Перекладів російською мовою не буде — експерти про захист українського читача від "русского міра"

Перекладів російською мовою не буде — експерти про захист українського читача від "русского міра"

22 червня президент України Володимир Зеленський підписав закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, який Верховна Рада ухвалила ще рік тому. Текст закону розглянуть інституції ЄС на предмет дотримання мовних прав меншин. Про непростий шлях до підписання закону, роль петиції та суспільного розголосу, а також основні норми закону розповідають гості студії Радіо Культури: експерт у мовному питанні в Україні, співкоординатор руху "Простір свободи", автор петиції "Захистити український культурний простір від "русского міра" Тарас Шамайда, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль та видавець Антон Мартинов.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Суспільне

Понад 9 років триває війна з Російською Федерацією, понад рік країна-агресор здійснює широкомасштабну агресію проти України, намагаючись знищити нашу Незалежність, державу, сам факт існування українців на власній землі. Втім, час від часу все одно виникає питання, як нам позбутися "руського мира" у власній країні. Підписання закону — це конкретно і ваша перемога.

Тарас Шамайда: Це наша спільна перемога, яку наближали тисячі людей. Зокрема, і ті 25 тисяч, які підписали петицію, і ті люди, з якими ми розробляли цей закон, і ті письменники, культурні і громадські діячі, які закликали президента підписати цей закон. Дуже шкода, що ми чекали цілий рік, Конституція дає президенту 15 днів на підписання закону. Думаю, главі держави потрібно вчитися дотримуватися цих термінів у підписанні закону. Тим паче, такого важливого, який стосується захисту від Росії під час війни. Ми раді, що президент все ж виявив державницьку позицію, навіть після не дуже позитивної відповіді, яку він позавчора дав на нашу петицію. Ймовірно, через розголос в ЗМІ, бурхливі обговорення і дискусії наш голос зрештою був почутий.

Розкажіть детальніше про цей закон і його норми

Тарас Шамайда: Рік тому парламент ухвалив два закони, які стосуються захисту книжкового ринку від "русского міра", руйнівних впливів Росії і стимулювання створення конкурентного книжкового ринку в Україні. Отже, закон 2309-ІХ пзабороняє фізичний імпорт з держави-агресора, і це вкрай важливо, тому що це, по суті, санкція проти російської держави і російського бізнесу. Також це захист нашої національної безпеки, адже російські книжки — це не просто розважальна література. Російський видавничий бізнес, зрештою, будь-який бізнес в культурній індустрії — це частина рашистської пропагандистської машини.

На фото: Тарас Шамайда. Радіо Культура

Другий момент, передбачений в цьому законі, стосується дозвільного порядку ввезення книжок з Росії, який діяв 7 років. Україна забороняє ввезення літератури, яка містить пропаганду. В Держкомтелерадіо є експертна комісія, яка перевіряє зміст книги, велику партію якої видавництво, приміром, хоче поставити на продаж. Росія навчилася обходити цей порядок, видаючи пропагандистські книжки не у себе на території, а в Грузії, Казахстані та Вірменії. І завозити в нашу країну, як грузинські або вірменські книжки. Тепер новий закон передбачає, що будь-які російськомовні книжки з будь-яких країн будуть перевірятися на предмет пропаганди.

Третій важливий момент — заборона видавати книжки авторства громадян Російської Федерації. Це досить жорсткий захід, але абсолютно прийнятний під час жорсткої війни. Російські письменники, як правило, теж несуть ідеї "русского міра", і саме через них за кілька років Росія могла б зсередини захопити наш книжковий ринок. Це вони могли б робити і через переклади західної популярної літератури, тому ще одна дуже важлива норма закону стосується саме перекладів.

Всупереч поширеним міфам, через які, зокрема, і не підписувався цей закон, закон не забороняє книжки російською мовою. Він забороняє книжки, випущені в Росії і Білорусі. Але ж у нас зараз заборонене ввезення будь-яких товарів з Росії, відповідно, і книжка повинна бути під забороною.

Щодо перекладів: якщо книжка видається в Україні мовою оригіналу, наприклад російською, закон це не забороняє. Якщо це буде, приміром, російська класика — Толстой чи Пушкін — таку книжку можна видати. Але закон говорить про те, якщо книжки видаються в Україні або ввозяться в Україну, вони мають бути мовою оригіналу або в українському перекладі. Тобто, наприклад, твори Шекспіра чи Андерсена повинні видаватися українською мовою або, згідно з законом, мовою корінних народів чи 24-ма мовами ЄС. Але перекладів російською мовою не буде.

Тобто якщо книга написана російською, її можна видавати?

Тарас Шамайда: Саме так!

