Пантеони у світі
Це є безумовно римським винаходом: храм, де молилися всім богам. І це було також своєрідним початком кризи релігійності стародавнього світу. У Греції, наприклад, поставили жертовник узагальненому невідомому богові. Подібне до пантеону було також і Вестмінстерське абатство – там були спочатку виключно аристократи і королівська кров, згодом доєдналися церковники та політики. Там є похований і Ньютон. У 17 ст. туди потрапляє Олівер Кромвель (англійський діяч, полководець, вождь індепендентів, лідер Англійської революції у 1643-1650 роках – ред.)
Фото: Пантеон (Рим), uk.wikipedia.org
В Парижі свого часу також з'явився пантеон, який вшановує вже безпосередньо людей. Перші спроби зробити пантеон були не дуже вдалими. Бо історія пантеону там почалася зі двох скандалів: туди потрапив граф Мірабо (діяч Великої Французької революції, один із найвідоміших ораторів та політичних діячів Франції – ред.). Потім Марат (Жан-Поль Марат – діяч Великої французької революції, один із лідерів якобінців – ред.)
Паризький пантеон вважається демократичнішим за Вестмінстерське абатство. Бо в 19 столітті там з'явилися вже письменники та вчені: Еміль Золя, Марія Склодовська-Кюрі, Олександр Дюма. Можна історично простежити, як формується пантеон: спочатку там були лише боги, потім правителі, особи королівської крові та вищі ієрархи церкви, а потім вже і видатні люди.
Пантеон в Україні
Нам пощастило, що в нас цей пантеон не у камені, а в історичній пам'яті. Нам немає де знайти ці решти, щоби увіковічнити в мармурі. У нас все простіше, бо відбувається у віртуальному просторі. Все переоцінюється: і Бандера, і Мазепа, і Хмельницький. У нас пантеон жвавий і рухливий. Є логіка в цих постатях, але вона історично змінна. Хто і чому потрапляв у 19 столітті? Хто і чому потрапляє у 20 столітті? Чому потрапив Богдан Хмельницький, а не Сагайдачний? Це те, без чого не було б Богдана… Виплеснулося те, що сиділо роками в людей. З ним пов'язані дві поворотні події: Сагайдачний воював із поляками, а Богдан виступив проти. А потім поворот до Москви, який виявився набагато радикальнішим. На що сам він не розраховував. Поворотність події визначає напрямок того чи іншого героя. Виборювання незалежності, з іншого боку союз із Москвою, і всі пам'ятали за різне. Сагайдачний і Хмельницький в порівнянні завжди йдуть. Але поворотність Богдана все ж випереджає. З ним пов'язані різкі повороти історії.
Богдан Хмельницький
Бандера
На сьогодні провідник ОУН Степан Бандера став для українців героєм, констатує Олексій Панич. Після війни значення Бандери буде слабшим, ніж воно є сьогодні, додає філософ. Бандера є символом опору, боротьби за незалежність. "А коли ми вже вибороли незалежність, то інші герої вийдуть на перше місце. І тоді знову звільниться місце для суперечок, переоцінки минулого". Ми, як суспільство, знаємо про Бандеру багато. Але ці знання не затребувані щодня. "Щоширше коло людей поділяє якесь спільне бачення постаті минулого, то менше фактів вони активно пам'ятають про цю постать минулого", – зазначає Панич.
Фото: Олексій Панич, Суспільне
Чи можна змінити уявлення поляків про Бандеру?
"Не бачу такої можливості. Можна змінити уявлення поляків про те, як українці уявляють собі Бандеру. І чому це уявлення є саме таким? Кожній нації завжди пам'ятається щось одне, щось своє. У поляків так само відбувається". Як каже філософ, не може бути абсолютної тотожності поглядів. Ми пам'ятаємо, спираючись абсолютно на інші факти. "Можна порозумітися на "давайте погоджуватися не погоджуючись". Що я б сказав полякам, коли б побачив Залужного поряд з портретом Бандери? "Я розумію, що у Вас є гіркі спогади, пов'язані зі Бандерою. Якби якимось дивом Бандера із того часу перенісся в сьогодення, він не мав би жодних проблем із поляками. Бо вся визвольна боротьба була б спрямована винятково проти РФ. Бандера вважав би поляків нашими союзниками, а не ворогами. Ми проїхали той історичний момент, коли нам було що ділити із поляками. Ми поважаємо, що у вас є гіркі спогади. А у нас інші спогади. Ваші спогади не можуть бути нашими. І навпаки".
Три види історії
Новий історичний поворот може оживити в минулому щось таке, про що вчора ще не згадували. Олексій Панич наводить нам три види історії: антикварну (історія, яку ми зберігаємо в недоторканності). Монументальну історію – історія зі знаком плюс, героїзована позитивно. І є критична історія – зі знаком мінус, спираємося, щоби відштовхнути це все від себе. "Немає в історії таких подій, щоби для всіх вона була або зі знаком плюс, або зі знаком мінус. Хіба що Гітлер. Зі Сталіним поки що так не вийшло".
Читати також: Росія знищила в Україні понад 30 музеїв, пошкодила 500 культурних інституцій
Герої українського пантеону
"Логіка, за якою потрапляють герої до українського пантеону, змінюється. Зараз процес формування героїв перебуває на паузі. Іде їхнє гальмування, принаймні до перемоги. А на виборах якраз і потрібні будуть впізнавані обличчя. Серед героїв зараз присутній збірний образ. А от персоналізованого яскравого героя немає. Одне обличчя можна виділити – Володимира Зеленського. І будь-яке інше, яке з'являється поруч, викликає несприйняття. Пантеон героїв війни сформується тоді, коли вляжуться всі емоції. Одна постать акумулюватиме подвиги інших", – резюмував Олексій Панич.
Фото: Степан Бандера, uk.wikipedia.org
