"Форум не лише про війну в Україні"
"Давос — неформальний форум бізнесових та політичних еліт, де відбувається ширше обговорення, ніж російсько-українська війна. Йдеться про виживання людства, яке стикнулося з геополітичними зсувами. Зокрема, як виходити з ситуації, коли Європа втратила дешеві енергоносії, глобалізація руйнується і перетворюється на регіоналізацію та невідомо, чи Китай співпрацюватиме зі США", — зазначає Руслан Осипенко. Однак він наголошує, що безпековий трек був у центрі уваги багатьох інших треків, які обговорювалися, адже російсько-українська війна і призвела до цих геополітичних зсувів. "Продовольча та енергетична криза, а також криза біженців розглядалися через призму війни, оскільки Кремль власноруч сформував всі ці кризи. Важливо, що більшість країн-учасниць форуму дійшли до висновку, що фактично Росія підірвала глобальну систему безпеки та економічний розвиток, кинула виклик правам людини, а також веде імперіалістичну війну в Україні. І на цьому фоні наша делегація спрацювала дуже добре і на випередження", — каже експерт.
"Українська делегація поширила власну формулу миру"
Війна проти України нині стала окопною та позиційною, і це вигідно Росії, вважає експерт. Тож наступним кроком Москви було б підняття прапору "миротворців" і пропозиція "мирних" перемовин на її умовах: тобто щоб захоплені території залишилися за нею. Тож, на думку Осипенка, важливо, що "серед 52 представників держав українська делегація першою презентувала власну формулу миру, яка полягає у тому, що ми хочемо миру і готові обговорювати будь-які мирні ініціативи. Але після того, як всі російські війська підуть з території України".
Читайте також — Цьогорічний ВЕФ у Давосі пройшов максимально ефективно для України — Гончаренко
"Зброї буде більше"
До більшості учасників форуму прийшло розуміння, що в цій війні має перемогти Україна, бо вона захищає свою землю, державу і кордони, визнані ООН. Тому буде постачатися зброя для ЗСУ, каже Руслан Осипенко. Експерт-міжнародник переконаний, що фінансова, політична та безпекова підтримка нам точно забезпечені у 2023 році.
"Генрі Кіссінджер уже не бачить перешкод"
"Була чітка заява про відповідальність, до якої слід притягнути військово-політичне керівництво Росії. Крім того, колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер (лауреат Нобелівської премії мир – ред.), який дуже лояльно ставиться до Росії та завжди виступав "голубом миру" та "мостом між Заходом і Сходом", заявив, що не бачить перешкод, щоб Україна приєдналася до НАТО", — зауважує Осипенко. На його думку, це означає, що світ змінився, і Україну вже не відносять до сфери впливу Росії. Відтак Україна буде членом і Європейського Союзу, і НАТО, як закінчить війну, зауважує експерт.
На фото: Генрі Кіссінджер (Wikimedia Commons, бібліотека LBJ, автор Джей Годвін)
"Україні не дадуть програти, але…"
Осипенко також зазначає, що "колишній прем’єр-міністр Фінляндії припустив, що у другій половині 2023 року проблеми європейців хвилюватимуть їх більше, ніж війна в Україні. Крім того, 2023 рік є передвиборчим у США, Росії та Україні. Це той період, коли спостерігається дестабілізація у відносинах між країнами. Тож все це впливатиме на допомогу Україні. Її може бути менше". Відтак експерт вважає, що Україні варто розвивати військово-промисловий комплекс, аби нас не змусили сісти за перемовини та поступитися територіями.
Читайте також — Більше контрнаступальної зброї та вбивць "Шахедів" — експерт про пакет допомоги після "Рамштайну-8"
Китай все ж був на Давосі?
"Під час саміту G20 ключовою була зустріч між очільниками Китаю та Сполучених Штатів Америки, і це означає, що світ став біполярним. Нині ж Китай фактично замістив Росію, яка претендувала стати центром сили та хотіла перемовин зі США, аби поділити сфери впливу. Тож від діалогу Сполучених Штатів і Китаю залежатиме міжнародний порядок денний", — каже експерт-міжнародник.
У Давосі була делегація Китаю, яку очолював віцепрем'єр Лю Хе, і це дуже показово. Осипенко вважає, що це свідчить про готовність Китаю вибудовувати діалог зі США та Заходом і що він хоче конструктивної співпраці. "Принаймні у короткостроковій перспективі Китай хоче використати коопераційний сценарій, а не конфронтаційний, під час якого йдеться про підготовку до великої війни. Китаю потрібно 10-20 років спокійної співпраці з Заходом для того, щоб опанувати позицію економіки номер 1 у світі. Крім того, призначення міністра закордонних справ Китаю (30 грудня минулого року новим главою дипвідомства КНР став Цінь Ган — ред.) також є показовим фактом. Адже новим очільником відомства працюватиме колишній посол Китаю в США. Водночас заступник міністра, який відповідав за Росію, був понижений, що також є сигналом Заходу", — звертає увагу Руслан Осипенко.
Фото: World Economic Forum