І таким чином ми знімаємо питання про утиски національних меншин?

Тарас Шамайда: Якщо це мова національної меншини, російської, угорської тощо, вони можуть видати ці книжки.

Що буде з тими книжками, які видавалися раніше російською мовою і які, наприклад, зберігаються в бібліотеках?

Тарас Шамайда: З книжками російською мовою, виданими в Україні, нічого не буде відбуватися. Вони і надалі будуть в продажу та в бібліотеках. Ті ж книжки, які видані в Російській Федерації (не в СССР, а саме в Російській Федерації), будуть вилучені з продажу. Всі ці заборони не стосуються приватного життя і зберігання будь-яких книг у себе вдома. Закон не вказує, що кому читати, він захищає наші національні інтереси і українське книговиробництво і книгорозповсюдження.

Закон був ухвалений рік тому, чому він не був підписаний протягом тривалого часу. Що було інкриміновано цьому закону?

Тарас Шамайда: В тому-то і справа, що це було дуже дивно. Закон писали спільно представники громадянського суспільства, видавці, представники Міністерства культури, Інституту книги, депутати різних фракцій. Він був ухвалений одноголосно, 306 голосами. Це був повний консенсус в парламенті. Мені особисто було дуже дивно, що президент не підписує цей закон, адже до нього було з цього приводу багато звернень. Наша петиція була спробою отримати ці пояснення. Позавчора ми отримали пояснення, в якому йшлося про переживання за права меншин. Це несерйозна аргументація, і я про написав у відповіді на його відповідь на петицію. Вчора відбулися дуже бурхливі дебати в медіа, і нарешті відбувся прорив комунікаційної блокади: президент ухвалив абсолютно державницьке рішення і підписав цей закон.

Які кроки для підтримки українських видавництв зараз здійснюються?

Тарас Шамайда: Дуже важливо діяти не лише через обмеження, а й підтримувати українську книжкову галузь. В один день з цим законом, який ми обговорюємо, був ухвалений ще один закон. Він передбачає державну допомогу людям на придбання книжок. А найважливіша його норма — це субсидія для книгарень. Там є перелік вимог для книгарень, які хочуть мати державну підтримку: касові апарати, документи оренди, в асортименті книжки українською мовою, мовами ЄС, корінних народів тощо. Це зроблено для того, щоб збільшити кількість книгарень і безпосередньо асортимент книг українською мовою. Книгарні, які відповідають всім вимогам, отримують свідоцтво про відповідність цим вимогам. І зможуть отримати від держави відшкодування на оренду, адже це найбільший тягар на шляху відкриття книгарні. На жаль, Міністерство фінансів нині блокує цей закон і не закладає на це гроші в бюджет. Тож нам потрібно буде його переконувати і вимагати виконання закону. Чиновники міністерства розглядають ці гроші, як витрати, а насправді, це інвестиція. Вкладаючи гроші в свої культурні проекти, держави світу заробляють на цьому величезні гроші.

Олександра Коваль: Я хочу також привітати всіх з перемогою здорового глузду і сили громадського суспільства. Побачивши реакцію суспільства, президент ухвалив мудре рішення і підписав цей закон. Я дуже сподіваюся, що закон буде виконуватися, насамперед, книгарнями та інтернет-маркетплейсами,  де розповсюджується дуже багато російської літератури. І, що найбільш тривожно — контрафакту російською мовою. Думаю, що нам потрібно звернутися до власників і керівників цих маркетплейсів, і впевнена, що їм не буде складно все пояснити. Адже вони сьогодні дуже багато допомагають і війську, і постраждалим від війни.

Тож, люди, які хотіли купити книжки з Росії з якихось своїх міркувань, зможуть скерувати вільні кошти на купівлю книжок українською мовою. Впевнена, що для більшості читачів це не буде проблемою. На щастя, пропозиція цих книжок зростає щороку. А їхні кошти сприятимуть тому, що видавці зможуть видавати все більші і більші наклади українських книжок, розширювати асортимент цих книжок, і таким чином, всі будуть задоволені.

Чого сьогодні найбільше бракує книговидавцям?

Антон Мартинов: Гадаю, що всі можуть довго розповідати і про брак коштів. і часу, і ще чогось. Сьогодні українським видавцям дали вудку. Якщо говорити спрощено, то тепер треба ловити рибу. Насправді ж, за цим стоїть величезна купа роботи, і нічого, окрім поту, крові і сліз в найближчі 10-20 років книговидавців не чекає. Але перспективи у українського ринку, для того, щоб побудувати одного з лідерів в регіоні, величезні. В найближчі роки нам не потрібно мати завищених очікувань, але перспектива однозначно з'явилася.