Війна, гроші і… громадський транспорт. Як довго чекати українцям європейського сервісу

Війна, гроші і… громадський транспорт. Як довго чекати українцям європейського сервісу

Європейський банк виділяє €30 мільйонів на модернізацію інфраструктури та транспорту в пʼяти містах України. А це Київ, Одеса, Львів, Луцьк та Суми. €22 мільйони з яких виділяють на нові екологічно чисті тролейбуси й трамваї, а 8 — на покращення інфраструктури. Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов в ефірі Українського Радіо зазначив, що це дуже мало, бо потреби є значно більшими. Ціна одиниці рухомого складу становить 5, 10 мільйонів грн в залежності від комплектації. "Київ витрачає на всю транспортну інфраструктуру, включно з компенсацією пільгових проїздів і будівництвом мостів, до 10 мільярдів грн щороку. А це 6-8 частина виділена на весь транспорт. В той час як Варшава тільки на громадський транспорт витрачає третину свого бюджету". Заступник директора Асоціації міст України з питань ЖКГ Олег Гарник прозвітував, що найбільше від атак РФ постраждали автопарки громадського транспорту у Дніпрі, Херсоні та Миколаєві. А ситуація в маленьких містах та містечках з автобусами завжди була значно гіршою.

0:00 0:00
10
1x

Обстріл Дніпра 29 вересня 2022 року, тоді згоріло понад 100 автобусів. Фото – T.ME/DNIPROPETROVSKAODA

Нам треба більше якісного рухомого складу, що коштуватиме недешево

Якісний громадський транспорт європейського рівня коштує недешево. І за нього доведеться платити, наголосив Дмитро Беспалов. Україні надають кредити на оновлення рухомого складу, які доведеться повертати, долучаються організації, які дають таку  техніку в лізинг, зауважує експерт з транспортного планування. Дмитро Беспалов розповідає, що є міста в Україні, які отримують безоплатно у подарунок від європейських міст рухомий склад, але він ще потребує доставку в Україну та коригування такого транспорту до української інфраструктури. Називає серед лідерів Вінницю, яка отримує трамваї зі Швейцарії. Можна також купувати вживаний рухомий склад з Європи, який там коштує в рази дешевше. 

"Київ витрачає на всю транспортну інфраструктуру включно із компенсацією пільгових проїздів і будівництвом мостів до 10 мільярдів грн щороку. А це 6-8 частина виділена на весь транспорт. А Варшава тільки на громадський транспорт третину свого бюджету."   Дмитро Беспалов зауважує, що насправді 30 мільйонів євро — це дуже мало, бо потреби набагато більші. "Ціна одиниці рухомого складу становить десь кілька мільйонів грн: 5, 10 в залежності від комплектації". Він наголошує, що існують певні стандарти щодо щільності перебування людей в рухомому складі та кількості людей на м². "Є дефіцит проїзної здатності. Нам треба більше рухомого складу, через що будуть коротшими інтервали між проїздами. В Києві сотні автобусів та тролейбусів виходять на лінію, а мають виходити тисячі." В Україні поганий сервіс перевезення порівняно із європейським. В Лейпцигу, розповідає Дмитро Беспалов, в трамваї в годину пік можна знайти навіть місце для сидіння.

Буде тендер

У випадку із Європейським інвестиційним банком мова йде саме про новий рухомий склад. Дмитро Беспалов констатує, що якщо рухомий склад буде вироблений не у нас в Україні — то це гірший варіант. Якщо ж виробництво буде локалізовано в Україні і будуть залучені саме тут робочі місця — то це значно краще буде для нашої економіки. Хто саме і де буде виготовляти та/або купувати рухомий склад? "Такі речі вирішуються на тендерному майданчику. Банк виділяє гроші і, або банк проводить відповідну тендерну процедуру, або вже безпосередньо кожне місто за відповідними технологіями. Якщо банк — то тендер може відбутися до кінця року, якщо українські тендери — то це може бути і наступного року, бо є певні фінансові нюанси".

Замість авто потрібен досконалий сервіс громадського транспорту

Через поганий сервіс громадського транспорту в Україні зростає рівень автомобілізації, зауважує Дмитро Беспалов. В Києві це 300 авто на 1000 жителів, в Польщі — 500, але там всі процеси там стабілізовані. 

Знищений автопарк громадського транспорту у Дніпрі, Миколаєві та Херсоні 

Ракетні удари завдали значної шкоди автотранспортному парку великих міст. А це Дніпро, Миколаїв, Херсон, розповідає Олег Гарник. Існують застереження у міжнародних партнерів щодо можливості здійснення певних проєктів у прифронтових містах або тих містах, які щільно обстрілює ворог. Олег Гарник зауважує, що зменшився автопарк міст і через те, що на початку повномасштабного вторгнення на потреби держави вилучалася значна частина громадського транспорту. "Змінюються пріоритети можливостей і спроможностей місцевих бюджетів щодо підтримки громадського транспорту. Потужностей місцевого бюджету для здійснення комплексного процесу немає. Міста поступово це робили, але не так, як цього хотілося б". Ситуація в маленьких містах завжди була значно гіршою, ніж у великих. Все залежить від спроможності місцевих бюджетів, наголошує експерт. "Надходження до місцевого бюджету зараз становлять до 30% від того, що було до початку війни. За ці кошти місто повинно забезпечувати і обороноздатність, і базові комунальні послуги, при цьому значна частина населення виїхала". Дмитро Беспалов нагадує, що система громадського транспорту у всьому світі не є рентабельною. "Вона і не має бути рентабельною. Це суспільно важлива послуга. Обов'язок місцевої влади — забезпечувати місто транспортним сполученням", —  резюмував він.