Європа після 2025 року точно буде без російських енергоносіїв — Рябцев

Європа після 2025 року точно буде без російських енергоносіїв — Рябцев

Європа після 2025 року точно буде без російських енергоносіїв, бо підписання нових контрактів з нафтогазовими компаніями РФ не очікується, а виконання чинних угод завершиться до того часу, констатував в ефірі Українського Радіо директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Псіхея" Геннадій Рябцев. Він також зауважив, що європейці до 31 грудня 2024 року не можуть відмовитися від російських енергоносіїв, адже інакше змушені будуть заплатити Росії за повний обсяг не спожитого газу. Крім того, наразі Україна не може розірвати контракт про транзит російського газу через свою територію, бо це суперечитиме її міжнародним зобов'язанням, зазначає експерт. Але через рік "Нафтогаз" припинить цей транзит до Європи.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото tsoua.com

Україна не може розірвати контракт про транзит російського газу через свою територію

"Проблема в тому, що діють контракти, підписані задовго до 2022 року, і їх приватні європейські компанії змушені виконувати. І щоб виконувати ці контракти, потрібне забезпечення постачання, зокрема, і через Україну. Тому українська сторона не може, наприклад, розірвати цей контракт сьогодні, чи завтра, чи впродовж наступного року, оскільки це суперечитиме міжнародним зобов'язанням України. Тож ми маємо парадоксальну ситуацію, коли в нас війна, а ми транзитуємо газ РФ через свою територію. Контракти діятимуть до 31 грудня 2024 року. І відмовитися європейці від цього газу не можуть, тому що в такому випадку вони змушені будуть заплатити Російській Федерації за повний обсяг не спожитого газу, відповідно до контрактів, де прописано умову — качай або плати, бери або плати. Тобто, ці умови достатньо давно були прописані в довгострокових та середньострокових контрактах, тоді, коли європейські політики ще не вбачали загрози у Російській Федерації", —  стверджує Геннадій Рябцев.

2025 року європейці повністю відмовляться від російських енергоносіїв

Транзит газу припиняється з 1 січня 2025 року. І тоді всі європейці, які ще будуть із російським газом, отримуватимуть його так, як отримують через блакитні "турецькі потоки" — через Чорне море і Туреччину, і в скрапленому вигляді — через порти Північного моря. Якщо дивитися на темпи, за якими відбувається відмова від російських енергоносіїв, Рябцев вважає, що в 2025-му році ми вже побачимо повну відмову, тому що підписання нових контрактів не очікується і не вітається з російськими компаніями, а виконання чинних завершується в 2025-му році. Тому Європа після 2025-го року точно буде без російських енергоносіїв. "А якщо, наприклад, із вугіллям чи з нафтою РФ ще може якимось чином попрацювати, переорієнтувавши їхні потоки на Схід, то з природним газом усе набагато гірше. Адже можна скільки завгодно розповідати про "Силу Сибіру" чи "Силу Сибіру-2", але цих трубопроводів немає. А той, який є, за максимумом здатний забезпечити транспортування 18 мільярдів кубометрів газу на рік. І все, більше не можна закачати. Тому це скорочення обсягів видобутку газу в РФ уже за підсумками цього року і посилення цього скорочення наступні два роки щонайменше", — додає він.

Попри зростання в цьому році обсягів імпорту російського газу загальне споживання російських енергоносіїв в Європі суттєво скоротилося

У звіті Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу йдеться про таке, що із січня до вересня включно цього року Європа імпортувала приблизно стільки ж російського скрапленого природного газу, скільки за аналогічний період минулого року, і помітне зростання спостерігалося в Іспанії, Бельгії та Франції.

"Тут спрацьовує низька ціна і відсутність санкцій, адже ніхто не запроваджував санкції проти експорту російського газу. Якщо стосовно нафти, нафтопродуктів, енергетичного вугілля, енергетичних технологій, запроваджені всі можливі санкції, то стосовно урану, паливних збірок, тобто свіжого ядерного палива і природного газу, відповідних обмежень не запроваджено. Так, це не вітається, але і не заборонено. Тому і відбуваються ці постачання. Але попри те, що вони немов би зросли суттєво, ми знаємо, що краще оперувати абсолютними обсягами, а не відносними. Так, постачання зросло вдвічі, але ж загальне споживання російських енергоносіїв в Європі суттєво скоротилося. І за підсумками року воно становитиме не 35%, як було раніше, а 11. І обсяги газу, який йде до Європи в скрапленому вигляді, в річному вираженні становить не більше 30 мільярдів кубометрів газу на рік. Не факт, що впродовж року саме таку кількість газу європейці отримають. Втім, це не означає, що Російська Федерація зможе збільшувати обсяги постачання газу в такому вигляді. Тому що флоту газовозів, за дорученням Путіна, ще в 2011 році в Росії так і не було створено, куди пішли гроші — не зрозуміло. Великомасштабних технологій скраплення газу не розроблено і ліцензії на них не закуплено, хоча гроші знову ж таки виділялися. А тієї середньотоннажної технології, яку має "Новатек", російська приватна компанія, недостатньо для того, щоб забезпечувати нарощування обсягів експорту скрапленого газу в будь-який район чи регіон світу. Так, щось можна довести до портів Північного моря, але не далі. Тому, так, у моменті зростання присутнє, але ми ж кажемо про політику, а політика в енергетичній сфері не формується і не реалізується впродовж декількох місяців. Це тривала та інерційна політика, і вона однозначно спрямована в бік суттєвого зменшення залежності від російського експорту за всіма напрямами національних економік держав-членів Європейського Союзу", — пояснює експерт.


Геннадій Рябцев. Фото: ФБ-сторінка Геннадія Рябцева

Жодна держава ЄС не повинна мати енергетичну залежність понад 30% від одного постачальника

"Проблема, яка існувала в енергетичному секторі Європейського Союзу, була прописана в програмних документах Євросоюзу — це надмірна залежність від одного постачальника одного виду енергетичних ресурсів за одним напрямом. Вже на початку 2000-х років було зазначено, що жодна з держав-членів Європейського Союзу не повинна мати залежності, яка перевищує 30% постачання одного енергоресурсу від одного постачальника за одним маршрутом. Усі мали б дотримуватися цього показника, але чомусь забули. І врешті-решт потрапили в халепу, з якої дуже важко зараз вибратися", — резюмує Геннадій Рябцев.