"Україну чекає повернення культурних цінностей, вивезених навіть під час Другої світової" — Мінкульт

"Україну чекає повернення культурних цінностей, вивезених навіть під час Другої світової" — Мінкульт

18 травня у всьому світі відзначають Міжнародний день музеїв, який вже другий рік поспіль є особливим для українських музейних працівників. Йдеться й про великі втрати, яких зазнає спільнота через загарбницькі дії росіян, й загалом про шкоду, яку воєнні дії завдають культурній спадщині. Про втрати і перемоги музеїв України та як наша держава планує повертати культурні цінності, вивезені з України, в ефірі Українського Радіо розповідала заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: GENSIUROVSKYI IEVGEN 

"Більше врятовано, аніж втрачено"

“Люди, які в Україні працюють в музеях, особливо невеликих міст, в музеях, які знаходяться в скрутній ситуації, або в регіонах, близьких до зони зіткнення або просто в зонах бойових дій, — це наші герої, які заслуговують на величезну повагу й підтримку суспільства. Завдяки активістам й волонтерам, які допомагають українським музеям — а їх є, на щастя, чимало у всьому світі — ми сьогодні маємо не лише втрати, але й здобутки. Те, що українські музеї вистояли і зберегли свої колекції там, де це було можливо, це дуже велика робота. Тому День музеїв — це професійне свято, про яке ми не маємо забувати", — наголосила Катерина Чуєва.

Заступниця міністра додала, що історія музейних втрат в Україні почалася не сьогодні і перші серйозні втрати, які стали передвісниками повномасштабної війни, почалися ще в 2014 році: "Саме тоді обстрілами було вперше зруйновано будівлю Донецького обласного краєзнавчого музею".

"Проте, на щастя, на сьогодні більше врятовано, аніж втрачено. Ми сподіваємося з часом на відновлення історичної справедливості й Україна буде докладати максимум зусиль, щоб її відновити. Музейні втрати України охоплюють щонайменше все ХХ століття — і в часи існування Російської імперії, і в часи СРСР всі цінні предмети з українських музеїв особливо цікавили Росію. Тоді всі найцінніші речі відбиралися в музеї Санкт-Петербурга та Москви, де й залишалися. Далеко не завжди українські музейники були з цим згодні, сперечатися було фізично складно, але вони намагалися", — додала Чуєва. Українські музейні працівники продовжують цю традицію - як розбудови, так і збереження культурної спадщини та спротиву.

Museum Heritage Awards

10 травня у Лондоні відбулася урочиста церемонія Museum Heritage Awards, в рамках якої Національному музеєві історії у Другій світовій війні вручили спеціальну нагороду журі за виставку "Україна. Розп’яття"  та особливу професійну стійкість в умовах війни.

“Існує певна кількість світових музейних конкурсів, в яких є свої відзнаки. Україна, на жаль, лише останніми роками більш активно представлена як учасник таких конкурсів. Змагатися в цій сфері доволі складно, адже багато в чому такі змагання означають наявність ресурсу. Але тут унікальний випадок. Цей музей, по-перше, дуже активно почав збирати від початку повномасштабного вторгнення свідчення, матеріали, які стосуються вторгнення для того, щоб зберегти їх в подальшому в музейній колекції. Також цей музей допомагав іншим музеям організовувати евакуаційні процеси, тому взаємна підтримка — це те, що дуже допомагало протягом усього часу. Тому в наш час будь-яка відзнака українських музеїв у світі є справедливою, важливою та необхідною", — зауважила Катерина Чуєва.

Як Україна повертатиме культурні цінності?

"На нас чекає дуже велика робота і довгі процеси, тому що чинні міжнародні правові акти і українське законодавство, як правило, передбачають доволі тривалий розгляд. Але у випадку із культурною спадщиною України, думаю, буде доволі великий реституційний процес, який, можливо, заторкне не тільки те, що Україна втратила через російську агресію від 24 лютого, а буде трохи ширший. Він стосуватиметься й збитків, які були завдані українській культурній спадщині раніше, та повернення тих предметів, перебування яких на території Росії з українських колекцій так само не є законним. Це можуть бути й предмети, вивезені чи неповернені під час Другої світової війни", — зазначила заступниця міністра культури. Чуєва очікує на великі процеси і те, що інформація про незаконне вивезення української спадщини стане широко відомою у світі.

Катерина Чуєва, фото: Детектор Медіа

"Чорна" археологія на окупованих територіях

"Чорні" розкопки — це величезна проблема і ми закликаємо громадян України від походів з металодетекторами та руйнування об’єктів археології, навіть якщо це не пам’ятки. Це треба припинити, інакше Україна просто втратить своє національне надбання, яке перестане бути доступним народу", — пояснила посадовиця.

Крім того, як продовжила Чуєва, величезним викликом не лише для українських правоохоронців, але й для міжнародної спільноти є нелегальний трафік культурних цінностей: "Обсяги і кількість предметів, які незаконно викопані та передані за кордон на продаж, можуть бути величезними. Це означає, що українці ніколи не побачать і не дізнаються про велику кількість сторінок історії нашої країни".

"Воєнні дії для археології в Україні будуть дуже поганими, адже вони супроводжуються і облаштуванням позицій, і артилерійськими ударами", — підсумувала Катерина Чуєва.