Фото: facebook.com/denzadn
Bloomsday — День Леопольда Блума, героя культового роману Джеймса Джойса "Улісс". Події цього роману розгортаються протягом одного дня, і це 16 червня 1904 року — день, коли Джойс зустрів свою кохану.
Розкажіть про шлях, який пройшов Bloomsday від початку і до сьогодення.
В перші роки після публікації роману "Улісс" в 1922 році формально День Блума не відзначався в Ірландії. Ця книга викликала тоді масу незадоволення та критики, а в деяких країнах була навіть заборонена. Були лише окремі фани, які в індивідуальному порядку відзначали цей день. І так тривало аж до 1954 року. Письменники Фланн О’Брайен та Патрик Каванах започаткували традицію масштабного святкування. Щодо "низових" ініціатив, завдяки яким виникло святкування Bloomsday, не лише в Ірландії, а насамперед в США відбувалися святкування, адже там книга дуже цінувалася і широко досліджувалася. Наприклад, в 1982 році саме в США до 100-річчя з дня народження Джойса святкування тривало місяць. Минулого року до 100-річчя з дня публікації роману теж відбулося масштабне святкування, ставши важливим елементом культурної програми в Дубліні. Ця дата міцно закріпилася в культурних календарях по всьому світу.
Чи вам відомо про святкування Bloomsday в Україні? В літературних колах це свято ніколи не проходило непоміченим, однак саме після перекладу роману на українську мову в 2015 році, вже за рік, книгарнею "Смолоскип" було започатковане святкування Bloomsday. І тільки повномасштабне вторгнення не дозволило тривати цій традиції.
Справді, попри те, що Дублін і Київ знаходяться далеко один від одного географічно, але у наших людей дуже багато спільного. І це одна з причин, через яку в 2021 році ми відкрили тут посольство. Bloomsday виходить далеко за межі Дубліна, тому що "Улісс" — універсальна книга. Плюс, безумовно, це унікальна можливість вдягнутися в костюми 20 століття. Я сама влаштовувала ці святкування в Шанхаї, тому географічна віддаленість не зупиняє прихильників роману. "Улісс" надихає тих, хто любить менш формальні веселощі, адже література не має бути заскорузлою і відірваною від реальності. Безумовно, я чула про святкування в Україні, і я не здивована. Адже люди в Україні дуже багато читають, також є науковці, які досліджують Джойса та інших ірландських письменників. Зі зрозумілих причин святкування не відбулося минулого року, і я вдячна книгарні "Смолоскип" за готовність святкувати цього року. Ця війна ставить дуже багато викликів, але важливо пам'ятати культурні події, культурні зв'язки та культурну близькість. Ірландці так само можуть багато чого навчитися з творів українських авторів, зокрема, і сучасних письменників.
Наскільки подібні "уліссівський" Дублін і сучасний?
Дублін, як і Київ — це поєднання давнього минулого і сучасного розвитку. І досі можна відвідати і дослідити споруди, в яких жив і навчався Джойс. Безумовно, за десятиліття місто змінилося, але квінтесенція характеру міста і його мешканців все ще дуже відчутна. Я вірю, що якби Джойс потрапив сьогодні на вулиці Дубліна, він впізнав би його. Ірландці мають унікальну здатність комунікувати, й досі до вас на вулиці можуть заговорити абсолютно невідомі люди. І саме це Джойс теж впізнав би.
Bloomsday — це не лише локації, а й конкретний перелік страв. І, безумовно, костюми і читання роману вголос. Джойса навіть називають засновником ірландської туристичної індустрії. Це все і надалі йде з "низових" ініціатив, чи існує державна або міська програма організації Bloomsday?
Це комбінація цих двох елементів. Це поєднання багатьох культурних ініціатив. Митці, дослідники, студенти, бізнеси по всьому місту збираються разом і влаштовують, нехай іноді прості і скромні, але дуже креативні заходи. Безумовно, держава теж підхоплює подібні ініціативи. Поєднання формального з неформальним — саме те, що потрібно для заходів такого рівня.
Хто такий Джойс для ірландської ідентичності та Незалежності? Яку роль ця тема відіграє в "Уліссі"?
Джойса розчаровував стан ірландського націоналізму до того, як відбулося Великоднє повстання 1916 року. Те, що повстання стало реальністю, дуже здивувало його. Він не очікував, що люди перейдуть від суто розмов про Незалежність та необхідність боротьби за неї до реальних дій. Живучи далеко від країни, втрачається зв'язок з реальними настроями в цій країні. Тим не менше, книга написана і побудована таким чином, що дозволяє багато інтерпретацій. В ній можна побачити позицію Джойса щодо Незалежності та ідентичності Ірландії, однак їх пошукати і знайти — це задача кожного читача.
Що для Вас означає читання "Улісса", і як Ви інтерпретуєте читання роману в сучасній ірландській культурі?
Особисто для мене, "Улісс" — це захоплююче дослідження людського розуму. Стиль викладення — новітній навіть для того часу. Потік свідомості — навмисно туманний, проте, ця туманність спадає, якщо дуже детально досліджувати книгу. Моя порада всім — спробувати послухати запис "Улісса" в аудіовикладі. Джойса називають поетом, який пише в прозі, художником, чия палітра — мова, музикантом, який пише твори словами. Саме в безлічі інтерпретацій — сила цієї книги. Бо палкі дискусії щодо сенсу текстів тривають і нині.
Чи важливий досвід війни для цього роману? Як Ви бачите його актуальність в час російсько-української війни?
Війна справді є дуже важливою темою в "Уліссі". Джойс сам пережив дві Світові війни, він передчасно помер у 1945 році, він бачив війну за Незалежність і громадянську війну в Ірландії. Відчуття відірваності, бездомності, хаосу досліджуються в його наступних роботах ще більше. Світ змінювався по ходу того, як писався "Улісс", наростала небезпека війни. Джойс і його родина були зареєстровані як негромадяни. Отже, була загроза, що їх арештують. Джойс втратив роботу вчителя і змушений був переїжджати від країни до країни. Книгу можна читати з точки зору глибокого співчуття Джойсу і переживання величезного спектра людських емоцій, а також вміння документувати крихкість людського життя і потреби вистояти.
Книгу можна читати в контексті повномасштабної російсько-української війни. Однак, врешті, українці мають проаналізувати і визначити, в чому книга резонує з їхніми нинішніми жахливими переживаннями. В ці непрості часи не лише для України, а й всього світу, доречною є думка, вкладена у вуста персонажа Стівена Дедала: тож тримаймося за тут і тепер, крізь які все майбутнє плине у минуле.
