкін, адже на Майдані в нас була Нарнія, орки виникали вже тоді", – розповіла Світлана Тараторіна. Письменниця зазначила, що відповідь на це питання також криється й в самому авторі. Джон Роналд Толкін задумав свої першу книгу задовго до того, як написав її – ще до Першої світової війни. Й з окопів в листах він вже обдумував цей світ. "Вочевидь це велике протистояння добра із темрявою, яке він заклав у своєму тексті і яким надихнув майбутні покоління фантастів та мільйони читачів. Безперечно, Перша світова війна вразила Толкіна, адже тоді загинули і його друзі, що також вплинуло на текст. Тому коли ми проживаємо досвід війни, то можемо чи не найкраще з усього цивілізованого світу зрозуміти те, що він насправді вкладав в цей текст. Зараз, коли ми переживаємо досвід війни і все стає простіше або прозоріше, ми повертаємося до двополярного світу, де є однозначне зло, а також світлий бік, який йому протистоїть". "Зараз згадується посил Толкіна про те, що навіть найменші або на позір найслабші, найнепомітніші здатні стати ключовими персонажами у війні та протистояти неймовірному злу. Та зрештою – перемогти це зло", – зазначила Світлана Тараторіна.
"Не знаю, наскільки редактори "Звезди" були притомними людьми"?
"Крім хоббітів, була ще паралель із Гондором – країною із давніми традиціями та корінням, яка століттями протистоїть Мордору, тому що межує з ним. Я б не сказав, що треба проводити якісь конкретні паралелі, достатньо того, що ми знаємо, на якому ми боці. І росіяни теж насправді знають, на якому боці вони. Кілька місяців тому була дослідження одного російського фахівця з Толкіна, який показав, як в російській культурі відбувалося ототожнення себе з орками. Тобто це не ми нав’язуємо їм цей образ, а вони його сприйняли", – розповів Назаренко. Це, за словами експерта, цікавий психологічний феномен: чому в росіян існує сильна потреба у виправданні зла. "Коли Ієн Маккелен, який зіграв Гендальфа, приїздив до Росії, то якась ліберальна журналістка його запитала: "Мені здається, що Гендальф така жахлива істота: він приходить і намагається змінити весь лад. Адже чим ельфи краще, ніж орки?" Ельфи краще, ніж орки тим, що вони не приходять, аби вбивати. А Гендальф підтримує добрий лад, а не нацистський орднунг. І те, що культурна спільнота, читаючи книжки Толкіна, дивлячись екранізації його творів, цього не розуміє багато що про неї говорить". Також існувала й російська версія, додала Стужук, за якою українські військові – представники народу ельфів: "Здається, в 2015 чи 2016 році, коли на телеканалі "Звезда" з’явилося повідомлення, що у лавах ЗСУ воюють ельфійські кіннотники. Подумали, що це фейк, але ні – в них висіло на сайті певний час таке повідомлення. З’ясувалося, що ми завдячуємо всьому цьому Мартіну Бресту, який описував те, як він служив якраз за мотивами Толкіна. Він описував у стилі Толкіна, як у них відбувалася служба". "Не знаю, наскільки редактори "Звезди" були притомними людьми, аби таке написати. Але загалом такий матеріал вони пропустили”, – розповіла Олеся Стужук.
Чому українці називають росіян орками?
"Коли ми говоримо "орки", ми екстраполюємо образ, тому що вони асоціюються саме із тим, що ми читали у Толкіна або могли бачити в екранізаціях. Однак те, що творили кіношні орки – це дитинство в порівнянні з тим, що творять орки, які прийшла до нас на територію", – пояснила Стужук.
Орків треба жаліти?
У сучасному політичному російському дискурсі зараз присутня думка, що орків треба жаліти, адже вони стали злими самостійно – їх штучно вивели з ельфів, змінили і перетворили на потвор: "Те саме ми чуємо зараз чуємо у російському дискурсі. "Це не ми, ми не знали. За що нас карають? Нас змусили".
Фото: FAZ
